Рішення № 137535137 від 19.06.2026 , Господарський суд м. Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2026Справа № 910/2237/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2237/24,

за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ 30019775)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна» (04212, місто Київ, вул. Левка Лук`яненко, 9; код ЄДПРОУ 33399780)

про стягнення 6 732 330, 00 грн,

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна» (далі - ТОВ «Далгакиран Компресор Україна», відповідач) про стягнення штрафних санкцій в сумі 6 732 330, 00 грн за договором поставки № 206/22 від 22.02.2022.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору, а саме - зобов`язання щодо поставки товару не виконав, у зв`язку з чим постачальнику були нараховані штрафні санкції.

У позові АТ «Укргазвидобування» просить стягнути з ТОВ «Далгакиран Компресор Україна» пеню в сумі 4 869 630,00 грн та штраф у сумі 1 862 700,00 грн, що разом становить 6 732 330, 00 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 14.01.2025 відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна» про стягнення 6 732 330, 00 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2026 у справі № 910/2237/24 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі №910/2237/24 скасовано. Справу №910/2237/24 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026, справа була передана для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 прийнято справу №910/2237/24 до свого провадження. Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.03.2026.

04.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна» надійшла заява про вступ у справу як представника.

17.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна» надійшли додаткові пояснення у справі.

19.02.2026 через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Укргазвидобування» надійшли додаткові пояснення у справі.

03.03.2026 через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Укргазвидобування» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 заяву Пікульської Катерини Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Забезпечено участь представника позивача - Пікульської Катерини Володимирівни у розгляді справи № 910/2237/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі Електронний суд.

04.03.2026 у судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

У судовому засіданні ( 04.03.26 11:45 ) по справі № (910/2237/24) судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 01.04.2026 о 11:45 год.

01.04.2026 у судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

01.04.2026 у засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У засіданні 01.04.2026 представник позивача не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

01.04.2026 у засіданні представник відповідача не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначити на 06.05.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 розгляд справи по суті призначити на 03.06.2026.

03.06.2026 у судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у задоволені позову Акціонерного товариства «Укргазвидобування» відмовлено повністю.

08.06.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

16.06.2026 через систему «Електронний Суд» від Акціонерного товариства «Укргазвидобування» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2237/24.

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Дана заява обґрунтовано наступним. На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, відповідач надає копії наступних документів: Договору про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04.02.2026; Протоколу №1 від 04.02.2026 узгодження договірної ціни за Договором про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04.02.2026; Акт виконаних робіт за Договором про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04.02.2026. Факт надання правничої допомоги адвокатом Кулаковим М.А. підтверджується тим, що всі процесуальні документи під час нового розгляду в Господарському суді міста Києва по справі №910/2237/24 в інтересах позивача подані адвокатом Кулаковим М.А., адвокат Кулаков М.А. брав безпосередню участь у всіх судових засіданнях по справі №910/2237/24 на підставі Ордеру серії АЕ №1471680 від 04.02.2026, що підтверджується протоколами судових засідань. Під час ухвалення додаткового рішення, заявник просить врахувати, що представником відповідача, адвокатом Кулаковим М.А. підготовлено та подано через підсистему «Електронний суд» заяву про вступ у справу як представника, з урахуванням складності та витраченого часу вартість наданої правничої допомоги визначена у розмірі 2 000, грн. Крім того, представником відповідача, адвокатом Кулаковим М.А., підготовлено та подано через підсистему «Електронний суд» пояснення письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові 20.01.2026 у справі №910/2237/24, який складається з 20 800 знаків з пробілами, при середній швидкості друку, витрачено часу 2 години 20 хвилин. З урахуванням складності документу, витраченого часу та вартості години роботи адвоката, вартість наданої правничої допомоги визначена у розмірі 10 000, грн. Також, просить врахувати, що по справі №910/2237/24 на 04.03.2026 об 11 годині 45 хвилин призначено підготовче судове засідання, яке розпочалося об 11 годині 49 хвилин та закінчено об 11 годині 54 хвилини, тобто з урахуванням очікування, адвокатом витрачено 10 хвилин. На 01.04.2026 об 11 годині 45 хвилин було призначено друге підготовче судове засідання, яке розпочалося об 11 годині 49 хвилин та закінчено об 11 годині 53 хвилини, тобто з урахуванням очікування, адвокатом витрачено 09 хвилин. На 03.06.2026 об 11 годині 00 хвилин було призначено судове засідання з розгляду справи по суті, яке розпочалося об 11 годині 14 хвилин та закінчено о 12 годині 13 хвилин, тобто з урахуванням очікування, адвокатом витрачено 1 годину 13 хвилин. Загальний час, витрачений адвокатом на участь в судових засіданнях становить 1 година 32 хвилини, що з урахуванням вартості години роботи адвоката становить 7 480,00 грн. Крім того, звертає увагу, що місцем здійснення адвокатом Кулаковим М.А. адвокатської діяльності є: АДРЕСА_1 . Відтак, відстань між АДРЕСА_1 та м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44В становить 486 км. З урахуванням відстані та встановлених швидкісних обмежень середній час в дорозі в один бік становить 6 годин. В розрахунок адвокатом береться час, витрачений на дорогу в один бік, а саме на дорогу для участі у судовому засіданні. Таким чином для участі в проведенні 3 судових засідань, на дорогу для участі у них адвокатом витрачено 18 годин, що з урахуванням вартості години роботи адвоката становить 36 000,00 грн. Крім того, в користуванні адвоката Кулакова М.А. перебуває автомобіль, марки ВМУУ, модель Х4 206, згідно технічних характеристик якого витрата пального в змішаному режимі становить 5,6 літрів на 100 кілометрів. Вартість дизельного палива 04.03.2026 становила 70,99 грн./літр, 01.04.2026 - 87,99 грн./літр, 03.06.2026 - 88,90 грн./літр. З урахуванням відстані, витрати пального адвокатом понесено прямих витрат на пальне, необхідне для поїздки в місто Київ та назад в місто Дніпро на загальну суму 13 494,60 грн. Таким чином, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 100 974,60 грн.

