Рішення № 137536028, 15.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/836/26Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Самойловій С.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Волканов Є.В. (ордер ВН №1669454 від 27.02.2026);

від відповідача Лужанов С.В. (ордер ВН №1692623 від 29.04.2026);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/836/26

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

до відповідача Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва (65044, м. Одеса, пров. Дунаєва, буд. 3, код ЄДРПОУ 25831535);

про визнання недійсними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 859/26) до Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, в якій просить суд:

- визнати недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва від 15.01.2024, оформлене протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024;

- визнати недійним та скасувати рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва від 01.04.2024, оформлене протоколом зборів членів правління №б/н 01.04.2024;

- визнати недійсним та скасувати рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, оформлене протоколом засідання правління № 24.09.2025-1 від 24.09.2025.

Також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на прийняття оскаржуваних рішень органом управління за відсутності відповідних повноважень, що прямо суперечить приписам Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та положенням Статуту об`єднання відповідача. При цьому, вказує, що прийняття оскаржуваних рішеннь органом, що не має на те відповідних повноважень, створює прецедент незаконного втручання в майнові права позивача як співвласника багатоквартирного будинку та порушує його право на участь в управлінні ОСББ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

17.03.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 9376/26), згідно якої останнім такі недоліки усунуто.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 916/836/26 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 15.04.2026.

07.04.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №11882/26), згідно якого останній просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, у відзиві відповідач, зазначає, що рішенням загальних зборів, оформленим протоколом від 14.05.2023 року, яким затверджено кошторис ОСББ «СІМЕКС» на 2023 рік, правлінню ОСББ було дозволено своїми рішеннями затверджувати зміни у видатках окремих статей, не перевищуючи загальний розмір затвердженого кошторису. При цьому, як вказує відповідач, відповідно до затвердженого кошторису Об`єднання на 2023 рік, а саме в додатку 1.1. кошторису було визначено розмір щомісячних внесків з управління багатоквартирним будинком ОСББ «СІМЕКС» на рівні 17,56 грн. на місяць за 1 кв.м. Тобто, фактично прийнятим та затвердженим на загальним зборах ОСББ «СІМЕКС» від 28.04.2023 року кошторисом було закладено розмір щомісячних внесків з управління багатоквартирним будинком ОСББ «СІМЕКС» на рівні 17,56 грн. на місяць за 1 кв.м. Таким чином, відповідач зазначає, що рішенням засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформленим протоколом від 15.01.2024 року, не вносились зміни до кошторису Об`єднання, не встановлювалися нові розміри внесків і платежів співвласників, а лише було приведено розмір таких внесків у відповідності до положень кошторису та вимог законодавства щодо мінімальної заробітної плати працівників. Щодо рішення правління ОСББ «СІМЕКС», оформленого протоколом №б/н 01.04.2024, відповідач зазначає, що зазначеним рішенням був встановлений (новий) незначний в бік збільшення розмір внесків і платежів співвласників (з 17,56 грн до 18,55 грн за 1 кв.м. площі), у зв`язку із приведенням розміру таких внесків у відповідності до мінімальної заробітної плати працівників. Щодо рішення правління ОСББ «СІМЕКС», оформлене протоколом № 24.09.2025-1 від 24.09.2025, яким було встановлено додатковий одноразовий цільовий внесок в розмірі 39,31 грн. за 1 кв.м. на завершення робіт з реконструкції котельні, відповідач вказує, що встановлення зазначеного внеску для співвласників ОСББ не мало на меті перебиранням на себе повноважень загальних зборів співвласників об`єднання, а було необхідним для підтримання технічного стану спільного майна співвласників ОСББ.

Крім того, відповідач звертає увагу, що позивачка сплачує внески на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому оскаржуваними рішеннями правління від 15.01.2024 та від 01.04.2024, а також внесла одноразовий цільовий внесок, встановлений рішенням правління від 24.09.2025, а отже, визнала їх та погодилась з ними.

Поряд із цим, відповідач вважає, що визнання оскаржуваних рішень недійсними в судовому порядку може мати негативні наслідки на діяльність ОСББ, оскільки створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ.

09.04.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№12200/26), згідно якої останній заперечує проти аргументів, викладених у відзиві на позов. Так, щодо тверджень відповідача про те, що загальними зборами ОСББ від 14.05.2023 було нібито фактично закладено розмір внеску 17,56 грн/кв.м, а правління 15.01.2024 лише відобразило цей розмір у новій редакції кошторису, у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати, позивач зазначає, що згідно протоколу загальних зборів від 14.05.2023 співвласниками було затверджено щомісячний внесок на утримання будинку саме у розмірі 15,71 грн/кв.м, а сам додаток до кошторису, на який посилається відповідач, не може підтверджувати встановлення внеску у розмірі 17,56 грн/кв.м, як затвердженого загальними зборами розміру щомісячного внеску.

При цьому, звертає увагу, що загальні збори дозволили правлінню лише затверджувати зміни у видатках окремих статей, не перевищуючи загальний розмір затвердженого кошторису. Однак, такий дозвіл не є дозволом на самостійне встановлення правлінням розміру внесків співвласників ОСББ, оскільки таке право закон в імперативному порядку відносить до виключної компетенції загальних зборів. Також вказує, що сам відповідач визнає, що рішенням правління від 15.01.2024 було внесено зміни до кошторису на 2024 рік та затверджено його в новій редакції із встановленням з 01.02.2024 щомісячного внеску. Тобто йдеться не про технічне або бухгалтерське відображення вже прийнятого загальними зборами рішення, а про самостійне оформлення правлінням нової редакції кошторису та нового рішення щодо внеску.

Крім того, зазначає, що сам по собі факт сплати нарахованих ОСББ платежів не означає добровільного схвалення незаконних рішень правління і не позбавляє співвласника права на судовий захист. Сплата обов`язкових нарахувань в умовах існування рішення ОСББ є способом уникнення накопичення штучної заборгованості, конфлікту з об`єднанням, нарахування боргу та інших негативних наслідків.

Судове засідання, призначене на 15.04.2026, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 23.03.2026, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Враховуючи вихід судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, ухвалою суду від 16.04.2026 призначено підготовче засідання у справі № 916/836/26 на 29.04.2026.

В судовому засіданні 29.04.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладання підготовчого засідання на 20.05.2026.

08.05.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів (вх. №16112/26), згідно якого останній просив долучити до матеріалів справи: копію кошторису розміру щомісячних внесків з управління багатоквартирним будинком ОСББ «СІМЕКС» з 28.04.2023 р. із розміром внеску 15,71 грн/мІ.; копію кошторису розміру щомісячних внесків з управління багатоквартирним будинком ОСББ «СІМЕКС» з 01.02.2024 р. із розміром внеску 17,56 грн/мІ; копію кошторису розміру щомісячних внесків з управління багатоквартирним будинком ОСББ «СІМЕКС» з 01.04.2024 р. із розміром внеску 18,55 грн/мІ.

В судовому засіданні 20.05.2026 суд, розглянувши клопотання позивача про долучення додаткових доказів та усне клопотання про поновлення строку для їх подання, визнав поважними причини пропуску строку на їх подання та поновив строк згідно ст. 119 ГПК України, долучивши додані до клопотання докази до матеріалів справи, про що постановив протокольну ухвалу. Поряд із цим, суд також постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 10.06.2026.

04.06.2026 до суду від позивача надійшло клопотання (вх. №19529/26), згідно якого останній просив суд долучити до матеріалів справи № 916/836/26 докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу; також просив суд, за результатами розгляду справи, у разі задоволення позову, стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.; у разі часткового задоволення позову вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ст. 129 ГПК України з урахуванням результатів розгляду справи.

09.06.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №19960/26), згідно останній просив суд долучити до матеріалів справи: платіжні інструкції від 20.04.2026 року та від 28.05.2026 року; штатні розписи ОСББ «СІМЕКС» за 01.01.2023 року, за 01.01.2024 року та за 01.04.2024 року, а також поновити процесуальний строк на їх подання.

10.06.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. №20166/26), згідно якого останній не погоджується із заявленим позивачем розміром витрат на правничу допомогу та просить суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу. В обгрунтування поданих заперечень, відповідач посилається на те, що з огляду на витрачений час на підготовку матеріалів до судового засідання, тривалість судових засідань та складність юридичної кваліфікації правовідносин, заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та їх обсягом. При цьому, сам факт погодження сторонами у договорі про надання правничої допомоги гонорару у фіксованому розмірі 15 000 грн не є безумовною підставою для відшкодування її в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Крім того, окремо звертає увагу на те, що представником позивача до суду не було надано ні розрахунку наданих послуг з їх детальним описом пов`язаних із наданням правничої допомоги, ні доказів, які підтверджують здійснення позивачем реальних витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні 10.06.2026 суд, розглянувши клопотання відповідача про долучення доказів та поновлення строку для їх подання, визнав поважними причини пропуску строку на їх подання та поновив строк згідно ст. 119 ГПК України, долучивши додані до клопотання докази до матеріалів справи, про що постановив протокольну ухвалу. Також, суд постановив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 15.06.2026.

11.06.2026 до суду від позивача надійшли письмові тези виступу представника позивача у судових дебатах (вх. №20344/26).

В судовому засіданні 15.06.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовільнити; представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні 15.06.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З витягу з державного реєстру речових прав №362356186 від 18.01.2024 вбачається, що 18.01.2024 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко А.М. внесено до Державного реєстру речових прав запис № 53346132 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт (реєстраційний номер 2032483151101) - квартиру АДРЕСА_2 . Підставою для державної реєстрації зазначено: договір купівлі продажу, серія та номер - 66, виданий 18.01.2024.

