Рішення № 137540628, 16.06.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1778/25

№ провадження 2/453/548/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Курницької В.Я.;

за участі секретаря судового засідання Трембач М.М.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

До Сколівського районного суду Львівської області 11 березня 2026 року з Нововоронцовського районного суду Херсонської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») в особі належно уповноваженого представника - Танцуріної Єлизавети Вадимівни до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лусі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за Кредитним договором № 494280-КС-002 від 12 квітня 2024 року в сумі 48 895, 94 гривень. Додатково просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 12 квітня 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 494280-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, ТОВ «Бізнес Позика» 12 квітня 2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 494280-КС-002 про надання кредиту. 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 494280-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1703, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 12 квітня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 494280-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, надавши Позичальнику грошові кошти в розмірі 17 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 . До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 494280-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості Позичальника ОСОБА_1 за Договором № 494280-КС-002, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 494280-КС-002 Позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату на загальну суму 4 999, 00 грн. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у неї станом на 09 жовтня 2025 року утворилась заборгованість за Договором № 494280-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 48 895, 94 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 461, 00 грн; суми прострочених платежів за процентами - 31 391, 29 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 043, 65 грн.

Провадження у цій справі відкрито ухвалою судді від 13 березня 2026 року, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на 30 квітня 2026 року. Витребувано докази, що мають значення у справі.

До Сколівського районного суду Львівської області 20 квітня 2026 року найшла інформація від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку 12 квітня 2024 року було зарахування коштів на суму 17 000, 00 грн.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2026 року судове засідання у справі відкладено на 11 червня 2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 , у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТОВ «Бізнес Позика» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, не подала. Про розгляд справи відповідач повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення № R067131268928, яке міститься в матеріалах справи. Втім, відповідач свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела, як і не подала заяву про визнання нею позовних вимог.

Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки текст рішення складено 16 червня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 11 червня 2026 року, датою ухвалення рішення є саме 16 червня 2026 року.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 12 квітня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , укладено договір № 494280-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 12 квітня 2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 494280-КС-002 про надання кредиту.

ОСОБА_1 12 квітня 2024 року прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 494280-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1703, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 12 квітня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 494280-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 17 000, 00 грн.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 17 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 .

Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 494280-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконала, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 4 999, 00 грн.

Як зазначає позивач, зважаючи на те, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у неї станом на 09 жовтня 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 48 895, 94 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 16 461, 00 грн; суми прострочених платежів по процентах 31 391, 29 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 043, 65 грн.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

В ст. 1050 ЦК України встановлені наслідки порушення договору позичальником, зокрема за частиною 2, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене вище, досліджуючи матеріали справи, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення в відповідача ОСОБА_2 суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 461, 00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 043, 65 грн.

Щодо суми прострочених платежів за відсотками, суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 494280-КС-002, вбачається, що ТОВ «Бізнес позика» нараховані проценти за користування грошовими коштами в сумі 31 391, 29 грн.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що проценти за користування кредитом в розмірі 31 391, 29 грн, позикодавцем нараховані впродовж дії договору, тобто по 02 серпня 2024 року, включно.

Щодо розміру процентів, які підлягають стягненню з відповідача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2.4. Договору стандартна процента ставка за Кредитом: в день 2, 00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом : в день 1,15826489, фіксована.

З розрахунку заборгованості позивача вбачається, що за договором № 494280-КС-002 від 12 квітня 2024 року в період з 12 квітня 2024 року по 03 травня 2024 року здійснювалося нарахування процентів за ставкою 1, 15826489 % в день; в період з 04 травня 2024 року по 02 серпня 2024 року - за ставкою 2 % в день.

Разом із тим, суд вважає, що наведений розрахунок відсотків не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Позивачем наведено, що розмір процентної ставки на дату укладення Кредитного договору відповідає максимальному розміру денної процентної ставки відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (відповідає перехідним періодам, які передбачені у п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» на дату укладення Кредитного договору).

Спростовуючи доводи позивача суд зазначає, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року) - 2,5 %; протягом наступних 120 днів (23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року) - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Разом із тим, дана норма не передбачає, що дія пункту 5 розділу І цього Закону не поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після набрання чинності цим Законом.

Тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 17 ч. 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, умови кредитного договору в частині, що суперечить приписам Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемними.

Отже, з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» за 16 тижнів користування кредитом підлягали б до стягнення за Кредитним договором № 494280-КС-002 на умовах споживчого кредиту проценти за користування кредитними коштами протягом 16 тижнів (112 днів) у розмірі 19 040 гривень (17 000 грн. * 1% * 112 днів), в той час як позивач «Бізнес позика» просить стягнути з відповідача 31 391, 29 гривень заборгованості по відсотках.

Окрім цього суд зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості відповідачем сплачено 08 травня 2024 року 4 999, 00 грн з яких позивачем 2 953, 65 грн зараховано у відсотки за користування Кредитом.

За таких обставин, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 16 086 грн 35 коп. (19 040, 00 грн - 2 953, 65 грн = 16 086 грн 35 коп). Отже, позовна вимога в частині стягнення відсотків в сумі 15 304, 94 гривень задоволенню не підлягає.

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі - 16 461, 00 грн, заборгованість за відсотками - 16 086, 35 грн., заборгованість за комісією - 1 043, 65 грн, що в загальній сумі складає 33 591, 00 грн.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що позивач при поданні до суду позовної заяви майнового характеру сплатив 2 422, 40 грн. судового збору, що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією № 15919 від 15 жовтня 2025 року. Позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 48 895, 94 грн заборгованості за кредитним договором № 494280-КС-002 від 12 квітня 2024 року. В той же час суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором у загальному розмірі 33 591, 00 грн, а тому суд доходить висновку, що із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 664, 16 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 1049-1054 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за Кредитним договором № 494280-КС-002 від 12 квітня 2024 року у розмірі 33 591(тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто одна) гривня 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) 1 664 (одну тисячу шістсот шістдесят чотири) гривні 16 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Головуючий суддя В.Я.Курницька