Рішення № 137534752, 19.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2026Справа № 910/5270/26Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Громадської організації "Клуб єдиноборств "Динамо" про стягнення 262 671,11 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2026 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Громадської організації "Клуб єдиноборств "Динамо" (далі - Організація) 262 671,11 грн, з яких: 187 161,18 грн - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, 55 948,90 грн - інфляційні втрати, 16 264,19 грн - три проценти річних, 368,86 грн - пеня, 117,67 грн - заборгованість з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку, 1 809,11 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії, 1 001,20 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати спожитих ним послуг за адресою: місто Київ, вулиця Депутатська, будинок 25.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 6 травня 2026 року відкрито провадження у справі № 910/5270/26, вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), а також повернуто позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 472,54 грн.

Крім того, ухвалою суду від 6 травня 2026 року про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Оскільки на час прийняття вищевказаної ухвали суду відомості про наявність у відповідача електронного кабінету були відсутні, з метою повідомлення останнього про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 6 травня 2026 року про відкриття провадження у справі № 910/5270/26 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03058, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 41.

Проте поштовий конверт з копією зазначеної ухвали був повернутий підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Організації, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 6 травня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Однак, Організація в установлений строк відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від сторін на адресу суду не надходило.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", позивача визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго". Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 Компанії видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. З 1 травня 2018 року позивач здійснює постачання теплової енергії у місті Києві.

Згідно з пунктом 2.2.1 статуту позивача предметом діяльності Компанії є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що будинок, за адресою: місто Київ, вулиця Депутатська, 25, - оснащений теплолічильником центрального опалення. Дана обставина підтверджується доданими позивачем до позовної заяви належним чином засвідченими копіями: акта прийняття теплового вузла обліку від 12 січня 2016 року № 711-21, актів перевірки стану вузла обліку теплової енергії споживача: від 28 листопада 2018 року № 7-11/944, від 27 серпня 2019 року № 7-08/922, від 18 лютого 2020 року № 7-02/940, від 21 липня 2020 року № 7-07/965, від 11 травня 2021 року № 7-05/907, від 11 травня 2021 року № 7-05/907, від 23 листопада 2022 року № 19097, від 15 вересня 2023 року № 528, від 9 жовтня 2024 року № 24006110, від 12 вересня 2025 року № 24013541, від 9 січня 2026 року № 2512591, актів про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи: від 7 травня 2018 року № 7-05/915, від 15 січня 2020 року № 7-01/908, від 22 вересня 2022 року № 18109.

З наявних у матеріалах справи копій договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11 квітня 2016 року № 536 та додаткового договору від 30 вересня 2019 року № 110-1 вбачається, що нежитлові приміщення, який належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, загальною площею 71,8 м2, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Депутатська, будинок 25, - передані Організації в оренду. Докази припинення дії вказаного договору чи повернення орендованого майна в спірний період у матеріалах справи відсутні й відповідачем до суду подані не були.

Відповідно до пунктів 4.2.12. вказаних договорів Організація зобов`язалась самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними між орендарем і цими організаціями.

3 серпня 2021 року позивач направив на адресу відповідача лист від 2 серпня 2021 року № 30/5/3/11429 з проектом договору на постачання теплової енергії від 27 липня 2021 року № 8955029-0101 (тимчасовий на період оренди), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах цього правочину. У вказаному листі Компанія запропонувала відповідачу у 20-денний строк з моменту отримання листа повідомити про відсутність можливості споживання теплової енергії за об`єктом теплопостачання, зокрема, про зміни права власної/користування, від`єднання від внутрішньо будинкових мереж опалення тощо. У разі непідписання та/або неповернення проекту вказаного договору в установлений законом строк, пропозиція Компанії буде вважатись прийнятою на підставі статті 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Копії вказаних документів з належними доказами їх направлення відповідачу наявні в матеріалах справи.

Додатком № 8 до договору № 8955029-0101 встановлено, що об`єктом теплопостачання є нежитлове приміщення, площею 71,8 м2, розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Депутатська, будинок 25.

Предметом договору від 27 липня 2021 року № 8955029-0101 є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах цього правочину.