05.09.2000 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників "СІМЕКС" багатоквартирних будинків №№3, 3А, АДРЕСА_3 , про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.10.2009 внесено запис №15561200000037174.

Статут Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва (в новій редакції) затверджено рішенням загальних зборів ОСББ «СІМЕКС», оформленим протоколом від 26.11.2022.

Згідно п. 1.1 Статуту, Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №№ 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва (далі Об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) багатоквартирних будинків АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» 29.11.2001 № 2866-111.

Повне найменування: Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №№ 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва.

Скорочене найменування: ОСББ «СІМЕКС».

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Статуту, об`єднання діє відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417- III, чинного законодавства України та Статуту. Об`єднання у своїй діяльності користується, визначеними статтями 16,17 Закону, та має обов`язки, передбачені статтею 18 цього Закону.

Згідно п. 1.4, 1.5, 1.6 Статуту, об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами Об`єднання (шляхом забезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання набуває статус юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань». Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном Об`єднання, що належать Об`єднанню як юридичній особі, від свого імені виступає учасником правовідносин, набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном будинку, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання (перебування) користувачів житлових та нежитлових приміщень, зниження витрат і втрат ресурсів утримання спільного майна і на проживання житлово-комунальних послуг, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення, дотримання співвласниками своїх обов`язків, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (п. 2.1 Статуту).

Відповідно до п. 2.3 Статуту, завданнями та предметом діяльності Об`єднання є, зокрема: забезпечення належного утримання, ремонту, реконструкції та технічного переоснащення багатоквартирного будинку і прибудинкової території, зведення господарських споруд (за потреби) (пп. 2.3.2); сприяння співвласників в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами (пп. 2.3.3).

Відповідно до пп. 3.1.6 п. 3.1 Статуту, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів об?єднання.

Згідно п. 4.1 Статуту, органами управління об?єднання є загальні збори співвласників і правління. Контролюючим органом об?єднання є ревізійна комісія (ревізор).

Вищим органом управління об?єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання (п. 4.2 Статуту).

Відповідно до п. 4.3 Статуту, до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема: затвердження кошторисів, балансу об?єднання та річного звіту (пп. 4.3.3); заснування цільових (спеціальних) фондів та затвердження розміру внесків для кожного співвласника будинку (пп. 4.3.4); визначення порядку та строки сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (пп. 4.3.6); прийняття рішення про реконструкцію, ремонт та технічне переоснащення будинку або про зведення розбирання/перенесення господарських споруд (пп. 4.3.7).

Згідно п. 4.13 Статуту, рішення загальних зборів приймається більшістю голосів від загальної кількості голосів співвласників.

Рішення на загальних зборах приємається шляхом відкритого поіменованного голосування (п. 4.14 Статуту).

Відповідно до п. 4.18 Статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язквовим для співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління Об`єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого органу Об`єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) Об`єднання.

Згідно п. 4.19, 4.20 Статуту, рішенням загальних зборів може бути затверджені положення про проведення загальних зборів Об`єднання, а також інші положення/правила. Затверджені положення/правила не можуть протирічити Статуту Об`єднання. Загальні збори співвласників можуть завтердити положення про управління Об`єдання, у якому встановити повноваження правління, голови правління та їх відповідальність.

Згідно п. 4.21 Статуту, виконавчим органом об?єднання є Правління, яке обирається Загальними зборами та підзвітне їм. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю Об?єднання та має право приймати рішення з усіх питань діяльності об?єднання, визначених цим статутом.

Відповідно п. 4.32 Статуту, до компетенції правління належать, зокрема: підготовка проектів планів ремонтів, реконструкції і переоснащення багатоквартирного будинку та прибудинкової території, кошторисів, балансу Об`єднання та річного звіту (пп. 4.32.1); розпорядження коштами об?єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об?єднання кошторисів (пп. 4.32.4).

Згідно п. 4.36 Статуту, рішення правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів Об`єднання. У разі рівного розподілу голосів, голос голови правління є вирішальним.

Рішенням загальних зборів членів ОСББ «СІМЕКС», оформленим протоколом б/н від 14.05.2023, зокрема:

1) затверджено кошторис Об?єднання на 2023 рік у запропонованій правлінням ОСББ «СІМЕКС» редакції. Затверджено з 01.05.2023 року наступні внески/платежі на відшкодування витрат управлінням будинком: щомісячний внесок на утримання будинку у розмірі 15.71 грн. на місяць з 1 м2 загальної площі квартири/нежитлового примішення; внесок до ремонтного фонду (постійно) у розмірі 2,0 грн на місяць з 1 м2 площі квартири/кладовки/нежитлового приміщення; внесок з утримання 1 паркомісця - 200 грн на місяць. Вирішено: внесок на опалення, гаряче водопостачання, споживання газових плит та розподілу газу здійснювати у відповідності до запропонованого розрахунку, який зазначений у кошторисі; оплату електричної енергії спожитої для освітлення місць загального користування здійснювати у відповідності до запропонованого розрахунку, який зазначений у кошторисі; оплату водовідведення здійснювати у відповідності до запропонованого розрахунку, який зазначений у кошторисі; розмір комунальної послуги з вивезення ТБВ згідно розрахунку, який зазначений у кошторисі; дозволено Правлінню ОСББ «СІМЕКС» своїми рішеннями затверджувати зміни у видатках окремих статей, не перевищуючи загальний розмір затвердженого кошторису;

2) припинено повноваження попереднього складу правління та обрано нове правління у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

3) затверджено розмір одноразового цільового внеску на реконструкцію котельні - 300 грн. за 1 м2 площі квартири/нежитлового приміщення. Визначено, що даний внесок може бути внесений власником квартири/нежитлового приміщення на розрахунковий рахунок ОСББ одноразово, або рівними частинами протягом 4 календарних місяців, але у будь-якому разі не пізніше 01 вересня 2023 року.

Згідно наявного в матеріалах справи кошторису розміру щомісячних внесків з управління багатоквартирним будинком ОСББ «СІМЕКС», з 01.05.2023 розмір щомісячного внеску на утримання будинку складає 15,71 грн. за 1 кв.м, загальний розмір кошторису на місяць становить 258 223,21 грн., загальний розмір кошторису на рік становить 3 098 678,52 грн (а.с. 115, зворотній бік).

15.01.2024 відбулось засідання правління ОСББ «СІМЕКС».

З протоколу № 15.01.2024-1 засідання правління ОСББ «СІМЕКС» від 15.01.2024 вбачається, що на засіданні були присутні члени правління ОСББ «СІМЕКС»: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 . Відсутні - члени правління ОСББ «СІМЕКС»: ОСОБА_7 .

До порядку денного засідання включено наступні питання:

1. Про обрання голови та секретаря засідання.

2. Про внесення змін до кошторису (калькуляції) витрат на управління багатоквартирними будинками ОСББ «СІМЕКС» на 2024 рік. Про затвердження переліку, порядку і розміру внесків співвласників.

За підсумками голосування правлінням прийнято наступні рішення:

По першому питанню: обрано головою засідання правління ОСББ «СІМЕКС» ОСОБА_4 та секретаря засідання Павленко Тетяну Леонідівну («за» - 7, «проти» - 0).

По другому питанню: у зв?язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, внести зміни до кошторису (калькуляції) витрат на управління багатоквартирними будинками ОСББ «СІМЕКС» на 2024 рік та затвердити його в новій редакції та ввести в дію з 01.02.2024 року. У зв?язку із внесенням змін до кошторису (калькуляції) витрат на управління багатоквартирними будинками ОСББ «СІМЕКС» на 2024 рік, встановлено з 01.02.2024 року щомісячний внесок на утримання будинку у розмірі 17,56 гривень на місяць з 1 кв.м. квартири/кладовки/нежитлового приміщення («за» - 7, «проти» - 0).

Згідно наявного в матеріалах справи кошторису розміру щомісячних внесків з управління багатоквартирним будинком ОСББ «СІМЕКС», з 01.02.2024 розмір щомісячного внеску на утримання будинку складає 17,56 грн. за 1 кв.м, загальний розмір кошторису на місяць становить 317 836,79 грн., загальний розмір кошторису на рік становить 3 814 041,48 грн (а.с. 116).

01.04.2024 відбулось засідання правління ОСББ «СІМЕКС».

З протоколу № б/н засідання правління ОСББ «СІМЕКС» від 01.04.2024 вбачається, що на засіданні були присутні члени правління ОСББ «СІМЕКС»: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

До порядку денного засідання включено питання про внесення змін до кошторису ОСББ «СІМЕКС» з 1 квітня 2024 року, у зв`язку з підвищенням мінімальної заробітної плати в Україні.

За підсумками голосування правлінням, по винесеному на порядок денний питанню, прийнято наступне рішення: внести зміни з 01.04.2024 року до кошторису (калькуляції) витрат на утримання багатокартирних будинків у розмірі 18,55 грн/м.кв, у зв`язку із збільшенням мінімальної заробітної плати на 2024 рік («за» - 7, «проти» - 0).

Згідно наявного в матеріалах справи кошторису розміру щомісячних внесків з управління багатоквартирним будинком ОСББ «СІМЕКС», з 01.04.2024 розмір щомісячного внеску на утримання будинку складає 18,55 грн. за 1 кв.м, загальний розмір кошторису на місяць становить 331 722,80 грн (а.с. 116, зворотній бік).

24.09.2025 відбулось засідання правління ОСББ «СІМЕКС».

З протоколу №24.09.2025-1 засідання правління ОСББ «СІМЕКС» вбачається, що на засіданні були присутні члени правління ОСББ «СІМЕКС»: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 . Відсутні - члени правління ОСББ «СІМЕКС»: ОСОБА_7 .