Підсумовуючи, заявник у заяві про ухвалення додаткового рішення просить:

- ухвалити по справі №910/2237/24 за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» про стягнення штрафних санкції за договором поставки №206/22 від 22.02.2022 у розмірі 6 732 330,00 грн за період з 01.04.2023 по 30.09.2023 додаткове рішення;

- стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» (01212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко , буд. 9; ЄДРПОУ 33399780) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 974 (сто тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною другою ст. 244 ГПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Статтею 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно вищезазначеним приписам Господарського процесуального кодексу України, у випадку, визначеному частиною третьою ст. 244 ГПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частиною другою цієї статті визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Так, до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До завершення судових дебатів, представник відповідача заявив усну клопотання про намір подати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, в строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що заявник з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі звернувся, у строки передбачені ч. 8 ст. 129 ГПУ України.

У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна» просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» (01212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко , буд. 9; ЄДРПОУ 33399780) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 974 (сто тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 60 копійок.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, відповідач надає копії наступних документів:

- Договору про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04.02.2026;

- Протоколу №1 від 04.02.2026 узгодження договірної ціни за Договором про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04.02.2026;

- Акт виконаних робіт за Договором про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04.02.2026.

З наданих заявником документів вбачається, що 04.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна», як клієнтом, та адвокатом Кулаков Максим Андрійович укладено Договір № 04-02/01 про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору В порядку та на умовах, визначених цим Договором, АДВОКАТ зобов`язується надати КЛІЄНТУ визначену цим Договором правничу допомогу, а КЛІЄНТ зобов`язується сплатити винагороду АДВОКАТУ.

Згідно п. 1.2 Договору надання АДВОКАТОМ правничої допомоги КЛІЄНТУ відповідно до умов цього Договору оформлюється актом виконаних робіт, якщо інше не встановлено додатковою угодою СТОРІН.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що для виконання цього Договору КЛІЄНТ надає АДВОКАТУ наступні повноваження: бути представником КЛІЄНТА у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питань, пов`язаних із захистом прав, у тому числі право: пред`явити від імені КЛІЄНТА та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу КЛІЄНТА; змінювати підстави або предмет позовів; збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії'); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені КЛІЄНТА та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси КЛІЄНТА усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених Договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при звернення виконавчого документа до виконання; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку АДВОКАТА, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим Договором.

Згідно п. 4.2. Договору КЛІЄНТ зобов`язаний: Своєчасно забезпечувати АДВОКАТА всім необхідним для виконання даних йому доручень, у тому числі документами в потрібній кількості примірників, а також інформацією, яка стосується діяльності КЛІЄНТА; Своєчасно та в повному обсязі оплачувати винагороду АДВОКАТУ, а також відшкодувати йому фактичні витрати за умови, що вони пов`язані з виконанням даного доручення.

Відповідно до п. 7.1 Договору за надання правничої допомоги КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ винагороду (гонорар) в розмірі визначеному окремою угодою СТОРІН - Протоколом узгодження договірної ціни.

