Рішення № 137534660, 19.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/62/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 Справа № 908/927/26

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/927/26

за позовною заявою: акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14

до відповідача: фізичної особи-підприємця Білоуса Сергія Вікторовича, АДРЕСА_1

про стягнення 124 254,10 грн

СУТЬ СПОРУ:

14.04.26 до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" надійшла позовна заява за вих. від 14.04.26 акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі АТ "Запоріжжяобленерго") з вимогами до фізичної особи-підприємця Білоуса Сергія Вікторовича (надалі ФОП Білоус С.В.) про стягнення заборгованості за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 124 254,10 грн.

14.04.26 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/927/26 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 20.04.26 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/927/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

28.04.26 до суду надійшов відзив за вих. від 25.04.26 на позовну заяву, в якій відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

01.05.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшла відповідь за вих. від 01.05.26 на відзив, в якій представник позивача заперечив проти доводів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 19.06.26 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 166 ГПК України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 4 ст. 167 ГПК України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

Судом прийнято до розгляду відзив відповідача за вих. від 25.04.26 на позовну заяву та відповідь позивача за вих. від 01.05.26 на відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 14.04.26 та у відповіді за вих. від 01.05.26 на відзив зазначив, що 01.09.10 між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 11927 з подальшими змінами та доповненнями. З 01.01.19 відповідач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Договір про розподіл), який розміщено на офіційному сайті АТ «Запоріжжяобленерго» і є у загальному доступі. Приєднання відбулось на умовах чинного договору про постачання електричної енергії від 01.09.10 за № 11927 щодо індивідуальних характеристик об`єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, особливостей обліку тощо згідно п. 4 постанови НКРЕКП від 14.03.18 № 312. Відповідно до додаткової угоди № 2 про внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 11927 від 01.01.19 включено новий об`єкт (виробнича площадка по вул. Стартова, 69А із загальною потужністю 440 кВт). Приєднання об`єкту відбулось з 27.01.20. В підтвердження надано заяву-приєднання Додаток № 1.1 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 11927 від 01.01.19 в редакції додаткової угоди № 2 від 10.08.20. Додатком № 15 до Договору про розподіл є Договір споживача про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (далі - Договір ЗПРЕЕ). Згідно із п.п. 2.2. п. 2. Договору, ЗПРЕЕ, споживач зобов`язується: виконувати умови Договору ЗПРЕЕ; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з «Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» (Додаток № 15.1 до Договору ЗПРЕЕ). Відповідачу відповідно до показів щомісячних контрольних оглядів ЗКО №63079271, № 63079272, актів про спожиту реактивну електричну енергію та з урахуванням умов Додатку № 15, № 15.1. до Договору про розподіл проведено донарахування плати за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з 01.11.21 по 31.07.25 у розмірі 124 254,10 грн. На оплату за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з 01.11.21 по 31.07.25 Відповідачу виставлений рахунок № 11927/08-Р від 31.08.25 на суму 124 254,10 грн (з ПДВ), який 22.09.25 надіслано на електрону адресу відповідача (kozikova59@ukr.net) електронним листом №007.2-66/5616 від 22.09.25 з додатком № 1, згідно Договору про розподіл. Станом на 13.04.26 рахунок не сплачено, борг становить 124 254,10 грн. Також, 08.12.25 відповідачу направлено претензію-вимогу щодо оплати заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 124 254,10 грн від 21.11.25 № 007.5-66/6719. 17.12.25 відповідач надав відповідь на претензію-вимогу вх. № 6435/007 про часткове визнання боргу у розмірі 89 854,45 грн. 07.01.26 позивач надав відповідь на б/н лист від 16.12.25 (вх. № 6435/007 від 17.12.25) про обов`язок повної оплати заборгованості. 22.01.26 відповідач направив запит-звернення щодо правомірності донарахування плати за перетікання реактивної електроенергії та акт звірки взаєморозрахунків з визнаним боргом у сумі 89 854,45 грн (вх. № 353/007 від 22.01.26). 17.02.26 позивач надав відповідь на запит-звернення від 22.01.26 (вх. №353/007 від 22.01.26) про обов`язок повної оплати заборгованості та заповнив акт звірки взаєморозрахунків за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії. Згідно із вищенаведеним, сума боргу за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з 01.11.21 по 31.07.25 складає 124 254,10 грн, яка не сплачена відповідачем. А тому, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 124 254,10 грн за період з 01.11.21 по 31.07.25 згідно публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.19, приєднання до якого відбулося на умовах чинного договору про постачання електричної енергії від 01.09.10 № 11927.