До порядку денного засідання включено наступні питання:

1. Про обрання голови та секретаря засідання.

2. Про корегування додаткового одноразового цільового внеску на завершення робіт з реконструкції котельні.

За підсумками голосування правлінням прийнято наступні рішення:

По першому питанню: обрано головою засідання правління ОСББ «СІМЕКС» ОСОБА_4 та секретаря засідання Павленко Тетяну Леонідівну («за» - 7, «проти» - 0).

По другому питанню: встановити та затвердити для співвласників Об?єднання додатковий одноразовий цільовий внесок на завершення робіт з реконструкції котельні у наступному розмірі: 39,31 за 1 кв.м. квартири/нежитлового приміщення («за» - 7, «проти» - 0).

З огляду на прийняття оскаржуваних рішень про встановлення нових розмірів щомісячного внеску з управління багатоквартирними будинками та затвердження нового одноразового цільового внеску органом управління за відсутності відповідних повноважень, що призводить до незаконного втручання в майнові права позивачки та порушення її права на участь в управлінні ОСББ, ОСОБА_1 і звернулась до Господарського суду Одеської області із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Згідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон № 2866-III).

Згідно ст. 1 Закону № 2866-III об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно положень ч. 1,3 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (ч. 1 ст. 10 Закону № 2866-III ).

Відповідно до ч. 17, 18 ст. 10 Закону № 2866-III для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Положеннями ч. 2 ст. 10 Закону № 2866-III передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Водночас, абз. 5, 7 ч. 9 цієї ж статті Закону № 2866-III передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників віднесено, зокрема: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Також, п. 4.3 Статуту ОСББ «СІМЕКС» унормовано, що до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема: затвердження кошторисів, балансу об?єднання та річного звіту (пп. 4.3.3); заснування цільових (спеціальних) фондів та затвердження розміру внесків для кожного співвласника будинку (пп. 4.3.4); визначення порядку та строки сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (пп. 4.3.6).

Права та обов`язки співвласника (тобто власника квартир та/або нежитлових приміщень) врегульовані статтями 14 та 15 Закону № 2866-III, у той час як статті 16-18 цього Закону окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 Цивільного кодексу України про цивільну дієздатність юридичної особи.

Зокрема, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, які відповідно до статті 21 Закону № 2866-III належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Об`єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Отже, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників належить до виключної компетенції загальних зборів співвласників.

До такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.12.2019 у справі №910/6471/18.

При цьому, як встановлено судом, в порушення наведених законодавчих вимог Закону № 2866-III та Статуту Об`єднання:

- рішенням засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформленим протоколом №б/н від 01.04.2024, внесено зміни до кошторису (калькуляції) витрат на утримання багатокартирних будинків, встановлено новий розмір щомісячного внеску на утримання будинку (18,55 грн. на місяць з 1 кв.м. квартири/кладовки/нежитлового приміщення);

- рішенням засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформленим протоколом № 24.09.2025-1 від 24.09.2025 встановлено та затверджено новий цільовий внесок (платіж) на завершення робіт з реконструкції котельні у розмірі 39,31 за 1 кв.м. квартири/нежитлового приміщення.

Тобто, вказані рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС» у наведеній частині були прийняті органом управління за відсутності відповідних повноважень, оскільки прийняття зазначених рішень виступає виключним повноваженням загальних зборів співвласників.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що рішенням загальних зборів, оформленим протоколом від 14.05.2023 року, яким затверджено кошторис ОСББ «СІМЕКС» на 2023 рік, правлінню ОСББ було дозволено своїми рішеннями затверджувати зміни у видатках окремих статей, адже, вказаним рішення було дозволено правлінню лише затверджувати зміни у видатках окремих статей, не перевищуючи загальний розмір затвердженого кошторису, між тим такий дозвіл не свідчить про наділення правління ОСББ правом на самостійне встановлення переліку та розміру внесків (платежів) співвласників, що є виключною компетенцією загальних зборів. Більш того, суд зазначає, що передача цього повноваження правлінню суперечила б імперативним приписам закону.

Також, суд критично оцінює доводи відповідача про сплату позивачкою внесків на утримання будинку і прибудинкової території, у тому числі цільового внеску на завершення робіт з реконструкції котельні, у розмірах, встановлених оскаржуваними рішеннями правління, оскільки, зазначене жодним чином не спростовує факту неправомірності таких рішень, як таких, що прийняті не правомочним на те органом, та не позбавляє позивачку її гарантованого права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Крім того, не заслуговують на увагу і посилання відповідача на мотиви прийняття оскаржуваних рішень, зокрема, збільшення розміру мінімальної заробітної плати, оскільки законодаством не передбачено вийнятків, за якими правлінню ОСББ можуть бути передані повноваження, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів співвласників.

Отже, враховуючи, що вищевказані оскаржувані рішення правлінням Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, які передбачають фактично встановлення нового розміру щомісячного внеску на утримання багатоквартирних будинків та затвердження нового одноразового цільового внеску (платежу), були прийняті органом управління за відсутності відповідних повноважень та останні безпосередньо стосуються гарантованого законом права позивачки на участь в управлінні юридичною особою та прямо зачіпають її майнові (фінансові) права, як співвласника, господарський суд дішов висновку про доведеність ОСОБА_1 факту порушення вказаними рішеннями правління її прав та, як наслідок, наявність правових підстав для визнання недійсними: рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформленого протоколом №б/н від 01.04.2024 та рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформленого протоколом №24.09.2025-1 від 24.09.2025 в частині встановлення та затвердження нового додаткового одноразового цільового внеску на завершення робіт з реконструкції котельні.

Аналогічна правова позиція про те, що протиправне прийняття рішення про збільшення тарифів (внесків) на утримання будинку та прибудинкової території з недотриманням визначеної законом компетенції зумовлює порушення прав співвласників, міститься в постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №204/854/17.

Разом з тим, судом враховано, що особа не може оскаржити будь-яке рішення загальних зборів чи іншого органу юридичної особи лише через наявність в нього статусу учасника такої юридичної особи без обґрунтування, чим саме вказане рішення порушує його права. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №916/700/21.

Відтак, враховуючи, що позов у даній справі в частині визнання недійсним рішення правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, оформленим протоколом № 24.09.2025-1 від 24.09.2025, обґрунтований виключно неправомірністю затвердження нового додаткового одноразового цільового внеску на завершення робіт з реконструкції котельні, господарський суд не вбачає правових підстав для визнання недійсним зазначеного рішення по першому питанню порядку денного, з огляду на недоведеність позивачкою факту порушення цим рішенням її прав та законних інтересів.

При цьому, судом відхиляються посилання відповідача на те, що визнання оскаржуваних рішень недійсними в судовому порядку може мати негативні наслідки на діяльність ОСББ, оскільки ОСББ «СІМЕКС» не позбавлене права самостійно усунути допущені ним порушення шляхом встановлення відповідного розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території, а також додаткового одноразового цільового внеску у встановленому законом порядку рішенням загальних зборів співвласників ОСББ.

Щодо позовних вимог в частині скасування оскаржуваних рішень правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, оформлених протоколами №б/н від 01.04.2024, № 24.09.2025-1 від 24.09.2025, суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає одночасного визнання недійсним та скасування рішень правління, оскільки такі вимоги за своєю суттю є альтернативними, адже мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю у часі дії такого акта.

Так, у разі визнання акта недійсним у суду немає потреби скасовувати його, оскільки визнання його недійсним означає, що він не створює правових наслідків з моменту його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом на майбутнє з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що у даній справі, належним та ефективним способом захисту порушеного права виступають саме вимоги про визнання рішень недійсними, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішень правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, оформлених протоколами №б/н від 01.04.2024, № 24.09.2025-1 від 24.09.2025.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 909/298/21.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва від 15.01.2024, оформленого протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024, суд зазнчає наступне.

Так, враховуючи викладене вище, судом становлено, що рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС» від 15.01.2024, оформлене протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024, яким встановлено новий розмір щомісячного внеску на утримання будинку (17,56 грн. на місяць з 1 кв.м. квартири/кладовки/нежитлового приміщення) було також прийнято органом управління Об`єднання (правлінням ОСББ «СІМЕКС») за відсутності відповідних повноважень, які належать до виключної повноваженням загальних зборів співвласників.

Разом з тим, суд враховує, що статтею 1 Закону України № 2866-III визначено, що співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-III співвласник має право, зокрема: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання.

Отже, особа стає носієм прав співвласника багатоквартирного будинку з моменту набуття права власності на квартиру та нежитлові приміщення у цьому будинку. Тому, рішення органів юридичної особи, прийняті до набуття позивачем статусу співвласника багатоквартирного будинку, не можуть бути визнані такими, що порушують його права.

Як встановлено судом з витягу з державного реєстру речових прав №362356186 від 18.01.2024, ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 18.01.2024.

При цьому, рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформлене протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 було прийнято 15.01.2024.

Таким чином, враховуючи, що позивачка набула права власності на квартиру та, відповідно, стала співвласницею багатоквартирного будинку лише 18.01.2024, тобто вже після прийняття оскаржуваного рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформленого протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024, суд доходить висновку про недоведеність позивачкою порушення цим рішенням її прав.

Разом з тим, при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання недійсними: рішення правління ОСББ «СІМЕКС», оформленого протоколом №б/н від 01.04.2024, рішення правління ОСББ «СІМЕКС», оформленого протоколом № 24.09.2025-1 від 24.09.2025 в частині встановлення та затвердження нового додаткового одноразового цільового внеску на завершення робіт з реконструкції котельні.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, керуючись ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, визначеного частиною третьою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" враховуючи подання позовної заяви позивачем у електронній формі з використанням системи "Електронний суд".

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті спору є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачем було визначено попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 15 000 грн.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Так, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на предмет договору про надання правової допомоги, об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Судом встановлено, що 18.01.2024 між Адвокатським об`єднанням «Практика» (далі - Адвокатське об`єднання) та ОСОБА_1 (далі-клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги №1, згідно п. 1.1. клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатковими угодами до нього, а клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар за надання правничої (правової) допомоги у розмірі, що визначається спільними домовленостями. Під клієнтом у даному договорі розуміється - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також їх працівники, в інтересах яких надається правнича (правова) допомога.

Відповідно до п. 1.2. договору, адвокатське об`єднання уповноважується здійснювати на користь та в інтересах клієнта всі види адвокатської діяльності, що передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не заборонені законом, в тому числі представляти клієнта перед фізичними та юридичними особами, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в судах усіх інстанцій, а установах та організаціях всіх форм власності та підпорядкування.

За результатами надання допомоги складається відповідний акт, який підписується сторонами. Акт надсилається адвокатським об`єднанням клієнту електронним зв`язком. Акт вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, від останнього не надійшли заперечення (п. 1.5 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 18.01.2027 (п. 7.1 договору).

27.02.2026 між АО «Практика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №1 від 18.01.2024, згідно п. 1 якої передбачено, що дана додаткова угода визначає порядок, обсяг та вартість професійної правничої допомоги, що надається адвокатським об`єднанням клієнту у спорі з Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва щодо визнання недійсними та скасування рішень засідання правління ОСББ про встановлення/зміну внесків співвласників та додаткового цільового внеску.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди, адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в Господарському суді Одеської області.

До правничої допомоги, яка надається адвокатським об`єднанням, включаються: попереднє консультування клієнта; аналіз документів та фактичних обставин спору; аналіз статуту ОСББ, протоколів правління, доказів та нормативної бази; вивчення юрисдикції і способу захисту; формування правової позиції; підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів; підготовка відповіді на відзив, заяв, клопотань, пояснень та процесуальних звернень до суду; супровід справи через підсистему «Електронний суд», участь у судових засіданнях; моніторинг руху справи; підготовка документів щодо підтвердження та стягнення витрат на професійну правничу допомогу; інші дії, необхідні для належного представництва інтересів клієнта (п. 4 додаткової угоди).

Згідно з п. 5-6 додаткової угоди, вартість правничої допомоги встановлюється у фіксованому розмірі та становить 15 000 грн., незалежно від витраченого часу адвокатів Адвокатського об`єднання. Сторони погодили, що фіксований розмір гонорару охоплює повний комплекс правничої допомоги, встановлений цією додатковою угодою, у межах розгляду спору судом першої інстанції.

Оплата за цією додатковою угодою здійснюється клієнтом не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, у готівковій або безготівковій формі (п. 7 додаткової угоди).

Відповідно до п. 8 додаткової угоди, правнича допомога вважаються наданою після підписання акта приймання-передачі наданих послуг, у якому зазначаються зміст наданої правничої допомоги, її вартість та інші істотні відомості, необхідні для підтвердження витрат клієнта.

04.06.2026 між АО «Практика» та ОСОБА_1 було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №1, відповідно до п. 1 якого виконавець надав клієнту професійну правничу допомогу у господарській справі №916/836/26 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва щодо визнання недійсними та скасування рішень засідання правління ОСББ, яка розглядається Господарським судом Одеської обаласті.

Згідно п. 3 акту у межах надання професійної правничої допомоги виконавцем виконано та/або забезпечено виконання такого комплексу дій: попереднє консультування клієнта щодо правової природи спору, юрисдикції та належного способу захисту; аналіз правового статусу клієнта як співвласника та члена ОСББ, аналіз Статуту ОСББ, протоколів правління, нарахувань, інших документів та фактичних обставин спору; опрацювання Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», Господарського процесуального кодексу України, положень цивільного та господарського законодавства, а також релевантної судової практики щодо юрисдикції та оскарження рішень органів ОСББ; формування правової позиції щодо перевищення правлінням ОСББ повноважень при встановленні/зміні внесків співвласників і додаткового цільового внеску; підготовка та подання позовної заяви про визнання недійсними та скасування рішень засідання правління ОСББ; аналіз відзиву відповідача, правова оцінка наведених заперечень та підготовка відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України; підготовка процесуальних документів, заяв та клопотань у межах розгляду справи; участь у судових засіданнях; моніторинг руху справи через підсистему «Електронний суд», контроль процесульних строків та стану розгляду справ; підготовка документів для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх подальшого розподілу справ.

Відповідно до п. 4 акту вартість наданої професійної допомоги встановлена сторонами у фіксованому розмірі та становить 15 000 грн., незалежно від фактично витраченого часу адвокатів Адвокатського об`єднання.

