Ухвала суду № 137539680, 18.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8706/26

1-кс/308/3630/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42026070000000078, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2026 року, про відсторонення підозрюваного від посади відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горонда, Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, працюючого на посаді голови Горондівської сільської ради, Мукачівського району Закарпатської області, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про відсторонення підозрюваного від посади.

Слідчий зазначає, що що за результатами проведення 25.10.2020 виборів Горондівськогосільського голови, ОСОБА_4 обраний на вказану посаду та відповідно до рішення І сесії VIII скликання від 24.11. 2020 визнано повноваження ОСОБА_4 , як Горондівського сільського голови, з 25.11.2020.

Слідчий наголошує на тому, що в силу займаної посади Горондівського сільського голови ОСОБА_4 обіймає постійно посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364КК України є службовою особою.

Згідно зі ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Так, ОСОБА_4 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, з метою особистого незаконного збагачення, пред`явив незаконну вимогу у наданні неправомірної вигоди від представникаТОВ «АВЕЛЛАНА ГРУП», ОСОБА_8 за користування земельною ділянкою комунальної власності, площею 7 га, розташованою на території зазначеної сільської ради, в урочищі «Тиркавець», розташованої поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 2122781800:02:001:0086, розміром 1,1524 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка вже перебуває в оренді ТОВ «АВЕЛЛАНА ГРУП» згідно Договору оренди земельної ділянки від 29.06.2018 між громадянкою ОСОБА_9 та директором ТОВ «АВЕЛЛАНА ГРУП» ОСОБА_10 .

Зокрема, 02.06.2026 в адміністративній будівлі Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, що розташована за адресою: с. Горонда, вул. Миру, 64, при зустрічі в одному зі службових кабінетів ОСОБА_4 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_11 , умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, спрямовані на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , висловилийому протиправну вимогу про необхідність передачі грошових коштів у сумі 32 000 гривень за користуваннявищевказаною земельною ділянкою за поточний рік та надання права подальшого користування за 2027 рік за додаткову плату, погрожуючи не надати землю в оренду інакше як через проведення аукціону, де такий одержати перемогу не зможе з об`єктивних підстав.

У свою чергу, будучи ознайомленим із такою пропозицією голови Горондівської сільської ради ОСОБА_4 та інспектора-землевпорядника ОСОБА_11 , ОСОБА_8 погодився на їх протиправні вимоги, однак, розуміючи незаконність зазначених дій та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально караним, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, попередньо звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та в подальшому почав діяти під їхнім контролем, з метою викриття протиправної діяльності службових осіб сільської ради.

Слідчий зазначає, що10.06.2026, приблизно о 14:10 год, ОСОБА_4 , перебуваючи на території адміністративної будівлі Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області за адресою: с. Горонда, вул. Миру, 64, під час зустрічі із ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів,діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з метою конспірації власних протиправних дій, надав усну вказівку працівниці Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) вказаної сільської ради ОСОБА_12 , яка не була обізнана щодо злочинних намірів ОСОБА_4 , одержати від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 32 000 гривень, та помістити їх до сейфу, розташованого у приміщенні ЦНАП Горондівської сільської ради.

Цього ж дня, приблизно о 15:45, ОСОБА_8 , діючи за вказівкою ОСОБА_4 , зустрівся з інспектором-землевпорядником ОСОБА_11 . Остання, будучи у змові з ОСОБА_4 , вказала ОСОБА_8 на конкретну земельну ділянку, яка фактично надавалася у користування без належного документального оформлення, та з метою реалізації спільного злочинного умислу, близько 16:50 год одержала другу частину неправомірної вигоди в сумі 32 000 грн., як оплату за безперешкодне використання зазначеної земельної ділянки за 2027 рік, без укладення будь-якого договору, після чого також помістила їх до сейфу, розташованого у приміщенні ЦНАП Горондівської сільської ради.

Слідчий зазначає, що 10.06.2026 близько 17 год протиправну діяльність ОСОБА_4 працівниками правоохоронних органів було викрито та припинено. Того ж дня о 21:16 год, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, особою яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: заява про виявлення злочину; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 який залучений до конфіденційного співробітництва; протоколом огляду та вручення грошових коштів; проколом обшуку; протоколом затримання ОСОБА_4 впорядку ст. 208 КПК України; матеріалами НСРД; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.

Перебування ОСОБА_4 на вищевказаній посаді безпосередньо сприяло та стало основною передумовою вчинення ним даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а його корисливий мотив дає підстави вважати, що перебуваючи на цій посаді в подальшому, він може продовжити свою протиправну діяльність.

Слідий зазначає, що у кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені всі та не допитані в якості свідків працівники Горондівської сільської ради Мукачівського району, а тому сторона обвинувачення, враховуючи службове становище відповідно до займаної посади підозрюваного не виключає можливості вчинення ним безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності спроб незаконного впливу на вказаних осіб та інших учасників кримінального провадження, а також спроб знищення, спотворення чи підроблення документів, що можуть мати доказове значення.

Позиція сторони обвинувачення в суді

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Прокурор надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Просив відсторонити підозрюваного від займаної посади.

Позиція сторони захисту в суді

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, подав до суду письмові заперечення на клопотання про відсторонення підозрюваного від посади.Зазначив, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра не обгрунтована та не містить достатність доказів, які вказують на вчинення ним кримінального правопорушення. Наголосив на тому, що у ОСОБА_4 відсутня мета впливати на хід досудового розслідування, оскільки кримінального правопорушення в якому його підозрюють він не вчиняв, а з пред?явленою підозрою він не погоджується, тому саме в його інтересах не чинити перешкод слідству. Також наголошує щодо ризиків, а саме: знищити, сховати документи, такий нічим не підтверджений, всі необхідні документи для слідства вже вилучені, про жодних встановлених досудовим розслідуванням свідків, які б були у даному кримінальному провадженні йому не відомо, ризик можливого впливу нічим не підтверджений. Вказує, що відсторонення його від посади також позбавить його права на працю, що негативно відобразиться на ньому та на членах його сім?ї, спричинить скрутне матеріальне становище. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав доводи захисника.

Заслухавши думку прокурора про відсторонення підозрюваного від посади, пояснення захисника, підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що незастосування такого заходу забезпечення досудового розслідувнаня як відсторонення ОСОБА_4 від посади, враховуючи наявні ризики його неналежної процесуальної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, може негативно вплинути на виконання завдання досудового розслідування щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду.

Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Згідно ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Частиною 2 статті 157 КПК України визначено, що при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (ч. 1 ст. 157 КПК України).

За змістом конституційних норм та наведених вище положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність відсторонення особи від посади покладений на органи досудового слідства - ініціаторів клопотань, і, зокрема , прокурора.

З матеріалів клопотання слідує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Прокурором та слідчим наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процессу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_4 про підозру, копія якого 11.06.2026 року, йому вручена. Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на приведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою.

Слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі протии Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому слідчий суддя враховує, що відсторонення від посади має тимчасовий характер, і його слід відрізняти від звільнення з роботи, яке вирішується відповідно до вимог трудового законодавства, відсторонення від посади обмежено строком не більше двох місяців, який може бути продовжений відповідно до вимог, передбачених ст.159 КПК України.

Щодо необхідності відсторонення ОСОБА_4 від посади голови Горондівської сільської ради, Мукачівського району Закарпатської області, то слідчий суддя дійшов висновку про відсутність належного обґрунтування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Зокрема, матеріали клопотання не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування реальних ризиків того, що підозрюваний, перебуваючи на займаній посаді, може знищити, приховати чи спотворити речі та документи, які мають істотне значення для досудового розслідування, незаконно впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, а також продовжити протиправну діяльність або вчинити нові кримінальні правопорушення, пов`язані з виконанням службових повноважень.

При цьому сам факт повідомлення особі про підозру та наявність доказів, які можуть свідчити про її причетність до вчинення кримінального правопорушення, не є безумовною та достатньою підставою для відсторонення від посади. Застосування такого заходу можливе лише за умови доведення конкретних ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом, які у даному випадку стороною обвинувачення належним чином не підтверджені.

Доводи слідчого та прокурора щодо можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також щодо ймовірності знищення, приховування, спотворення чи підроблення документів, що мають доказове значення, ґрунтуються лише на припущеннях і не підкріплені достатніми фактичними даними. Відтак такі твердження не можуть бути переконливим обґрунтуванням для обмеження права особи на працю в даному випадку, гарантованого ст. 43 Конституції України.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не виправдовують такого ступеня втручання у права та свободи ОСОБА_4 , як відсторонення від займаної посади. Органом досудового розслідування не доведено, що досягнення завдань кримінального провадження, забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування є неможливим без застосування зазначеного заходу забезпечення. За таких обставин відсутні достатні правові підстави для обмеження гарантованого статтею 43 Конституції України права підозрюваного на працю шляхом його відсторонення від посади.

Щодо покликань прокурора на вимоги абз. 1 ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», слідчий суддя зазначає наступне.

Так, за вказаними приписами підозрюваний відсторонюється від посади в порядку, визначеному законом, а відтак застосування цього засобу забезпечення кримінального провадження без врахування положень глави 14 КПК України не допускається.

Автоматичне відсторонення підозрюваного від посади на підставі абз. 1 ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» на підставі тільки наявності факту повідомлення особі про підозру порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки за таких обставин суд стає на сторону обвинувачення, звільняючи її від необхідності доводити існування обставин, передбачених ч. 3 ст. 132, ст. 157, 158 КПК України, а також принцип законності, відповідно до якого при здійсненні кримінального провадження закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу; при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

До аналогічних висновків дійшов Київський апеляційний суд (ухвала від 26.12.2024 у справі № 758/14376/24).

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42026070000000078, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2026, про відсторонення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади строком на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування є необґрунтованим, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 131, 154-157, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про відсторонення від посади голови Горондівської сільської ради, Мукачівського району Закарпатської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1