Ухвала суду № 137545551, 18.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/13055/24

Провадження № 1-кп/202/1489/2026

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12024041440000389 від 01.06.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Підгородне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в посаді стрільця 1-го механізованого взводу, 5-ї механізованої роти, 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого , ч. 2 ст. 15, п. 5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України,-

сторони кримінального провадження, які приймали участь у розгляді клопотання:

прокурор ОСОБА_6

захисник ОСОБА_7

обвинувачений ОСОБА_5

представник потерпілого ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в умовах гауптвахти, відносно ОСОБА_5 , яке мотивоване тим, що наявні ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може:

переховуватися від суду з огляду на те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено виключно покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, адже усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, обвинувачений може умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності;

незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні, з огляду на те, що вони є його родичами та приятелями.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які є актуальні та продовжують існувати, тому, на думку прокурора, застосування до обвинуваченого жодного із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник та обвинувачений заперечували щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вислухав думку сторін кримінального провадження, перевірив надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов висновку про таке.

У випадку, що перебуває на розгляді, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку статей 199, 331 КПК, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

З огляду на стадію кримінального провадження, яке наразі перебуває на стадії підготовчого судового засідання і ОСОБА_5 вже пред`явлено обвинувачення, яке підлягає доведенню прокурором в суді за стандартом «поза розумним сумнівом», суд не входить в перевірку питання «обґрунтованості підозри».

Перевіряючи доводи клопотання прокурора у контексті наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, суд встановив, що вони є достатньо обґрунтованими та об`єктивно існують.

Відповідно до клопотання прокурора метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання ризикам переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілу.

Відповідно до ст. 178 КПК суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується за ч. 2 ст. 15, п. 5 ч.2 ст. 115 КК, за якою законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. З урахуванням конкретних обставин, викладених у обвинувальному акті і процесуальної поведінки обвинуваченого існують ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду, що у подальшому може перешкодити кримінальному провадженню.

Тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 та суворість можливого покарання, яке може бути йому призначено у випадку визнання його винуватим, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці ризику, що обвинувачений особа може переховуватись від суду.

При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, суд враховує ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, іншого запобіжного заходу, що може значно ускладнити органам правопорядку вжиття заходів реагування на таку поведінку обвинуваченого та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Суд зважає і на обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), підтверджується тим, що обвинувачений має мотив та можливість вплинути на потерпілу та свідків, які не допитані безпосередньо у судовому засіданні.

Враховуючи характер пред`явленого обвинувачення, продовження військового стану, а також існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, які не зменшились, судовий розгляд ще не розпочався, суд переконаний, що рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде законним та доцільним у даному кримінальному провадженні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та забезпечення належного судового розгляду в розумний строк. Отже, викладені обставини у сукупності свідчать про те, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Суд вважає непереконливими доводи сторони захисту щодо можливості застосувати до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Судом враховано, що обвинувачений має загальну середньо-спеціальну освіту, є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак лише такі обставини, на переконання суду, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177,178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Дана норма хоча і носить диспозитивний характер щодо права суду не визначати у певних випадках розмір застави, водночас суд, на виконання вимог ч. 4 ст. 183 КПК, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК дійшов висновку про неможливість визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що запобігти вище зазначеним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, без визначення розміру застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 ,- задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його на гауптвахті на шістдесят днів, тобто до 16 серпня 2026 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя

ОСОБА_9

ОСОБА_10