Обгрунтування фіксованого розміру гонорару: оплата послуг здійснюється за фіксованою ставкою, попередньо погодженою з клієнтом у додатковій угоді №1 від 27.02.2026 року; сума охоплює комплекс дій у межах господарської справи, включаючи аналіз матеріалів, формування правової позиції, підготовку процесуальних документів і супровід справи;

розмір гонорару є співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, значенням справи для клієнта та характером заявлених немайнових вимог; заявлена сума відповідає попередньому орієнтовному розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, зазначеному в позовній заяві (п. 5 акту).

Згідно п. 7 акту вартість наданих послуг має бути сплачена клієнтом протягом 20 календарних днів з моменту підписання цього акту.

Також, з матеріалів справи вбачається, що АО «Практика» був виставлений ОСОБА_1 рахунок № 1 від 04.06.2026 р. на суму 15 000 грн.

Представництво інтересів ОСОБА_1 в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатом Волкановим Є.В., що підтверджується наявним в матеріалах справи ордером серії ВН №1669454 від 27.02.2026, виданим АО «Практика».

Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту отримання правової допомоги.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивачем до суду не було надано розрахунку наданих послуг з їх детальним описом, оскільки як вище встановлено судом, в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 04.06.2026, укладений між АО «Практика» та ОСОБА_1 , в якому міститься відповідних перелік наданих послуг. Водночас, щодо деталізованості такого розрахунку, судом враховано, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Також, судом оцінюються критично твердження відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують здійснення позивачем реальних витрат на правничу допомогу, оскільки за умовами п. 7 додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №1 від 18.01.2024, оплата здійснюється клієнтом не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, у готівковій або безготівковій формі.

До того ж, Верховним Судом вже неодноразово зазначалось, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, незалежно від факту оплати як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Разом з тим, суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Для включення всієї суми витрат на професійну правничу допомогу у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/16322/18.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі № 914/1945/19, від 23.11.2021 у справі № 873/126/21.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Проаналізувавши договір про надання правничої допомоги №1 від 18.01.2024 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.02.2026), акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 04.06.2026, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд вважає, що заявлені до стягнення витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн не відповідають критерію розумності їх розміру та співмірності обсягу наданих послуг.

Так, щодо наведених в акті №1 від 04.06.2026 року послуг: попереднє консультування клієнта щодо правової природи спору, юрисдикції та належного способу захисту; аналіз правового статусу клієнта як співвласника та члена ОСББ, аналіз Статуту ОСББ, протоколів правління, нарахувань, інших документів та фактичних обставин спору; опрацювання Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», Господарського процесуального кодексу України, положень цивільного та господарського законодавства, а також релевантної судової практики щодо юрисдикції та оскарження рішень органів ОСББ; формування правової позиції щодо перевищення правлінням ОСББ повноважень при встановленні/зміні внесків співвласників і додаткового цільового внеску; підготовка та подання позовної заяви про визнання недійсними та скасування рішень засідання правління ОСББ, суд зазначає, що такі послуги фактично охоплюються послугою з підготовки та подання позовної заяви та є одним єдиним безперервним процесом.

При цьому, перелічені в акті послуги із моніторингу руху справи через підсистему «Електронний суд» та контролю процесульних строків та стану розгляду справ взагалі не можуть відноситись до послуг з надання професійної правничої допомоги.

Водночас, суд зазначає, що складність даної справи не є високою, практика з подібних спорів є досить поширеною, та спірні правовідносини фактично регулюються лише нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а відтак аналізу великої кількості законів чи підзаконних нормативно-правових актів в даній справі адвокатом не потребувало.

Крім того, судом враховано, що підготовка у даній справи заяв по суті справи: позовної заяви (текст якої викладено на 4 аркушах, більша частина з яких становить цитування положень актів законодавства) та відповіді на відзив (в якій фактично підтримується позиція позовної заяви) не потребувало значних зусиль адвоката, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час.

Також, судом враховано і приватноправовий характер спору у цій справі, який не викликав публічного резонансу з боку органів державної/місцевої влади або засобів масової інформації (тобто відсутність проявів публічного інтересу до справи).

Отже, зважаючи на характер та рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, а також враховуючи заперечення віповідача на клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд, виходячи з критеріїв реальності, пропорційності та розумності витрат, вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу до 8000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про стягненням з відповідача на користь позивача 5 328 грн. - витрат на професійну правничу допомогу. (8000 грн х 66.6% (розмір задоволених позовних вимог рішенням суду).

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, оформлене протоколом зборів членів правління №б/н від 01.04.2024.

3. Визнати недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, оформлене протоколом засідання правління № 24.09.2025-1 від 24.09.2025 в частині встановлення та затвердження нового додаткового одноразового цільового внеску на завершення робіт з реконструкції котельні.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва (65044, м. Одеса, пров. Дунаєва, буд. 3, код ЄДРПОУ 25831535) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору. та 5 328 (п`ять тисяч триста двадцять вісім) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

5. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 19.06.2026.

Суддя Ю.І. Мостепаненко