Витрати необхідні для виконання цього Договору оплачуються КЛІЄНТОМ окремо від оплати винагороди проти відповідного звіту АДВОКАТА (п. 7.2)

Якщо інше не встановлено додатковою угодою СТОРІН, підставою для виплати гонорару є акт виконаних робіт (п. 7.3)

КЛІЄНТ зобов`язаний перерахувати (або зарахувати) суму, зазначену в Акті виконаних робіт протягом 10 календарних днів з моменту отримання рахунку КЛІЄНТОМ та підписання акту на розрахунковий рахунок АДВОКАТА (п.7.4).

04.02.2026 між Сторонами підписано Протокол узгодження договірної ціни за Договором про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04 лютого 2026 року.

Так, відповідно до даного протоколу у відповідності до пунктів 1.1., 7.1., 7.2. Договору про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04.02.2026 СТОРОНИ погодили, що адвокатом надається наступна правнича допомога та розмір її винагороди:

1. Ведення справи №910/2237/24 при новому розгляді в Господарському суді міста Києва - 25 000,00 грн.

2. Підготовка та подача заяви про залучення у справу в якості представника відповідача - 2000 грн.

3. Підготовка та подача письмових пояснень по суті спору з урахуванням висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові 20.01.2026 у справі № 910/2237/24- 10 000,00 грн.

4. Участь в судовому засіданні- 5000 грн./година.

5. Оплата часу, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні 2000 грн./година.

6. Прямі витрати на пальне, необхідне на дорогу для участі у судовому засіданні- Обраховується, виходячи з розходу палива 5,6 л./км,, помноженою на вартість пального в день судового засідання.

03.06.2026 сторонами підписано АКТ №1 виконаних робіт за Договором про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04 лютого 2026року.

Пунктом 2 даного Акту зазначено, що Відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04.02.2026 АДВОКАТ надав КЛІЄНТУ наступну правничу допомогу:

1. Ведення справи №910/2237/24 при новому розгляді в Господарському суді міста Києва - з 04.02.2026 по 03.06.2026 - 25 000,00 грн.

2. Підготовка та подача заяви про залучення у справу в якості представника відповідача - 04.02.2026 30 хвилин- 2000 грн.

4. Участь в підготовчому судовому засіданні - 04.03.2026- 10 хвилин- 850 грн.

5. Оплата часу, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні- 04.03.2026 - 6 годин- 12 000 грн.

6. Участь в підготовчому судовому засіданні- 01.04.2026 - 9 хвилин- 830 грн.

7. Оплата часу, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні - 01.04.2026 - 6 годин- 12 000 грн.

8. Участь в судовому засіданні- 03.06.2026- 1 година 13 хвилин- 5 800 грн.

9. Оплата часу, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні - 03.06.2026 - 6 годин- 12 000 грн.

10. Прямі витрати на пальне, необхідне на дорогу для участі у судовому засіданні- 04.03.2026- 3 864,70 грн.

11. Прямі витрати на пальне, необхідне на дорогу для участі у судовому засіданні- 01.04.2026- 4 790,18 грн.

12. Прямі витрати на пальне, необхідне на дорогу для участі у судовому засіданні - 03.06.2026- 4 839,72 грн.

Доказів сплати позивачем адвокату коштів за договором не подано.

Разом з цим, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України)

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 ГПК України. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Разом з тим, колегія суддів у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2025 у справі № 922/2830/23 звертає увагу на те, що слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Як було зазначено вище, заявник просить стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» (01212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко , буд. 9; ЄДРПОУ 33399780) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 974 (сто тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 60 копійок.

Позивач подав до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2237/24. В даних запереченнях Позивач зазначає, що відповідач подав докази витрат на правничу допомогу з пропущенням встановлених ГПК України строків, не клопотав про їх поновлення, не подав попередній розрахунок суми судових витрат, не зазначив поважні причини неподання доказів разом з позовною заявою та до ухвалення рішення у справі, то відшкодування таких витрат за цих обставин порушить принципи змагальності сторін та верховенства права.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові від 10.09.2025 по справі № 910/11352/24 (на яку посилається Позивач) Верховним Судом зазначено таке «Таким чином, відшкодування судових витрат на правову допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом при розгляді справ, зокрема, № 921/262/19 та №918/132/20.

Так у постановах від 17.12.2021 у справі № 925/1502/20, від 06.12.2023 у справі №905/493/22, від 01.11.2023 у справі №911/1340/22 Верховний Суд обумовив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі та подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.»

Суд зазначає, що Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2026 у справі № 910/2237/24 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі №910/2237/24 скасовано. Справу №910/2237/24 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі №910/2237/24 та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 20.01.2026 зазначив, зокрема, таке: «Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, та новий розподіл судових витрат не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання, зокрема, щодо розподілу судового збору.»

У той же час, як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу судового засідання від 03.06.2026, відповідачем заявлено усну клопотання про намір подати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, в строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до приписів ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України відповідну заяву 08.06.2026 було подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна» через систему «Електронний суд» та Господарським судом міста Києва зареєстровано 09.06.2026 за вх № 07-10/9000/26.

Поряд з цим, суд бере до уваги те, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу стосуються виключно періоду повторного розгляду справи в суді першої інстанції після її повернення на новий розгляд постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2026 у цій справі, а саме періоду з лютого 2026, коли представництво інтересів Відповідача у справі почав здійснювати адвокат Кулаков Максим Андрійович.

Верховний Суд, вирішуючи питання про витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу, послідовно та логічно зазначав, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат (такий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/9024/21, від 11.01.2024 у справі № 924/423/23).

З огляду на викладене, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Вказане узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 910/3055/20, від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 13.06.2023 у справі № 923/515/21, від 08.02.2024 у справі № 295/3068/20.

За вказаних обставин незазначення Відповідачем у відзиві попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат Відповідача на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи не є вагомою причиною, щоб позбавляти Відповдіача права на отримання відшкодування понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу в тій частині, яка стосується нового розгляду справи, оскільки станом на момент пред`явлення позову у цій справі Відповідач не міг знати про те, що справа №910/2237/24 буде направлена на новий розгляд до суду першої інстанції та про відповідні додаткові витрати позивача на професійну правничу допомогу у зв`язку із новим розглядом справи.

Суд зазначає, що заявник з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі звернувся, у строки передбачені ч. 8 ст. 129 ГПУ України, у зв`язку чим суд не вбачає підстав для застосування положень частини 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України.

Також Позивач у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2237/24 звертає на непропорційності заявлених судових витрат, підстави для зменшення витрат на правничу допомогу. Зокрема, зазначає, що з наданих відповідачем документів, які подані з пропущенням строків на подання доказів та без клопотання про їх поновлення: протоколу №1 від 04.02.2026 та акту №1 виконаних робіт від 03.06.2026 вбачається, що сторони визначили вид правничої допомоги - ведення справи №910/2237/24 при новому розгляді в Господарському суді міста Києва з 04.02.2026 по 03.06.2026 та встановили фіксований розмір гонорару - 25 000,00 грн. При цьому, крім ведення справи, сторонами також визначені інші види правничої допомоги, які фактично є складовою попередньо визначеної сторонами - ведення справи №910/2237/24 при новому розгляді в Господарському суді міста Києва. Визначені сторонами види правничої допомоги: підготовка та подача заяви про залучення у справу в якості представника позивача, підготовка та подача письмових пояснень, участь у підготовчому судовому засіданні, час, витрачений на дорогу, участь в судовому засіданні є складової однієї послуги. Судові витрати у розмірі 25 000,00 грн за ведення справи №910/2237/24 при новому розгляді в Господарському суді міста Києва є неспівмірними, оскільки на стадії касаційного розгляду правова позиція відповідача вже була сформована, а тому ведення справи на новому розгляді не потребувало додаткового та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин. Підготовка та подача заяви про залучення у справу в якості представника не є правничою допомогою в розумінні процесуального закону, а є виконанням обов`язку адвоката про реєстрацію електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" та повідомлення суду про наявність електронного кабінету. Відповідачем також заявлені як вид правничої допомоги відповідно до акту №1 виконаних робіт від 03.06.2026 - витрати на пальне. При цьому, жодних доказів реальності, необхідності та неминучості таких судових витрат до суду надано не було, зокрема, квитанцій про оплату пального як і не було доведено дійної необхідності здійснення таких витрат та їх обґрунтованості. Таким чином, заявлений до стягнення розмір компенсації судових витрат є завищеним і не співмірним зі складністю справи та реально наданими послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. Спір між сторонами є спором незначної складності з невеликою кількістю доказів та не потребує значних часових затрат. Обсяг наданих адвокатом послуг та заявлена сума у розмірі 100 974,60 грн є неспівмірною, нерозумною та непропорційною, а тому просимо зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Підбудовуючи, Позивач просив відмовити в стягненні судових витрат у справі №910/2237/24, а у разі ухвалення рішення про стягнення з АТ «Укргазвидобування» судових витрат зменшити їх розмір до 1 грн.

Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатом таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За результатами здійсненого судом аналізу наданих представником доказів, а також конкретних обставин надання правничої допомоги адвокатом Кулаковим Максимом Андрійовичем у даній справі, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених до стягнення з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» судових витрат на професійну правничу допомогу значно завищений, а відтак не є розумним та виправданим, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною.

Пунктом 2 Акту №1 виконаних робіт за Договором про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04 лютого 2026року зазначено, що Відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги №04-02/01 від 04.02.2026 АДВОКАТ надав КЛІЄНТУ наступну правничу допомогу: