Ухвала суду № 137537388, 18.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12274/26

Провадження № 1-кп/761/3571/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва матеріали кримінального провадження №12025100100003968, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпрорудне Запорізької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження №12025100100003968, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , посилаючись на необґрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та стан здоров`я обвинуваченого. У зв`язку з викладеним просив застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Суд, заслухавши клопотання прокурора та думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Разом з тим, наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до обвинуваченого ОСОБА_5 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та з врахуванням даних про його особу.

Так, при вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, а також відомості, що характеризують особу обвинуваченого, та вважає, що з метою дотримання належної процесуальної поведінки обвинуваченого відносно останнього необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

На думку суду, ризик переховування ОСОБА_5 від суду підтверджується тією обставиною, що у випадку доведеності вини останнього у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, ОСОБА_5 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дев`яти років. Таким чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду.

При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слід зазначити, що з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, оскільки у результаті ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинуваченому стає відомо про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, та зміст наданих ними показань, а тому зберігається ризик незаконного впливу на свідків, які не допитувались судом, шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом.

Сукупність вказаних обставин вказує на наявність ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки тяжкість настання ймовірного покарання може спонукати ОСОБА_5 до вчинення дій чи бездіяльності для його уникнення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , з врахуванням наявності ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час проведення судового розгляду не відпали.

Зокрема, інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом.

Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту не надано, у зв`язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду та виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_5 раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_5 не нівелюють можливих ризиків його неправомірної поведінки та ризику переховування від суду, впливу на свідків у кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій, які безпосередньо пов`язані із воєнним станом, що триває, є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що може призвести до порушення розумних строків судового розгляду, а також належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків. За таких обставин суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо відсутності актуальності ризиків, які існували на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик - це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав. Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей.

Зважаючи на суспільний інтерес щодо збереження основ національної безпеки України та щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оцінивши у сукупності всі обставини, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, воєнний стан запроваджений у державі, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що застава має бути визначена у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 499 200 гривень, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для обвинуваченого, може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Водночас враховуючи стан здоров`я обвинуваченого, суд вважає за необхідне зобов`язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області терміново забезпечити додержання прав обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров`я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 177-178, 183, 197, 199, 372 КПК, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» визначити до 16 серпня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 499 200 гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

- утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених судом на обвинуваченого відповідно до ст. 194 КПК України, у разі внесення застави - строком на 60 днів з дня її внесення.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Зобов`язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області терміново забезпечити додержання прав обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров`я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_6