Рішення № 137544530, 16.06.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/881/26

Провадження №2-др/534/17/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі: головуючої судді Комарової Д.Ю.,

за участі: секретаря судового засідання Калініної А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" Кузьменка Максима Віталійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 22 травня 2026 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Договором № 30.08.2023-100000105 від 30.08.2023 у розмірі 10 056 (десять тисяч п`ятдесят шість) гривень 99 копійок.

Від представника позивача 29.05.2026 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Заява обґрунтована тим, що позивачем понесено судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, які підтверджуються Договором про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 01 квітня 2025 року, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та Адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас», додатковою угодою №6 до договору № 01/25-СЦ від 31.12.2025, Звітом про виконану роботу, платіжною інструкцією № СЦ00109557 від 28.05.2026, а також тим, що основним рішенням суду від 22 травня 2026 року питання про розподіл судових витрат не вирішувалося.

Ухвалою від 04.06.2026 заява представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Кузьменка М.В. прийнята до розгляду з повідомлення (викликом) сторін.

Згідно ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.270 ЦПК України).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 22 травня 2026 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Згідно з частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша статті 133 ЦПК України).

Відповідно до статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Судом встановлено, що позивачем понесено витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 гривень, що підтверджується: копією Договору про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 01 квітня 2025 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас», в якому вартість послуг за складання однієї позовної заяви складає 6000 грн; копією звіту про виконану роботу відповідно до Договору № 01/25-СЦ по клієнту ОСОБА_1 від 27 травня 2026 року, в якому вказаний перелік наданих послуг; копією платіжної інструкції № СЦ00109557 від 28.05.2026 про перерахування позивачем адвокатському об`єднанню «Лекс Верітас» грошових коштів у сумі 6000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд бере до уваги незначну складність самої справи; підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль; враховує, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, а також тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, положень ст. 11 ЦПК України, виходячи з вимог розумності та справедливості, виходячи з реальності наданих адвокатом послуг та враховуючи складність справи, ціни позову, усталеності судової практики при вирішенні справ подібної категорії, її розгляд в суді без участі представника позивача, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

Таким чином, враховуючи те, що при винесенні рішення по цивільній справі № 534/881/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, не було вирішено питання щодо витрат на правничу допомогу адвоката, слід ухвалити додаткове рішення щодо даних обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" Кузьменка Максима Віталійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі № 534/881/26 задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 534/881/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного тексту рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Ю. Комарова