Постанова № 137539621, 17.06.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1021/26 Провадження № 3/304/459/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин адміністративні матеріали (протокол серії ЕПР1 № 672467 від 22.05.2026 року, протокол серії ЕПР1 № 672456 від 22.05.2026), які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Порошково Закарпатська область, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не працюючого, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІ групи, загального захворювання, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , моб.тел.: НОМЕР_2 ,

за ст.122-4, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

20 травня 2026 року о 09 годині 00 хвилин, рухаючись по вул.Ужгородська (Жовтнева), 41 в місті Перечин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_3 , під час здійснення маневру паркування, будучи не уважним, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на транспортний засіб - автомобіль марки «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_4 , який був припаркований, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Місце дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 залишив, чим порушив п.2.3б, п.2.10а, п.13.1 Правил дорожнього руху.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за кваліфікуючими ознаками ст.124 КУпАП, а саме: порушення водіями ПДР, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна; та кваліфікуючими ознаками ст.122-4 КУпАП є: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, 28.05.2026 вищевказані адміністративні матеріали розподілені в провадження судді Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В.

Постановою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 17.06.2026 року протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672467 від 22.05.2026 та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672456 від 22.05.2026 - об`єднані в одне провадження про адміністративне правопорушення, за Єдиним унікальним номером судової справи №304/1021/26 (провадження №3/304/459/26).

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4,124 КУпАП визнав частково, а саме не заперечує щодо вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди за участю його автомобіля та транспортного засобу марки «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_4 , однак не визнає вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а саме залишення місця ДТП та заперечує проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №672467 та в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 20.05.2026 року близько о 09-00 годині по вул.Ужгородській в місті Перечин він керував автомобілем марки «Ford Transit» держномер НОМЕР_3 та під час здійснення маневру паркування лівою стороною свого автомобіля зачепив ліву сторону бамперу автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_4 , який стояв припаркований. Потім він вирішив перепаркуватися, переїхав через 10 метрів від місця ДТП, змінивши паркувальне місце, а потім пішов у справах до нотаріуса. Через деякий час, близько через годину він повернувся до свого автомобіля та поїхав додому. До відділення поліції не телефонував, оскільки вважав, що суттєвих пошкоджень іншому автомобілю він не завдав, був подряпаний лише пластик. Вказує, що місця ДТП він не покидав, оскільки лише перемістив автомобіль у інший бік, на декілька метрів, та з якою метою відповісти не може. На наступний день після події до нього прибули працівники поліції, які відібрали пояснення та склали відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення за ст.ст.124, 122-4 КУпАП. Свою вину визнає частково, у вчиненому розкаюється. Запевнив, що належні та відповідні висновки для себе зробив. ОСОБА_1 зазначає, що за тривалий досвід водіння жодних порушень ПДР він не вчиняв. Просить суд суворо не карати, не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки автомобіль йому необхідний для регулярних поїздок у лікарню, так як він та його дружина є особами з інвалідністю.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала раніше надані нею письмові пояснення від 20.05.2026 року та в судовому засіданні потерпіла пояснила, що об 11-00 годині 20.05.2026 року вона прийшла на парковку, розташовану біля будинку №41, за місцем її проживання. Підійшовши до свого автомобіля «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_4 , нею було виявлено на автомобілі механічні пошкодження: подряпане лакофарбове покриття переднього бамперу та переднього правого крила, на її автомобілі залишилися сліди зеленої фарби іншого автомобіля. Вона подзвонила до відділення поліції та повідомила про подію, також на місці ДТП намагалася знайти очевидців події. Через деякий час, по приїзду працівників поліції, за камерами зовнішнього спостереження було розшукано винуватця ДТП, який під час здійснення маневру паркування, допустив наїзд на її транспортний засіб «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_4 та залишив місце ДТП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її автомобіль отримав пошкодження з матеріальними збитками, орієнтовною вартістю відновлювального ремонту 23700 грн. До теперішнього часу заподіяна ОСОБА_1 матеріальна шкода їй не відшкодована. Стосовно виду та міри адміністративного стягнення відносно водія ОСОБА_1 , потерпіла просить позбавити останнього права керування транспортними засобами, оскільки вважає, що ОСОБА_1 не усвідомлює наслідків своїх протиправних дій та у вчиненому не розкаявся, заподіяну шкоду не відшкодував.

Повно та всебічно вивчивши матеріали об`єднаної справи №304/1021/26, вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , показання потерпілої ОСОБА_2 , суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП доведена у повному обсязі та підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672467 від 22.05.2026 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672456 від 22.05.2026, рапортом чергового інспектора ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області А.Олень від 20.05.2026 року (а.с.2), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 20.05.2026 року (а.с.3); усними в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1 ; схемою ДТП від 20.05.2026 року за підписом потерпілої ОСОБА_2 (а.с.4); фотосвітлиною місця події ДТП (а.с.5); копією свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 транспортного засобу марки «Ford Transit», 2004 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого зазначено ОСОБА_4 (а.с.6-7); фотосвітлиною паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 (а.с.8); а також відтвореним в судовому засіданні за участю учасників судового розгляду відеозаписом з камер зовнішнього спостереження щодо подій 20.05.2026 (а.с.9).

Досліджені та перевірені судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що охоплюється складом ст.124, ст.122-4 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the United Kingdom), п.161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року).

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази є послідовними, взаємопов`язаними та такими, що не суперечать одне одному.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали об`єднаної справи про адміністративні правопорушення, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до статті 124 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до статті 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, сімейний, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно приписів ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративних правопорушень, їх суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також його ставлення до скоєного, суд також враховує ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечні, грубі адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ст.122-4 КУпАП, які відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 свою вину визнав частково, у вчиненому розкаявся, раніше (протягом року) до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався, оскільки такі відомості у матеріалах об`єднаної справи відсутні, при цьому враховує, що ОСОБА_1 вчинив грубі суспільно-небезпечні адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ст.122-4 КУпАП. Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 на теперішній час є особою непрацездатного віку, пенсіонер, є особою з інвалідністю ІІ групи, загального захворювання, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку у вигляді пенсії та державних соціальних виплат, та враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , такі як часткове визнання вини за ст.124 КУпАП, щире каяття у вчиненому, та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що безпосередньо визначено санкцією за більш суворе правопорушення, передбачене ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 та при призначенні стягнень за вчинення декількох правопорушень суд застосовує положення ст.36 КУпАП.

Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ (другої) групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого ПФУ від 25.01.2024, тому ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 31, 33, 36, 122-4, 124, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі положень ч.2 статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Адміністративний штраф сплачувати за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Закарпатська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA538999980313030149000007001, призначення платежу: «адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», код 21081300.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області: Ю.В. СИДОРЕНКО