Відповідно до пункту 2.1. договору № 8955029-0101 при виконанні його умов, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими в установленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. договору № 8955029-0101 визначено, що теплопостачальна організація зобов`язується: постачати теплову енергію на потреби опалення та вентиляції у період опалювального сезону в кількості й в обсягах згідно з додатком № 1 до цього правочину.

Абонент зобов`язується: додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені в додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору (підпункти 2.3.1., 2.3.2. пункту 2.3. договору № 8955029-0101).

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 8 квітня 2022 року. Керуючись статтею 631 ЦК України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 1 жовтня 2018 року. Цей договір укладається на умовах, визначених статтею 634 ЦК України (пункти 8.1., 8.5. договору № 8955029-0101).

Додатком № 1 до договору № 8955029-0101 передбачено, що теплопостачальна організація відпускає абоненту теплову енергію в гарячій воді у межах Qрік = 8,8 Гкал/рік з приєднаним тепловим навантаженням ?Q = 0,0045 Гкал/годину, у тому числі: на опалення Qо = 0,0045 Гкал/годину.

Згідно з пунктом 1 додатку № 3 до договору № 8955029-0101 розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку (для Компанії тариф на опалення - 1 402,86 грн/Гкал).

Додатком № 4 до договору № 8955029-0101 визначено: абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії за розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно з Законом України "Про заставу" як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії (пункт 2); абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: проспект Повітрофлотський, будинок 58: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки абонент повертає в ЦОК); акт приймання-передавання товарної продукції; рахунок-фактуру, куди включені вартість теплової енергії за поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Як зазначила Компанія у своєму позові, відповідач на надісланий позивачем лист відповіді не надав, запропонований позивачем проект договору не підписав, як і не повернув його у визначений законом і листом від 2 серпня 2021 року № 30/5/3/11429 строк.

Крім того, Законом України від "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" від 3 грудня 2020 року № 1060 були внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме: запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Правила).

Згідно з частиною 2 статі 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

За змістом абзацу 2 частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Судом встановлено, що 30 вересня 2021 року позивачем на його офіційному веб-сайті (https://kte.kmda.gov.ua/) опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами (з урахуванням внесених до них подальших змін).

Крім того, позивач у своєму позові зазначив, що ним було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору в загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.

Однак, ні власник спірних приміщень, ні відповідач не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладені обставини, у силу прямих приписів законодавства між Компанією та відповідачем, як користувачем спірних нежитлових приміщень за адресою: місто Київ, вулиця Депутатська, будинок 25, - було укладено публічний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, за умовами якого позивач зобов`язався надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі, відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач - своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим правочином.

За умовами пункту 7 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з пунктом 8 договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього правочину, до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

За змістом пункту 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Відповідно до пункту 20 договору, у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Згідно з пунктом 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (пункт 31 договору).

Положеннями пункту 32 договору встановлено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів, умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, який настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За умовами пункту 38 договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладання зазначеного правочину.

Цей договір набирає чинності з моменту його акцептування споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування, і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із стороні не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, останній вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункти 51 та 52 договору).

Судом встановлено, що за період з листопада 2018 року по лютий 2026 року відповідачу надавались послуги з постачання теплової енергії. Дана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи: рахунком-фактурою від 28 лютого 2026 року № 8955029-0101/2026-2, актом звіряння розрахунків за теплову енергію від 28 лютого 2026 року (обліковий запис № 8955029-0101), актами приймання-передавання товарної продукції за період з листопада 2018 року по грудень 2021 року; обліковими картками за період з листопада 2018 року по грудень 2021 року; довідкою про нарахування за теплову енергію Організації за договором № 8955029-0101 за період з листопада 2018 року по грудень 2021 року; деталізованою інформацією про коригування нарахувань за теплову енергію за період з 1 жовтня 2018 року по 28 лютого 2026 року; деталізованою інформацією про коригування нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за період з 1 листопада 2021 року по 28 лютого 2026 року; актом звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року; рахунком на оплату послуги з постачання теплової енергії від 28 лютого 2026 року № 895502912580100/02/2026/6; актами надання послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року; розрахунком заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року; копіями: корінців нарядів на включення та відключення об`єкта теплоспоживання відповідача; відомостей обліку споживання теплової енергії в будинку за адресою: місто Київ, вулиця Депутатська, 25, - за періоди: з 1 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року, з 23 жовтня 2025 року по 21 лютого 2026 року.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з постачання теплової енергії на вказаний об`єкт також свідчить відсутність з боку відповідача претензій і повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди. Докази звернення відповідача у спірний період до Компанії у визначеному законом порядку з повідомленням про зміну його статусу як споживача по об`єкту за адресою: місто Київ, вулиця Депутатська, будинок 25, - у матеріалах справи також відсутні.

