Ухвала суду № 137540118, 17.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5886/21 1-кп/335/640/2026

17 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Запоріжжі в залі суду клопотання прокурора ОСОБА_3 про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі у зв`язку з розглядом справи та ухваленням вироку Дніпровським районним судом міста Запоріжжя 13.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ст. 70 КК України, з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна, в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» до розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42021080000000006 від 20.01.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Туніс, громадянина Туніської Республіки, який перебуває на підставі посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 383 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №42021080000000006 від 20.01.2021, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 383 КК України.

Відповідно до ухвали суду від 16.02.2026 за вказаним кримінальним провадженням було призначено підготовче судове засідання.

28.04.2026 судом вирішено клопотання сторони обвинувачення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою як запобіжного заходу до 26.06.2026 включно.

16.06.2026 до суду прокурором було надано клопотання про тимчасове залишення у слідчому ізоляторі ОСОБА_4 , оскільки вироком Дніпровського районного суду міста Запоріжжя 13.05.2026 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ст. 70 КК України, з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна та обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з моменту оголошення вироку, а саме з 13.05.2026 до набрання вироком законної сили. З огляду на зазначено, прокурором не порушувалося перед судом питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про тимчасове залишення обвинуваченого в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» до розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42021080000000006 від 20.01.2021, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 за обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 383 КК України - Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя. Вказала на те, що вирок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя в частині обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 підлягає негайному виконанню і його дія визначена вказівкою на подію, а саме до набрання вироком законної сили. За цих обставин продовжувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і в цьому кримінальному провадженні немає потреби.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому засіданні заперечували стосовно клопотання прокурора, прохали залишити його без задоволення як таке, що заявлено передчасно, а саме до набрання вироком Дніпровського районного суду міста Запоріжжя законної сили.

Потерпілий та представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 в підготовче засідання не з`явились, надали клопотання про проведення підготовчого засідання за їх відсутності.

Під час судового засідання було встановлено, що ОСОБА_4 утримується в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на підставі ухвали Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28.04.2026. Строк дії ухвали суду визначений до 26.06.2026 включно.

Відповідно до вироку Дніпровського районного суду міста Запоріжжя 13.05.2026 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ст. 70 КК України, з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна та обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з моменту оголошення вироку, а саме з 13.05.2026 до набрання вироком законної сили.

Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до такого висновку.

Згідно вимог ст. 90 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, засуджений у разі необхідності провадження слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, вчинене іншою особою або цією ж особою, за яке вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.

У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачена можливість залишення засудженого у слідчому ізоляторі у зв`язку з розглядом справи в суді.

Згідно п. 4 ст. 539 КПК України, питання про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі вирішується судом, який здійснює судовий розгляд.

За таких обставин та з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, ОСОБА_4 , який є обвинуваченим в цьому кримінальному провадженні, що розглядається Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя, слід тимчасово залишити в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», до завершення такого судового розгляду та набрання вироком суду законної сили.

При цьому, суд вважає, що враховуючи позицію сторони захисту, необхідно зазначити таке.

На підставі положень ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 205 КПК України передбачає, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Класифікація тримання під вартою після вироку «… за правом багатьох країн … затримання у очікуванні розгляду апеляції вважається попереднім триманням під вартою, і засуджена особа не починає відбувати своє покарання, поки вирок не набере чинності. … Однак відмінності між підходами до процедури призначення покарання є відмінності за формою, а не за суттю, якщо розглядати наслідки для зацікавленої особи. Слід вважати, що стаття 5 § 1(а), яка нічого не каже про припустимі форми правового механізму, за яким особа може законно триматися під вартою «після засудження», залишає державам-учасницям свободу вибору в цьому питанні». Monnel and Morris v. the United Kingdom judgment of 2 March 1987, Series A no. 115, § 47.

«Обвинувачений вважається затриманим «після засудження компетентним судом» у значенні статті 5 § 1 (a) після того, як рішення було винесено в першій інстанції, навіть якщо воно ще не виконується і підлягає оскарженню». Ruslan Yakovenko v. Ukraine, no. 5425/11, § 46, ECHR 2015. «Термін «після засудження» не можна тлумачити, так, ніби він стосується лише остаточного засудження... Не можна ігнорувати того, що винуватість особи, яка тримається під вартою під час апеляційного або наглядового провадження, вже встановлена в ході судового розгляду, проведеного відповідно до вимог статті 6». Wemhoff v. Germany, 27 June 1968, § 9, Series A no. 7.

При ухваленні вироку немає необхідності у будь-якому клопотанні, оскільки суд у цьому випадку діє у якості влади, що призначила покарання і забезпечує його виконання, а не вирішує спір між сторонами. Також немає потреби аналізувати питання, необхідні для тримання під вартою до вироку: розумна підозра стає неактуальною, оскільки є вже висновок про винуватість ризики не мають значення, оскільки відбувається де факто відбування покарання обґрунтованість вироку не потребує періодичного перегляду.

Обмеження строку дії запобіжного заходу має на меті забезпечити можливість періодичного перегляду тримання під вартою до вироку. У разі винесення обвинувального вироку міркування, які зумовлюють необхідність періодичного перегляду, не мають значення. Тримання під вартою на підставі вироку здійснюється для забезпечення його виконання.

Стаття 197 КПК передбачає не строк тримання під вартою, а строк дії відповідної ухвали, після якого вона втрачає силу. Вирок діє протягом строку покарання, якщо не скасований. Обґрунтованість вироку не стосується законності тримання під вартою. Навіть у разі його скасування тримання під вартою на його підставі буде законною (у тому числі з погляду статті 5 Конвенції).

Як вже зазначалося відносно ОСОБА_4 відповідно до ухвали суду від 28.04.2026 було продовжену строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.06.2026 включно. Таким чином, зазначена ухвала припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

На час розгляду питання щодо тимчасового залишення ОСОБА_4 в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строк дії ухвали суду від 28.04.2026 не сплинув.

Стороною обвинувачення не було надано до суду відповідне клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Натомість прокурор звернулася з клопотанням про тимчасове залишення ОСОБА_4 в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» як особи щодо якої постановлено вирок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя 13.05.2026 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ст. 70 КК України, з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна та обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з моменту оголошення вироку, а саме з 13.05.2026 до набрання вироком законної сили.

Згідно зі ст. 63 КК України покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною Кримінального кодексу України.

Позбавлення волі є основним (ч.1 ст. 52 КК України) і строковим видом покарання, яке встановлюється у межах від одного до п`ятнадцяти років (ч.2 ст. 63 КК України) і відповідно до якого засуджений ізолюється від суспільства шляхом поміщення його на строк, призначений вироком суду, у спеціальну кримінально-виконавчу установу. При відбуванні цього покарання засуджений ізолюється від суспільства, обмежується у праві вільного пересування, виборі місця проживання і трудової діяльності, в розпорядженні своїм часом, спілкуванні зі своїми близькими; його життя та діяльності підпорядковується режиму відбування покарання тощо.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що участь обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому провадженні є обов`язковою та дане кримінальне провадження відносно нього перебуває на стадії підготовчого розгляду, суд вважає, що є всі підстави для продовження утримання обвинуваченого ОСОБА_4 в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України після 26.06.2026 (закінчення строку дії ухвали суду від 28.04.2026) з метою розгляду кримінального провадження щодо нього Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя.

Керуючись ст. ст. 315, 369, 371-372, 376, п. 12 ч. 1 ст. 537, ч. 2 ст. 539 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Дніпровського районного суду міста Запоріжжя 13.05.2026 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ст. 70 КК України, з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна та обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з моменту оголошення вироку, а саме з 13.05.2026 до набрання вироком законної сили, в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» до розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42021080000000006 від 20.01.2021, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 за обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 383 КК України - Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для відому та виконання.

Повний текст ухвали суду складено 19.06.2026 та проголошено о 15.00 год.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1