Відповідач у відзиві за вих. від 25.04.26 на позовну заяву зазначив, що станом на 01.10.23 між сторонами підписано акт звірки розрахунків відповідно до якого заборгованість за послуги, у т.ч. за реактивну електричну енергію, відсутня. Таким чином, як стверджує відповідач, позивач сам підтвердив відсутність будь-якого боргу за відповідний період, що підтверджується актом звірки. Відповідно до п. 4 Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (Додаток № 15.1), оплата здійснюється Споживачем на підставі рахунку, виставленого Оператором системи. Сума платежу визначається виходячи з обсягів фактично спожитої реактивної електричної енергії відповідно до даних, наданих Споживачем. Відповідач щомісячно надавав позивачу відповідні дані (Додаток № 15.1) згідно з умовами договору. До серпня 2025 р. позивач не здійснював нарахувань за реактивну електричну енергію та не виставляв рахунків. Станом на 01.08.25 сальдо заборгованості становить 0,00 грн, що підтверджується рахунками. Позовні вимоги фактично грунтуються на донарахуванні сум за період з 01.11.21 по 31.07.25 у зв`язку з внутрішньою помилкою позивача. Однак, така помилка не може покладатись на відповідача та не створює правових підстав для стягнення коштів заднім числом. Позивачем не надано обгрунтованої відповіді у зв`язку з чим не було надано своєчасно рахунки на оплату в період з 01.11.21 по 31.07.25 відповідно до показів щомісячних контрольних оглядів позивачем та актів щомісячного споживання реактивної електричної енергії Додаток. 15.1 наданих відповідачем. Крім того, відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, строк позовної давності становить 3 роки.

У зв`язку з цим відповідач заявляє про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин та просить суд відмовити у стягненні сум за межами встановленого строку, визнаючи суму для оплати в розмірі 89 854,45 грн.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.10 між відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Постачальник електричної енергії) та приватним підприємцем Білоус Сергієм вікторовичем (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 11927.

Відповідно до ст. 2 Закону Україн "Про ринок електричної енергії", який набув чинності 13.04.17 (Закон), основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку, правилами роздрібного ринку, іншими нормативно-правовими актами.

За положеннями п. 96 ч. 1 ст. 1 Закону, учасниками ринку електричної енергії (учасник ринку) є виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор малої системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії в порядку, передбаченому цим Законом.

На виконання вимог Закону з 01.01.19 акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (оператор системи) розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.18 № 1415. Тобто, з 01.01.19 Позивач є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу.

Згідно із ст. 46 Закону, оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Пунктом 1.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 312 (далі ПРРЕЕ) встановлено, що Оператор системи укладає договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком 3 до цих Правил, з кожним власником мереж.

На виконання вимог законодавства в сфері електроенергетики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.18 № 1415 позивачем, для забезпечення публічності, розміщено договір на офіційному веб-сайті ОСР: http//www.zoe.com.ua.

Відповідно до п. 2.1.5. ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу/ передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.

Фізичною особою-підприємцем Білоус Сергієм Вікторовичем 16.09.20 підписано заяву-приєднання з 27.01.20 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01.01.19 на умовах договору про постачання електричної енергії від 01.09.10 № 11927.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, Договір № 11927 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання і є укладений між сторонами з 01.01.19 в редакції позивача, опублікованої на сайті http//www.zoe.com.ua (Договір).

Додатковою угодою № 2 від 10.08.20 про внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.19 № 11927 Сторони домовились, що умови даної додаткової угоди розповсюджуються на правовідносини сторін, що виникли по об`єкту за адресою вул. Стартова, 69А починаючи з 27.01.20 (п. 4).

