Ухвала суду № 137539234, 17.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

№522/1522/26, 1-кп/522/2428/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши обвинувальний акт, який надійшов із Одеської обласної прокуратури, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42023163020000079 від 04.08.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, яка має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

- обвинуваченої за ч.4 ст.190, ч.5 ст.190, ч.3 ст.209, ч.4 ст.358 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеси, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

- обвинуваченого за ч.5 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Одеси, громадянки України, яка має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та неповнолітнього сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , розлученої,яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,

- обвинуваченої за ч.4 ст.190, ч.5 ст.190, ч.3 ст.209, ч.4 ст.358, ч.3 ст.362 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки м. Одеси, громадянки України, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимої,

- обвинуваченої за ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Одеси, громадянина України, у якого встановлена 3 група інвалідності (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.09.2025 року), який проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_6 , раніше не судимого,

- обвинуваченого за ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,уродженця с. Зірки, Біляївського району, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , та проживає за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

- обвинуваченого за ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_12 ,

захисника обвинувачених

ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11

адвоката - ОСОБА_13 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_6

адвоката - ОСОБА_14 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_15 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_9

адвоката - ОСОБА_16 ,

обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , суд

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_12 звернувся до суду із письмовими та усними клопотаннями про продовження строку запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою із визначенням розмірів застави відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

У судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_13 заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно цих обвинувачених, та просив змінити запобіжний захід указаним обвинуваченим на домашній арешт, або зменшити розмір застави зазначеним обвинуваченим.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_14 погодився із думкою захисника ОСОБА_13 .

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_16 підтримав думку захисника ОСОБА_13 .

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_15 погодився із думками захисників.

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , кожний окремо, у судовому засіданні погодились із думками захисників.

Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Суд вважає, що єризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, нетяжкого, та тяжких кримінальних правопорушень у разі обрання йому м`якого запобіжного заходу, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Виходячи з того, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого ОСОБА_11 , а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

Згідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Зважаючи на положення ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає за необхідне призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити заставу у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3328 грн. X 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб = 2 662 000 грн., так як застава в іншому розмірі не здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_11 обов`язків.

Із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого ОСОБА_11 , та ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що застава у розмірі 2 662 000 грн. є достатньою для забезпечення виконання цим обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.Крім того, такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні на даній стадії, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати судовому розгляду.Суд вважає, щоінша більш м`яка міра запобіжного заходу не здатна забезпечити належної поведінки цього обвинуваченого, тому клопотання захисника, та указаного обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, або зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_11 не підлягає задоволенню. Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_11 не встановлено.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_11 прокурором доведена наявність всіх обставин, зазначених у п.1 3 ч.1 ст.194 КПК України, тому відсутні підстави для відмови у продовженні запобіжного заходу.

Суд вважає, що єризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, нетяжкого, тяжкого, та особливо тяжкого кримінальних правопорушень у разі обрання йому м`якого запобіжного заходу, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Виходячи з того, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого ОСОБА_5 , а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

Згідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Зважаючи на положення ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає за необхідне призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3328 грн. X 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб = 3 328 000 грн., так як застава в іншому розмірі не здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків.

Із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого ОСОБА_5 , та ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що застава у розмірі 3 328 000 грн. є достатньою для забезпечення виконання цим обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.Крім того, такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні на даній стадії, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати судовому розгляду. Суд вважає, щоінша більш м`яка міра запобіжного заходу не здатна забезпечити належної поведінки цього обвинуваченого, тому клопотання захисника, та указаного обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, або зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_5 не підлягає задоволенню. Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не встановлено.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 прокурором доведена наявність всіх обставин, зазначених у п.1 3 ч.1 ст.194 КПК України, тому відсутні підстави для відмови у продовженні запобіжного заходу.

Суд вважає, що єризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, нетяжкого, тяжких кримінальних правопорушень у разі обрання йому м`якого запобіжного заходу, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Виходячи з того, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого ОСОБА_10 , а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

Згідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на положення ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає за необхідне призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити заставу у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3328 грн. X 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб = 2 329 600 грн., так як застава в іншому розмірі не здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_10 обов`язків.

Із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого ОСОБА_10 , та ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що застава у розмірі 2 329 600 грн. є достатньою для забезпечення виконання цим обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.Крім того, такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні на даній стадії, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати судовому розгляду.

Суд вважає, щоінша більш м`яка міра запобіжного заходу не здатна забезпечити належної поведінки цього обвинуваченого, тому клопотання захисника, та указаного обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 не встановлено.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_10 прокурором доведена наявність всіх обставин, зазначених у п.1 3 ч.1 ст.194 КПК України, тому відсутні підстави для відмови у продовженні запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.27, 154-158, 177, 178, 182, 183, 197, 323, 371, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань захиснику обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_11 адвокату ОСОБА_13 , та обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_11 про зміну запобіжних заходів відмовити.

У задоволенні клопотання захиснику обвинуваченого ОСОБА_10 адвокату ОСОБА_13 , та обвинуваченому ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_12 про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_10 ,ОСОБА_5 , ОСОБА_11 задовольнити, та долучити клопотання до кримінального провадження.

Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 /шістдесят/ днів.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_11 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 800 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 662 400 (два мільйони шістсот шістдесят дві тисячі чотириста)грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_11 , провадження по справі 1-кп/522/2428/26.

Обвинувачений ОСОБА_11 звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 , обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із м. Одеси, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування із представником потерпілого, свідками у цьому кримінальному провадженні;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 обчислюється з 17.06.2026 р., та припиняє свою дію 16.08.2026 року.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 /шістдесят/ днів.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_5 , провадження по справі 1-кп/522/2428/26.

Обвинувачений ОСОБА_5 звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із м. Одеси, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування із представником потерпілого, свідками у цьому кримінальному провадженні;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 обчислюється з 17.06.2026 р., та припиняє свою дію 16.08.2026 року.

Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 /шістдесят/ днів.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_10 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 700 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 329 600 (два мільйони триста двадцять дев`ять тисяч шістсот)грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_10 , провадження по справі 1-кп/522/2428/26.

Обвинувачений ОСОБА_10 звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 , обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із м. Одеси, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування із представником потерпілого, свідками у цьому кримінальному провадженні;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 обчислюється з 17.06.2026 р., та припиняє свою дію 16.08.2026 року.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження, та направити для виконання уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів у Одеський апеляційний суд.

Суддя ОСОБА_1

17.06.2026