Ухвала суду № 137538996, 18.06.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3074/25

Номер провадження 1-кп/504/5/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області:

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,захисника ОСОБА_7 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні , що внесене до ЄРДР за №22025160000000067 від 24.01.2025 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Темрюк, Краснодарського краю рф, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 113 КК України,-,-

ВСТАНОВИВ:

до Доброславського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 113 КК України.

Від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке вмотивоване обґрунтованістю підозри останнього та наявності ризиків переховування від суду, впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.

Сторона захисту заперечувала, щодо задоволення клопотання прокурора. Захисник послалася на недоведеність ризиків, що викладені у клопотанні прокурора та просила обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт. Захисник вказала, що обвинувачений має достатньої стійкі соціальні зв`язки, а тому ризик переховування від суду є невисокий. Також, свідки у цьому кримінальному провадженні, на думку захисник не надають суттєвих показань, які б викривали обвинуваченого, а тому, зважаючи на можливість користуватися обвинуваченим послугами телефонії, ризик впливу на свідків є непідтвердженим. Також, захисник зауважила, що обвинувачений раніше не судимий, що свідчить про відсутність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

На стадії досудового розслідування обвинуваченому обрано запобіжної захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 113 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 113 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями, за вчинення яких передбачено можливість застосування найсуворішого покарання довічного позбавлення волі. Обвинувачений раніше не судимий, непрацевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні немає.

В рішенні ЄСПЛ від 26.06.2001 у справі "Ilijkov v. Bulgaria" (§ 80, заява N 33977/96), суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Таким чином, враховуючи тяжкість інкримінованих діянь, а також соціальні зв`язки обвинуваченого, які не є настільки міцними, ризик переховування від суду є надвисоким.

Ризик незаконного впливу на свідків кримінального провадження є доведеним, оскільки свідки у цьому провадженні судом не допитані, а тому вільне пересування обвинуваченого в просторі ставить під загрозу здобуття об`єктивних доказів судом. Обвинувачений вмовлянням, погрозами, підкупом чи шантажем може спонукати свідків надати вигідні для нього покази.

У зв`язку із викладеним вище суд зазначає, що ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Твердження захисту, стосовно того, що ризик впливу на свідків є не доведеним, оскільки обвинувачений, отримавши доступ до IP-телефонії, має можливість впливати на свідків, однак цього не робить та не має наміру цього робити, судом відхиляються, оскільки адміністрацією установи попереднього ув`язнення здійснюється аудіозапис телефонних розмов, з можливістю надання цих аудіозаписів на офіційні запити органів прокуратури, а також органів досудового розслідування в межах провадження у справах про кримінальне чи адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, перебування ОСОБА_6 під домашнім арештом посилює ризик впливу на свідків, оскільки, хоча й обмежує пересування, але дозволяє контактувати з оточенням та використовувати електронні засоби зв`язку без будь-яких обмежень, що може бути використано для тиску, залякування чи підкупу. Також, є доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачення стосується зв`язку обвинуваченого з країною агресором та мотивами неприйняття державності України, що в умовах воєнного стану вказує на існування цього ризику. Більше того, обвинуваченому інкримінується вчинення кількох епізодів злочинної діяльності.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Разом з тим, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів у цьому кримінальному провадженні, не буде здатне запобігти ризикам поза процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому саме запобіжний захід у виді тримання під вартою є найдієвішим запобіжним заходом, щодо обвинуваченого.

Щодо визначення розміру застави суд зазначає наступне.

Суд враховує, що обвинувачений утримується під вартою тривалий час, при цьому запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначався судом, як безальтернативний. Обвинувачений є раніше не судимим, не має на утриманні непрацездатних осіб, не працював, частина свідків кримінального провадження допитані судом. З цих підстав, ризики поза процесуальної поведінки обвинуваченого дещо зменшились, у порівнянні з ризиками, що існували на стадії досудового розслідування та початковий стадії судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 113 Кримінального кодексу України.

В рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 19 червня 2024 року (№ 3-111/2023(207/23, 315/23), вказано, що суд не позбавлений можливості визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави при вирішенні питання про запобіжний захід у кримінальних провадженнях, де особи підозрюються/обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, що визначені у ч. 6 ст. 176 КПК України. Отже, згідно з даним рішенням законодавцем закріплено дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.

Отже, зважаючи на тривалість безальтернативного утримання обвинуваченого під вартою, даних про його особу, суд приходить до переконання, що відсутність будь-яких подальших альтернативних запобіжних заходів, призведе до фактичного відбування обвинуваченим покарання. При цьому, в обвинуваченого відсутні дієві засоби юридичного захисту, згідно з якими особа, яка, ще не визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення та утримується під вартою безальтернативно, вправі вимагати пом`якшення дії запобіжного заходу, зважаючи на зменшення ризиків поза процесуальної поведінки. Вказані обставини можуть бути визнані порушеннями ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

З цих підстав, суд вважає за можливе застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що інкриміновані діяння були спрямовані на зниження обороноздатності країни, мали місце під час дії воєнного стану, що у період збройної агресії, щодо держави Україна містить посилену суспільну небезпеку, обставини інкримінованих правопорушень, що є тяжкими та особливо тяжким, суд вважає, що справедливим розміром застави обвинуваченому у цьому кримінальному провадженні буде 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998000,00 гривень, оскільки саме такий розмір здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також, у разі внесення визначеної застави, на обвинуваченого необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст 176, 177, 183, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятору до 16.08.2026 року включно.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави у межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998000,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися за межі Одеського району Одеської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та/або засобів зв`язку;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65045 документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України ;

- носити електронний засіб контролю.

Визначену заставу, необхідно внести у грошовій одиниці України на такі реквізити - отримувач коштів «Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області», код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435, банк отримувача «ДКСУ м. Київ», код банку отримувача 820172.

Копію ухвали надіслати/вручити учасникам судового провадження.

Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для організації її виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3