Згідно із п. 1.1. Договору, цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір про розподіл укладається сторонами з урахуванням ст.ст 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з «Заявою-приєднання», що є Додатком №1 до цього Договору.

Підпунктом 12.8 п. 12 Договору визначено, що Додатки № 4, 5, 6, 6.1, 7К, 14, 14.1, 14.2, 14.3, 15, 17 до Договору є публічними, зокрема Додаток №15 "Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії", що опублікований на сайті http//www.zoe.com.ua (далі - Договір ЗПРЕЕ).

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ визначено поняття договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - домовленість двох сторін, яка є документом певної форми і встановлює зміст та регулює правовідносини між споживачем та оператором системи розподілу/оператором системи передачі під час визначення плати за перетікання реактивної електричної енергії.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено публічний Договір ЗПРЕЕ, який водночас є публічним додатком до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 11927.

За умовами п. 1.1 Договору ЗПРЕЕ, Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами Договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Згідно із пп. 1 та пп. 2 п. 2.2 Договору ЗПРЕЕ, Споживач зобов`язується виконувати умови Договору ЗПРЕЕ; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з "Порядком розрахунків за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії" (Додаток № 15.1 до Договору ЗПРЕЕ).

Відповідно до пп. 1 п. 3.1 Договору ЗПРЕЕ, Оператор системи має право на отримання від Споживача плати за перетікання реактивної електричної енергії, визначеної відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі (Методика обчислення плати).

У відповідності до п.п. 8.3.1 п. 8. Договору ЗПРЕЕ, невід`ємними частинами Договору ЗПРЕЕ є Додаток № 15.1 «Порядок розрахунків за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії» (публічний) (Додаток №15.1).

Пунктом 1 Додатку № 15.1 до Договору ЗПРЕЕ встановлено, що плата за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії визначається Оператором системи Споживачу відповідно до "Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії", затв. наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.02.18 № 87 зі змінами внесеними наказом Міненерго України № 764 від 30.11.20, та зареєстрованої в Мін`юсті України 02.04.18 за № 392/318-44 (далі Методика).

Згідно із п. 2 Додатка № 15.1, розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24-00 години останнього числа поточного місяця. Визначення плати за перетікання реактивної електроенергії виконується за кожним об`єктом Споживача, виходячи із обсягів перетікань реактивної електричної енергії, що обраховані у точках обліку Споживача, зазначених у Додатку № 2 «Графік зняття показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії». Розрахунки за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюються Споживачем грошовими коштами на рахунок Оператора системи, вказаний в п. 9 Договору ЗПРЕЕ. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на рахунок Оператора системи

Відповідно до п. 3 Додатку № 15.1, Споживач не пізніше 14-00 години третього календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Оператора системи для подання двох екземплярах оформлених з боку Споживача:

- "Акта про обсяги споживання реактивної електричної енергії за розрахунковий період" (Додаток № 15.4 до Договору ЗПРЕЕ);

- "Акта про обсяги генерації реактивної електричної енергії за розрахунковий період" (Додаток № 15.5 до Договору ЗПРЕЕ). Зазначені Акти подаються Споживачем підписаними уповноваженою особою Споживача та скріплені його печаткою (за наявності такої). Оператор системи підписує вищезазначені акти та по одному примірнику кожного акта повертає Споживачу. …

Пунктом 4 Додатку № 15.1 до Договору ЗПРЕЕ встановлено, що оплата послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії виконується Споживачем на підставі рахунка, виставленого Оператором системи. Сума платежу визначається виходячи із обсягів фактично спожитої та генерованої Споживачем реактивної електричної енергії, відповідно до даних наданих Споживачем "Акта про обсяги споживання реактивної електричної енергії за розрахунковий період", "Акта про обсяги генерації реактивної електричної енергії за розрахунковий період" та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Рахунки, виставлені Оператором системи відповідно до умов Договору ЗПРЕЕ для оплати послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, надаються, як правило, уповноваженому представнику Споживача під його підпис на екземплярі рахунка, що залишається у Оператора системи. У разі не отримання представником Споживача рахунків для здійснення, передбачених умовами Договору ЗПРЕЕ платежів, відповідні рахунки направляються Споживачу Оператором системи поштовим зв`язком, кур`єром або за допомогою інтернет-сервісу відпоповідно до п. 12.11 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та п. 3 Додатка № 4 того ж Договору (п. 5 Додатку № 15.1 до Договору ЗПРЕЕ).

Відповідно до п. 6 Додатку № 15.1 до Договору ЗПРЕЕ, Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що надається йому Оператором системи. Датою отримання рахунка, вважається:

- у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику Споживача - дата отримання цього рахунка Споживачем, зазначена ним в рахунку на екземпляріОператора;

- у разі направлення рахунка рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

- у разі направлення рахунка нарочним - дата вручення його Споживачу;

- у разі направлення рахунка інтернет-сервісом - дата, визначена п. 3.5 Додатка № 4 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Згідно із п. 14 Додатка № 15.1 до Договору ЗПРЕЕ, обмін електронними документами, що оформлюються на виконання умов Договору ЗПРЕЕ в період введення в Україні правового режиму воєнного стану: на період введення Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.22 в країні правового режиму воєнного стану та в період протягом 180 днів після його скасування на виконання умов Договору ЗПРЕЕ, в т.ч. цього Додатку, Оператором системи та Споживачем допускається оформлення у формі електронного документу: «Акта про обсяги споживання реактивної електричної енергії за розрахунковий період» (п. 3 Додатка № 15.1 Договору ЗПРЕЕ), «Акта про обсяги генерації реактивної електричної енергії за розрахунковий період» (п. 3 Додатка № 15.1 Договору ЗПРЕЕ), «Акта про обсяги споживання реактивної електричної енергії за розрахунковий період ОСР» (п. 3 Додатка № 15.1 Договору ЗПРЕЕ), «Акта про обсяги генерації реактивної електричної енергії за розрахунковий період ОСР» (п. 3 Додатка № 15.1 Договору ЗПРЕЕ), рахунку для здійснення оплати за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (п. 4 Додатка № 15.1Договору ЗПРЕЕ). Оператор системи та Споживач здійснюють їх підписання із застосуванням електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (п. 14.1. Додатка № 15.1. до Договору ЗПРЕЕ).

АТ "Запоріжжяобленерго" на виконання умов Договору та вимог ПРРЕЕ виконав свої зобов`язання в частині обчислення обсягів споживання реактивної електроенергії та направлення Споживачу відповідних рахунків та виставив рахунок від 31.08.25 № 11927/08-Р про сплату за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з листопада 2021 р. по жовтень 2022 р. включно та з грудня 2022 р. по липень 2025 р. включно на загальну суму 124 254,12 грн.

Рахунок від 31.08.25 № 11927/08-Р про сплату за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з листопада 2021 р. по жовтень 2022 р. включно та з грудня 2022 р. по липень 2025 р. включно на загальну суму 124 254,12 грн позивачем було направлено на електронну адресу відповідача (kozikova59@ukr.net) супровідним листом за вих. від 22.09.25 № 007.2-66/5616.

08.12.25 АТ "Запоріжжяобленерго" направило на адресу відповідача претензію-вимогу за вих. від 21.11.25 № 007.5-66/6719, в якій пропонує останньому протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати заборгованість за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у розмірі 124 254,10 грн.

ФОП Білоус С.В. надав АТ "Запоріжжяобленерго" відповідь за вих. від 16.12.25 на претензію-вимогу, в якій зазначив, що (дослівно):

«… 1. Щодо строку позовної давності

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки.

Зазначена у претензії вимога щодо нарахувань згідно інформації про фактичні обсяги споживання, які охоплюють період з листопада 2021 року по липень 2025 року, заявлено після спливу встановленого законом строку позовної давності.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, сплив строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні вимоги у тому числі при зверненні до суду, за умови заявлений про це стороною спору.

Таким чином, вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерг» у частині за період, що перевищує три роки з дати пред`явлення претензії, є таким що підлягає задоволенню.

2. Позиція щодо оплати.

Мною підписано та направлено до канцелярії ПАТ «Запоріжжяобленерго» акт звіряння та лист де я визнаю суму до сплати заборгованості за послуги із забеспечення перетікань реактивної електроенергії 89 854,45 грн, у т.ч. ПДВ., наголошую, що всі договорні обов`язки, як споживач виконував, щомісячні акти про обсяги споживання по об`єкту ПП Білоус надавав, але не отримував рахунки на оплату реактивної енергії. Рахунок який надано 11927/08-Р від 31.08.2025 року містить суми з якими я не погоджуюся, про що повідомлено листом та актом звіряння.».

Листом за вих. від 07.01.26 № 007.2-66/91 АТ "Запоріжжяобленерго" повідомило ФОП Білоуса С.В., що АТ "Запоріжжяобленерго" не бачить причин, які б сприяли зміні своїх зобов`язань за договором, у т.ч. щодо зменшення донарахувань плати за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії. Правовідносини між сторонами врегульовано умовами договору, який є чинним, а тому сторони мають здійснювати свої зобов`язання відповідно до його умов, які є обов`язковими для виконання. А тому, позивач наполягає на виконанні умов договору.

ФОП Білоус С.В. направив АТ "Запоріжжяобленерго" запит-звернення без номеру та дати щодо правомірності донарахування плати за перетікання реактивної електроенергії, в якому зазначив, що визнає борг за 3 роки у сумі 89 854,45 грн, а в ін. частині боргу настав строк позовної давності у відповідності до ст. 261 ЦК України.

Листом за вих. від 17.02.26 № 007.2-66/842 АТ "Запоріжжяобленерго" повідомило ФОП Білоуса С.В. про направлення заповненого зі сторони позивача один примірник акту звірки взаєморозрахунків за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та просить відповідача сплатити визнану суму боргу за вказані послуги в сумі 89 854,45 грн. Крім того, позивач повідомляє відповідача, що в іншій частині заборгованості в сумі 34 399,65 грн АТ "Запоріжжяобленерго"буде змушене звернутись до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, за даними ПП Білоус станом на 01.01.26 заборгованість перед АТ "Запоріжжяобленерго" становить 89 854,45 грн, а за даними АТ "Запоріжжяобленерго" заборгованість ФОП Білоус С.В. станом на 01.01.26 за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії становить 124 672,23 грн.

ФОП Білоус С.В. направив АТ "Запоріжжяобленерго" запит-звернення за вих. від 10.03.26 щодо правомірності донарахування плати за перетікання реактивної електроенергії, в якому зазначив, що (дослівно):

«… Повідомляю наступне, що ПП Білоус С.В., неодоразово звертався до АТ «Запоріжжяобленерго» з письмовими листами щодо проведення звіряння взаєморозрахунків та визначення суми фактичної заборгованості в межах, строку позовної давності, а також надсилав відповідні акти звіряння.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу позовна давність становить три роки.

У зв`язку з цим ПП Білоус визнає можливі нарахування включно в межах строку позовної давності - за останні три роки, що передують даті звернення з вимогою.

Також повідомляємо , що акти щодо споживання електричної енергії за попередні періоди, зокрема 2021-2023 роки надавалися щомісячно до АТ «Запоріжжяобленерго» у встановленому порядкуєте наголошую, що розрахунковий облік ПП Білоус знаходиться в ТП до якого ПП Білоус немає доступу.

Пропозиція підписати такі акти повторно через значний проміжок часу є необгрунтованою.

Водночас повідомляємо про готовність врегулювати питання заборгованості шляхом підписання акту звіряння на 89 854,45 грн визнану мною суму заборгованості. Після підписання акту звіряння борг невідкладно буде сплачено.».

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із положеннями ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, з 01.01.19 АТ "Запоріжжяобленерго" розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.18 № 1415.

Тобто, з 01.01.19 позивач є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу. На виконання вимог законодавства в сфері електроенергетики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.18 № 1415 позивачем, для забезпечення публічності, розміщено на офіційному вебсайті ОСР: http//www.zoe.com.ua, "Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії" та Заяви-приєднання.

Згідно із ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).

Пунктом 1.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 312 (далі ПРРЕЕ) встановлено, що Договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи. При цьому договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється оператором системи розподілу на підставі додатка 3 до ПРРЕЕ.

Відповідно до п. 2.1.4. ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених ПРРЕЕ випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Згідно із ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Пунктом 4 Додатку № 15.1 до Договору ЗПРЕЕ встановлено, що оплата послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії виконується Споживачем на підставі рахунка, виставленого Оператором системи. Сума платежу визначається виходячи із обсягів фактично спожитої та генерованої Споживачем реактивної електричної енергії, відповідно до даних наданих Споживачем "Акта про обсяги споживання реактивної електричної енергії за розрахунковий період", "Акта про обсяги генерації реактивної електричної енергії за розрахунковий період" та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Відповідно до п. 6 Додатку № 15.1 до Договору ЗПРЕЕ, Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що надається йому Оператором системи. Датою отримання рахунка, вважається:

- у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику Споживача - дата отримання цього рахунка Споживачем, зазначена ним в рахунку на екземпляріОператора;

- у разі направлення рахунка рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

- у разі направлення рахунка нарочним - дата вручення його Споживачу;

- у разі направлення рахунка інтернет-сервісом - дата, визначена п. 3.5 Додатка №4 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Як вже зазначалось судом, АТ "Запоріжжяобленерго" на виконання умов Договору та вимог ПРРЕЕ виконав свої зобов`язання в частині обчислення обсягів споживання реактивної електроенергії та направлення Споживачу відповідних рахунків та виставив рахунок від 31.08.25 № 11927/08-Р про сплату за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з листопада 2021 р. по жовтень 2022 р. включно та з грудня 2022 р. по липень 2025 р. включно на загальну суму 124 254,12 грн.

Рахунок від 31.08.25 № 11927/08-Р про сплату за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з листопада 2021 р. по жовтень 2022 р. включно та з грудня 2022 р. по липень 2025 р. включно на загальну суму 124 254,12 грн позивачем було направлено на електронну адресу відповідача (kozikova59@ukr.net) супровідним листом за вих. від 22.09.25 № 007.2-66/5616.

Порушуючи умови договору, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

На день розгляду справи по суті сума заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії становить 124 254,10 грн, відповідачем не погашена, пред`явлена до стягнення обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг у спірний період суду не надав, заявлені позовні вимоги не спростував.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).

Враховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 124 254,10 грн основного боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог АТ «Запоріжжяобленерго».

Відтак, позовна вимога про стягнення з ФОП Білоуса С.В. заборгованості за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року включно та з грудня 2022 року по липень 2025 року включно у розмірі 124 254,10 грн підлягає задоволенню.

Щодо посилання представника відповідача у відзиві за вих. від 25.04.26 на позовну заяву на строк позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено ст.ст. 263, 264 ЦК України.

Так, під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.20 на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30.03.20 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.20.

Відтак, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.20 Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.23 у справі № 910/18489/20.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 год. 00 хв. 30.06.23 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.23 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.20 до 30.06.23.

Поряд із цим, Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15.03.22 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.22.

Надалі Законом України від 08.11.23 № 3450-ІХ «Про внесення змін до ЦК України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.24.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.24, а після 30.01.24 перебіг такого строку зупинився і такий стан тривав до 04.09.25, коли набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено.

З огляду на викладене, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.25 у справі № 903/602/24, якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.20, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.23 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.24 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.24 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Зважаючи на викладене, трирічний строк позовної давності за вимогами позивача у справі № 908/927/26 на дату звернення з позовом до суду (14.04.26) не сплинув.

За таких обставин посилання відповідача про застосування строку позовної давності є необґрунтованим та безпідставним.

Слід також зазначити, що судом першої інстанції враховано, що принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

При цьому, в контексті положень ст. 55 Конституції України (кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань), а також вимог ст. 4 ГПК України (право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується …), через надуманість та безпідставність, судом відхиляється твердження відповідача, які викладені у відзиві за вих. від 25.04.26 на позовну заяву.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судом досліджено усі обставини справи № 908/927/26 та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 20, 24, 42, 46, 73-79, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Білоуса Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926, рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Мета Банк», МФО 313582) - 124 254 (сто двадцять чотири тисячі двісті п`ятдесят чотири) грн 10 коп. заборгованості за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.06.26.

Суддя В.Л. Корсун