Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 158/2198/26
Провадження № 2/0158/1024/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/ЗАОЧНЕ/
18 червня 2026 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Корецької В.В.
за участю секретаря Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
Представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.02.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) №25.02.2025-100000272.
Згідно умов договору сума кредиту - 5000,00 грн; строк, на який надається кредит - 217 днів; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісія за надання кредиту - 9% від суми кредиту, що становить 450,00 грн. та комісія за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 900,00 грн.
Зазначає, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором. Однак, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 16000,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн., заборгованості по процентах у розмірі 7750,00 грн, комісії (пов`язаної з надання кредиту) в розмірі 450,00 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 900,00 грн. та неустойки в сумі 2500,00 грн.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 21.05.2026 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Представник позивача по справі, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Згідно позовної заяви просив дану цивільну справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач по справі ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, за згодою позивача та у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши надані письмові докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.02.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) №25.02.2025-100000272. Згідно умов договору сума кредиту - 5000,00 грн; строк, на який надається кредит - 217 днів; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісія за надання кредиту - 9% від суми кредиту, що становить 450,00 грн. та комісія за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 900,00 грн. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_3. Відповідно до п. 6.1 Договору позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісій - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем по справі ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Е663, який було надіслано на мобільний номер телефону відповідачки - НОМЕР_1 . Іншим контактний засобом зв`язку є електронна адреса останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 15-18/.
Відповідно до Договору від 27.10.2025 та квитанцій про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 5000 грн., ОСОБА_1 25.02.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 5000 грн. /а.с. 19/.
В свою чергу відповідач по справі ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 16000,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн., заборгованості по процентах у розмірі 7750,00 грн, комісії (пов`язаної з надання кредиту) в розмірі 450,00 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 900,00 грн. та неустойки в сумі 2500,00 грн. Даний факт стверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №25.02.2025-100000272 /а.с. 11-13/.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до норм ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Враховуючи вищезазначене, а також досліджені судом докази, суд приходить до висновку про укладеність між позивачем по відповідачем кредитного договору №25.02.2025-100000272 за допомогою одноразового ідентифікатору Е663, який було надіслано на мобільний номер телефону відповідачки - НОМЕР_1 . Іншим контактний засобом зв`язку є електронна адреса останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.
Зокрема, частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Аналогічна позиція викладена у постанові Дніпровського апеляційного суду від 06.11.2023р. (судова справа №191/1548/23, провадження №22-ц/803/8659/23).
Підписуючи кредитний договір, відповідач по справі погодився на отримання кредитних коштів, відсотки за користування ними, а також на обов`язок сплати комісії за отримання такого кредиту.
Беручи до уваги те, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів, правові підстави для нарахування відсотків, комісії та неутойки, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за кредитним договором №25.02.2025-100000272 від 25.02.2025 в розмірі 16000,00 грн.
Крім того з відповідача в користь позивача підлягають стягнення 150,00 грн витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику, які відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи, і є складовою судових витрат, які включають в себе оплату поштових послуг (відправлення рекомендованих листів), кур`єрської доставки або інші витрати, понесені позивачем.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 6, 15, 16, 205, 207, 526, 626, 628, 638-639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором №25.02.2025-100000272 від 25.02.2025 в розмірі 16600 (шістнадцять тисяч шістсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) - 150 (сто п`ятдесят) гривень понесених судових витрат пов`язаних з розглядом справи та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.- витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Ківерцівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Представник позивача - Мохир Ярослав Вікторович, робоча адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька
Судове рішення № 137542972, Ківерцівський районний суд Волинської області було прийнято 18.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 158/2198/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: