Ухвала суду № 137539624, 19.06.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/1989/26

Номер провадження 1-кс/305/219/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року м. Рахів

Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 42026072160000023, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2026 року, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця: с. Бедевля, Тячівського району, Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч., 1, 2 ст. 307 КК, -

В С Т А Н О В И В:

19.06.2026 року до слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №42026072160000023 від 09.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч., 1, 2 ст. 307 КК, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, незаконно придбав у невстановленої органом досудового розслідування особи психотропну речовину метамфетамін, яку зберігав у невстановленому органом досудового розслідування місці, з метою подальшого незаконного збуту.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, 01 травня 2026 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, за адресою: м. Тячів, вул. Голлоші, Закарпатської області, поблизу СТО «Фенікс», громадянин ОСОБА_7 , діючи як особа, яка бере участь у незаконному придбанні психотропної речовини, передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень за придбання психотропної речовини метамфетаміну.

Після отримання вказаних грошових коштів, 01 травня 2026 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 виконуючи попередню домовленість про збут ОСОБА_7 , який передав йому грошові кошти, перебуваючи за адресою: селище Тересва, вулиця Народна, Тячівського району Закарпатської області, неподалік автомобільної мийки «LUX WASH», діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув ОСОБА_7 згорток із фольги, в якому знаходилась психотропна речовина метамфетамін, масою 0,3678 г., тобто незаконно передав її у володіння іншій особі за грошову винагороду.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також, незаконному збуті психотропної речовини.

Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на систематичний незаконний збут психотропних речовин, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці повторно незаконно придбав психотропну речовину метамфетамін, яку в подальшому незаконно зберігав у невстановленому органом досудового розслідування місці, з метою незаконного збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 18 червня 2026 року приблизно о 16 годині 15 хвилин, за адресою: селище Великий Бичків, вул. Карпатських Січовиків, неподалік магазину «Страус», громадянин ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень за придбання психотропної речовини метамфетаміну.

Після отримання грошових коштів ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, незаконно збув ОСОБА_7 психотропну речовину метамфетамін, масою 0,5 г., приховану у грошовій купюрі номіналом 20 гривень, тобто передав її шляхом приховування у предметі, що використано для маскування.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, психотропної речовини, вчиненому повторно.

Обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 18.06.2026, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК, протоколами допиту свідків, висновком експертизи, речовими доказами та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років із конфіскацією майна.

враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 6 до10 років із конфіскацією майна і відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду слід відмітити, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від суду. Наявність певного ризику, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усiма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciey y. Moldova (Бекчиев проти Молдови), PanchenkovRussia (Панченко проти росії), а в даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований та підтверджуються наявними матеріалами. Дійсним є такий ризик у розрізі того, що підозрюваний будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, а саме те що за вчинення даного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років із конфіскацією майна, також те що підозрюваний немає постійного місця роботи, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, даний ризик належно вмотивований тим що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому. На підтвердження вказаного ризику є те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, за фактом збуту наркотичних засобів, а тому перебуваючи на волі останній може вжити заходів щодо не встановлення фактів та доказів наявності у нього наркотичних засобів та каналів для їх отримання, так як на даний час місця отримання органом досудового розслідування встановлюються.

Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання, судом ще не допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свiдкiв) у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків та потерпілих у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також наявний ризик того що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, хоча ОСОБА_5 є раніше не судимий, однак вказаний ризик є вмотивований тим що підозрюваний 01.05.2026 року з корисливих мотивів, з ціллю незаконного збагачення, збув о психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої заборонений, масою 0,3678 г за грошові кошти у сумі 4000 грн., та продовжуючи вчиняти даний злочин 18.06.2026 року повторно збув психотропну речовину «метамфетамін» за грошові кошти в сумі 4000 грн., що у свою чергу свідчить про систематичність здійснення незаконної діяльності щодо збуту наркотичних засобів, а отже може вчинити повторне кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність.

Крім цього, просить суд при розгляді клопотання також врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Отже, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою.

Слід врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , адже, враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя та місце його вчинення, воно викликало особливий суспільний резонанс, висвітлення в засобах масової інформації, тому тримання під вартою підозрюваного є виправданим.

На законодавчому рівні в Україні встановлено жорсткий порядок та контроль за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Родовим об`єктом злочинів, предметом яких виступають наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори, виступає об`єктивно сформована система суспільних відносин, яка відображує реальний психічний або фізичний стан людей і виступає підставою збільшення довготривалості людського активного життя і його відновлення в суспільстві, повноцінного буття і благополуччя, сприяє більш повному задоволенню матеріальних і духовних потреб членів суспільства і створює умови для подальшого прогресу суспільства в цілому. Таким чином, здоров`я населення, як родовий об`єкт кримінально-правової охорони, розглядається у вигляді певного стану суспільства, яке нормально існує та функціонує опосередковано через здоров`я кожного з членів цього суспільства.

Таким чином, всі імперативні норми щодо обмеженості обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які закріплені у відповідних нормативно-правових актах, безпосередньо пов`язані із підвищеною небезпечністю таких речовин та їх пагубним впливом на здоров`я населення.

Також про негативний вплив незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів на життя, здоров`я та благополуччя людей констатовано Верховним Судом України у Постанові Пленуму № 4 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів»

Враховуючи викладене слідчий за погодженням прокурора у клопотанні просить застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч., 1, 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця: с. Бедевля, Тячівського району, Закарпатської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, строком на 60 діб.

В судовому засіданні слідчий та прокурор подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважаючи, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, які вказані в клопотанні, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу.

Захисник у судовому засіданні, подав до суду письмові матеріали, які характеризують особу підозрюваного та його сім`ї, які останній просив врахувати при обранні запобіжного заходу та просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, а у випадку якщо буде обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначити підозрюваному заставу в межах передбачених КПК України.

Підозрюваний у судовому засідання підтримав думку свого захисника. .

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42026072160000023, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, 18.06.2026 року о 16 годині 20 хвилин фактично затримано підозрюваного ОСОБА_8 , та о 17 год. 35 хв. 18.06.2026 року слідчим СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області затримано підозрюваного ОСОБА_5 , в порядку статті 208 КПК України, про що останній розписався, в присутності свого захисника адвоката ОСОБА_6 .

19.06.2026 року слідчим СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_3 , в порядку ст.ст. 276 - 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , яке йому вручене 19.06.2026 року о 10 год. 00 хв., про що останній розписався та його захисник.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Про обґрунтованість підозри свідчать докази зібрані під час досудового розслідування, копії яких додані до матеріалів клопотання, а саме: протоколом огляду місця події від 18.06.2026, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК, протоколами допиту свідків, висновком експертизи, речовими доказами та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження, які додані до клопотання, в їх сукупності.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу, на які також в клопотанні посилався слідчий.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні слідчого. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та\або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення свідчать: ОСОБА_5 працює, одружений, утриманців не має, проживає у безпосередній близькості до державного кордону України, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що в свою чергу може унеможливити виконання завдань кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і карається позбавленням волі на строк понад п`ять років.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, той факт, що ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, працюючий, не має утриманців, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (безпосередня близькість до ДКУ).

Таким чином, враховуючи, що обставини та докази, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою не встановлені та не надані, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а також слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу, як альтернативний запобіжний захід, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, а не особливо тяжким, як зазначено у п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, тому у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному заставу у в межах передбачених ст. 182 КПК Україги, у зв`язку з наявністю вищевказаних ризиків та даних про особу, а саме 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено на рівні 3328 гривень. Отже, на переконання суду, застава у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде забезпечувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183,184, 194, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 42026072160000023 від 09.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме: з 16 години 20 хвилин 18.06.2026 року по 16 годину 20 хвилин 16.08.2026 року, включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це слідчого, прокурора та суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 16 серпня 2026 року, включно.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатської області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону.

Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов`язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали негайно надати підозрюваному та прокурору.

Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Рахівському районному суді Закарпатської області.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1