З доданого Компанією до позовної заяви розрахунку основного боргу за теплову енергію вбачається, що останнім було здійснено нарахування відповідачу плати за теплову енергію пропорційно опалювальній площі орендованих приміщень: за період з листопада 2019 року по жовтень 2021 року включно за особовим рахунком № 8955029-0101 на загальну суму 40 016,67 грн; за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року включно за особовим рахунком № 895502912580100 на загальну суму 147 144,51 грн. Судом встановлено, що вказану заборгованість відповідач не сплатив.

Крім того, з наявних у матеріалах справи: рахунку на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії від 28 лютого 2026 року № 895502912580100/02/2026/8; актів виконаних робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії по обліковому рахунку № НОМЕР_1 за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року; акта звіряння взаєморозрахунків плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії по обліковому рахунку № НОМЕР_1 за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року; розрахунку заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії по обліковому рахунку № НОМЕР_1 за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року; рахунку на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води від 28 лютого 2026 року № 895502912580100/02/2026/7; актів виконаних робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води по обліковому рахунку № 895502912580100 за період з лютого 2024 року по лютий 2026 року; розрахунку коригувань плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води по обліковому рахунку № НОМЕР_1 за період з листопада 2021 року по січень 2024 року, розрахунку заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води по обліковому рахунку № НОМЕР_1 за період з лютого 2024 року по лютий 2026 року; акта звіряння взаєморозрахунків плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води по обліковому рахунку № НОМЕР_1 за період з лютого 2024 року по лютий 2026 року; рахунка на оплату заборгованості внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії по обліковому рахунку № 895502912580100 від 28 лютого 2026 року № 895502912580100/02/2026/4; актів виконаних робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії по обліковому рахунку № 895502912580100 за період: І квартал 2020 року - ІІІ квартал 2021 року; акта звіряння взаєморозрахунків внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з березня 2020 року по лютий 2026 року; розрахунку заборгованості внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії води за період з березня 2020 року по лютий 2026 року по особовому рахунку № 895502912580100, - вбачається, що у відповідача наявна заборгованість: з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період: І квартал 2020 року - ІІІ квартал 2021 року, - у розмірі 117,67 грн, з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року - у розмірі 1 809,11 грн, з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року - в розмірі 1 001,20 грн. Вказані суми на момент розгляду даного спору Організація не оплатила, докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Як передбачено частиною 1 статті 9 вказаного Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок і строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Аналогічна норма міститься в частині 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання".

Пунктом 35 Правил визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не встановлені договором. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною 2 статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання), обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Згідно з пунктом 24 Правил розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів- розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

За частиною 1 статті 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.

За частиною 1 статті 6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 грудня 2019 року № 2244 встановлені обов`язкові внески за обслуговування Компанією вузлів комерційного обліку комунальних послуг, а саме: вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води.

Положеннями статей 13, 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 21 серпня 2019 року в справі № 922/4239/16.

За пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Пунктом 26 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та пунктом 24 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання і централізоване водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869, передбачено, що до складу тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення не включаються витрати, які внесено до складу плати за абонентське обслуговування згідно з Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Застосування плати за абонентське обслуговування до споживача здійснюється з урахуванням умов договору про надання комунальної послуги, укладеного між сторонами.

Згідно з положеннями пунктів 34, 35 та 39 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690, пункту 39 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182, пункту 33 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830: споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води; споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору; споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб; розмір плати за абонентське обслуговування, визначений виконавцем, не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Судом також враховано, що механізм відключення житлових будинків, окремих квартир та нежитлових приміщень від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання визначається Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169.

Згідно з пунктом 3 розділу III цього Порядку для відокремлення (відключення) від централізованого опалення власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.

Виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від централізованого опалення здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання чи іншим залученим власником суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання. Для виконання робіт з відокремлення (відключення) від централізованого опалення власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від централізованого опалення шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно з Законом. До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від централізованого опалення, а також копія проекту такого відокремлення (відключення) (пункти 9 та 10 розділу III вищевказаного Порядку).

Однак, у матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на відключення спірного приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) або централізованого гарячого водопостачання в установленому законом порядку.

Будь-яких доказів того, що відповідач звертався до постійно діючої комісії позивача для розгляду питань щодо відключення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води з письмовою заявою про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання, як і доказів отримання Організацією або власником спірних приміщень необхідного погодження на такі дії, у тому числі залучення уповноваженої організації та розробленого проекту відключення, відповідачем під час розгляду даного спору не надано і в матеріалах справи такі докази відсутні.

У свою чергу, самовільне відключення приміщення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення споживача від оплати за послуги теплопостачання. Споживач, що самовільно відключив належне йому приміщення від систем централізованого опалення, зобов`язаний оплачувати послуги з теплопостачання в такому ж порядку і розмірах, якби відповідне відключення ним проведено не було.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 2 березня 2018 року в справі № 915/89/16, від 17 травня 2018 року в справі № 922/2186/17, від 22 травня 2018 року в справі № 904/8810/17.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу Організації, яка складає: 40 016,67 грн за послуги з централізованого опалення, 147 144,51 грн за послуги з постачання теплової енергії, 117,67 грн внесків за обслуговування вузла комерційного обліку, 1 809,11 грн плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії, 1 001,20 грн плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води, - підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і остання на момент прийняття рішення не надала належних документів, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Компанії про стягнення з відповідача вказаних сум. Враховуючи викладене, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач просив суд стягнути з відповідача 368,86 грн пені, нарахованої за загальний період прострочення з 1 березня 2025 року по 28 лютого 2026 року на відповідні суми основного боргу за послуги з постачання теплової енергії (розрахункові місяці лютий 2025 року - лютий 2026 року по кожному місяцю окремо), згідно з наданим Компанією розрахунком.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вищезазначеної статті передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Пунктом 45 договору на послугу з постачання теплової енергії та гарячої води передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Оскільки наданий Компанією розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, не перевищує розрахованої судом суми, тому позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної неустойки підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку з оплати теплової енергії Компанія просила суд стягнути з відповідача 55 948,90 грн інфляційних втрат і 16 264,19 грн трьох процентів річних, з яких: 7 277,58 грн - три проценти річних, 25 864,87 грн - інфляційні втрати, нараховані на відповідні суми заборгованості за послуги з централізованого опалення за загальний період прострочення з 1 листопада 2018 року по 28 лютого 2026 року згідно наданого позивачем розрахунку; 30 084,03 грн - інфляційні втрати, 8 986,61 грн - три проценти річних, нараховані на відповідні суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за загальний період прострочення з 1 грудня 2021 року по 28 лютого 2026 року згідно наданого позивачем розрахунку.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних втрат і трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, не перевищує розрахованої судом суми, тому позовна вимога про стягнення з відповідача вказаних компенсаційних виплат також підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки сторони у даній справі не заявляли про застосування позовної давності щодо стягнення спірних сум заборгованості, то позовна давність до вказаних позовних вимог судом не застосовується.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Компанії підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Громадської організації "Клуб єдиноборств "Динамо" (03058, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 41; ідентифікаційний код 40130535) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 40 016 (сорок тисяч шістнадцять) грн 67 коп. заборгованості за послуги з централізованого опалення, 147 144 (сто сорок сім тисяч сто сорок чотири) грн 51 коп. заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, 117 (сто сімнадцять) грн 67 коп. заборгованості з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енерігї, 1 809 (одну тисячу вісімсот дев`ять) грн 11 коп. заборгованості з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії, 1 001 (одну тисячу одну) грн 20 коп. заборгованості з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води, 55 948 (п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн 90 коп. інфляційних втрат, 16 264 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн 19 коп. трьох процентів річних, 368 (триста шістдесят вісім) грн 86 коп. пені та 3 940 (три тисячі дев`ятсот сорок) грн 07 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2026 року.

Суддя Є.В. Павленко