Ухвала суду № 137544473, 17.06.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/2942/25

2/532/267/2026

Ухвала

Іменем України

17 червня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, АТ КБ «ПриватБанк» про зняття арешту з нерухомого майна,

Встановив:

02.12.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна.

Ухвалою суду від 04.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.12.2025 до суду від позивача надійшли докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень.

Ухвалою суду від 19.12.2025 по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.04.2026 підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 27.05.2026.

27.05.2026 судовий розгляд відкладено до 17.06.2026 у зв`язку з неявкою в судове засідання сторони позивача. Представника позивача, адвоката Гайтоту І. М., повідомлено про дату, час і місце судового розгляду належним чином про що свідчить довідка про доставку судової повістки в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Представник позивача, адвокат Гайтота І. М., в судове засідання 17.06.2026 не з`явилася, надала до суду заяву про відкладення судового розгляду у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці з 17.06.2026 по 22.07.2026.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або не повідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З наведеної процесуальної норми слідує, що залишення позову без розгляду у цьому випадку є формою закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду у зв`язку з процесуально-неналежною поведінкою позивача, яка перешкоджає розгляду справи.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Аналіз норм, вказаних у ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дає підстави стверджувати, що за відсутності вказаних умов повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

У згаданих нормах законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки неодноразово робилися Верховним Судом (наприклад, у справі № 465/6555/16-ц від 28.10.2021, у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21) від 22.09.2021, у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20) від 11.03.2021, № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18) від 24.04.2019 тощо), а тому суд зобов`язаний враховувати їх при ухваленні відповідних рішень.

Оскільки залишення позову без розгляду не перешкоджає його заявленню повторно, то постановляючи цю ухвалу суд враховує потенційні інтереси позивача у продовженні розгляду справи, однак зауважує, що це не може бути вирішальним та переважати вимоги закону, яким прямо передбачені наслідки повторної неявки позивача та його представника в судове засідання.

При цьому суд зауважує, що залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Правове значення в цьому випадку має лише факт належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого позивача в судове засідання, неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для залишення вказаної позовної заяви про зняття арешту з нерухомого майна без розгляду.

За таких обставин, керуючись статтями 223, 257 ЦПК України, суд,-

Постановив:

Позов ОСОБА_1 до Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, АТ КБ «ПриватБанк» про зняття арешту з нерухомого майна залишити без розгляду.

Позивачу роз`яснюється, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя