Ухвала суду № 137539685, 18.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8706/26

1-кс/308/3638/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42026070000000078 від 25.05.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42026070000000078 від 25.05.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва прокурорів Закарпатської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026070000000078 від 25.05.2026 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами проведення 25.10.2020 виборів Горондівського сільського голови ОСОБА_5 обраний на вказану посаду та відповідно до рішення І сесії VIII скликання від 24.11.2020 визнано повноваження ОСОБА_5 як Горондівського сільського голови з 25.11.2020.

В силу займаної посади Горондівського сільського голови ОСОБА_5 обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з інспектором-землевпорядником Горондівської сільської ради ОСОБА_6 , з метою особистого незаконного збагачення, пред`явив незаконну вимогу про надання неправомірної вигоди від представника ТОВ «АВЕЛЛАНА ГРУП» ОСОБА_7 за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 7 га, розташованою на території Горондівської сільської ради в урочищі «Тиркавець», поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 2122781800:02:001:0086, площею 1,1524 га, яка перебуває в оренді ТОВ «АВЕЛЛАНА ГРУП» згідно з договором оренди земельної ділянки від 29.06.2018 року.

Зокрема, 02.06.2026 року в адміністративній будівлі Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, що розташована за адресою: с. Горонда, вул. Миру, 64, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , висловив ОСОБА_7 протиправну вимогу про необхідність передачі грошових коштів у сумі 32 000 грн за користування вищевказаною земельною ділянкою за поточний рік та за надання права подальшого користування нею у 2027 році за додаткову плату.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи незаконність таких вимог, звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів та надалі діяв під їх контролем.

10.06.2026 року приблизно о 14:10 год ОСОБА_5 , перебуваючи на території адміністративної будівлі Горондівської сільської ради, під час зустрічі із ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, надав усну вказівку працівниці ЦНАП Горондівської сільської ради ОСОБА_8 , яка не була обізнана щодо злочинних намірів ОСОБА_5 , одержати від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 32 000 грн та помістити їх до сейфу, розташованого у приміщенні ЦНАП Горондівської сільської ради.

Цього ж дня, приблизно о 15:45 год, ОСОБА_7 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 , зустрівся з інспектором-землевпорядником ОСОБА_6 , яка вказала йому на конкретну земельну ділянку, що фактично надавалася у користування без належного документального оформлення, та близько 16:50 год одержала другу частину неправомірної вигоди у сумі 32 000 грн як оплату за безперешкодне використання зазначеної земельної ділянки за 2027 рік.

Слідчий зазначає, що 10.06.2026 року близько 17:00 год протиправну діяльність ОСОБА_5 працівниками правоохоронних органів було викрито та припинено. Цього ж дня о 21:16 год ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11.06.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий зазначає, що санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна, у зв`язку з чим виникла необхідність накладення арешту на належне підозрюваному майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у приватній власності наступне майно:

-земельна ділянка з кадастровим номером 2122781800:10:103:0036;

-земельна ділянка з кадастровим номером 2122782200:01:101:0010.

Позиція сторін:

У судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися. Прокурор подав до суду заяву, згідно якої просив розглянути клопотання без його участі. Зазначив, що сторони повідомлені про розгляд клопотання.

Власник майна ОСОБА_5 та його захисник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Захисник подав до суду клопотання згідно якого просив розглянути зазначену справу без участі адвоката та власника майна ОСОБА_5 , а також зазначив, що сторона захисту просить відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття слідчого та/або прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З урахуванням доводів клопотання щодо ризику відчуження майна, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання без виклику власника майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026070000000078 від 25.05.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 10.06.2026 року о 21:16 год ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 11.06.2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до санкції ч. 3 ст. 368 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно зі ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого або засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові та корпоративні права.

Частиною 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі або відчуження майна.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, можливість конфіскації майна як виду покарання, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб.

Вирішуючи питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходить із положень ст.ст. 170-173 КПК України та враховує, що у кримінальному провадженні №42026070000000078 від 25.05.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у приватній власності наступне майно:

-земельна ділянка з кадастровим номером 2122781800:10:103:0036;

-земельна ділянка з кадастровим номером 2122782200:01:101:0010.

Позиція сторін:

У судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися. Прокурор подав до суду заяву, згідно якої просив розглянути клопотання без його участі. Зазначив, що сторони повідомлені про розгляд клопотання.

Власник майна ОСОБА_5 та його захисник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Захисник подав до суду клопотання згідно якого просив розглянути зазначену справу без участі адвоката та власника майна ОСОБА_5 , а також зазначив, що сторона захисту просить відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття слідчого та/або прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З урахуванням доводів клопотання щодо ризику відчуження майна, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання без виклику власника майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026070000000078 від 25.05.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 10.06.2026 року о 21:16 год ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 11.06.2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до санкції ч. 3 ст. 368 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно зі ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого або засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові та корпоративні права.

Частиною 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі або відчуження майна.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, можливість конфіскації майна як виду покарання, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб.

Вирішуючи питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходить із положень ст.ст. 170-173 КПК України та враховує, що у кримінальному провадженні №42026070000000078 від 25.05.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Слідчим суддею встановлено, шо Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №481073671 від 10.06.2026 року на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належать:

-земельна ділянка з кадастровим номером 2122781800:10:103:0036;

-земельна ділянка з кадастровим номером 2122782200:01:101:0010.

Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання підтверджено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до його відчуження, приховування або зміни правового статусу, що в подальшому може унеможливити виконання вироку суду в частині конфіскації майна у разі ухвалення обвинувального вироку.

З огляду на характер інкримінованого кримінального правопорушення, повідомлення особі про підозру, а також передбачену санкцією ч. 3 ст. 368 КК України можливість застосування конфіскації майна як додаткового виду покарання, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на належне підозрюваному майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження.

Слідчий суддя враховує положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та виходить із того, що втручання у право власності у даному випадку здійснюється на підставі закону, переслідує легітимну мету забезпечення дієвості кримінального провадження та є співрозмірним поставленій меті.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Керуючись ст.ст. 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42026070000000078 від 25.05.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про накладення арешту на майно, - задовольнити частково.

Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження таким майном, а саме:

-земельну ділянку з кадастровим номером 2122781800:10:103:0036;

-земельну ділянку з кадастровим номером 2122782200:01:101:0010.

Копію ухвали вручити прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1