Рішення № 137534467, 19.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2236/26

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/2236/26

за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕРНІВСЬКЕ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСУЛЬТПАН"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕРНІВСЬКЕ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСУЛЬТПАН" (далі - відповідач) про стягнення 140.515,00 грн заборгованості.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2236/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026.

Ухвалою від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Щодо повідомлення відповідача.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу: 03146, місто Київ, вул. Юри Гната, будинок 20 (трек-номер R 06716 432377 0).

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення на адресу суду 25.05.2026 з відміткою пошти закінчення встановленого терміну зберігання, проставленою 22.05.2026.

Відповідно до ч. 3 і 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Правила надання послуг поштового зв`язку, визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Більш того обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту ст. 120, 242 ГПК України, положень Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань актуальними станом на 19.06.2026.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд встановив, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням встановленого терміну зберігання, а саме 22.05.2026.

З довідки про доставку електронного листа вбачається доставку до електронного кабінету відповідача ухвали про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі 24.04.2026 о 17:30.

Відповідачу(ам) в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже строк для подачі відзиву тривав до 11.05.2026.

Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

У квітні 2024 року позивачем розміщено оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі товару з предметом: «Нафта і дистиляти: Бензин А-95, А-92 дизельне паливо у талонах».

За результатами закупівлі між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки від 08.05.2024 (далі - договір). Отримати товар (пальне) за талонами, придбаними у відповідача не виявилось можливим, у зв`язку з відсутністю пального на АЗС. Обсяги залишку невикористаного пального станом на 01.04.2026 складають: бензин А-95 1.540 літрів, дизельне паливо 1600 літрів, що еквівалентно у грошовому виразі 140.515,00 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; поставки товару; наявності/відсутності невиконаного зобов`язання з боку відповідача; наявності/відсутності підстав для стягнення заборгованості.

Суд встановив, що 08.05.2026 між позивачем (далі позивач, замовник) Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» (далі постачальник, найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСУЛЬТПАН") був укладений договір поставки №65п-24 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого постачальник зобов`язується своєчасно поставити та передати у власність замовнику за визначеним предметом закупівлі, а саме: бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо у талонах за визначеним предметом закупівлі код за ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (« 09132000-3 Бензин», « 09134200-9 Дизельне паливо») (далі - товар), у кількості, асортименті та за ціною узгодженою сторонами, що визначено у Специфікації №1 (Додаток №1) та Технічних характеристик (Додаток №2), що є невід`ємними частинами цього договору, а замовник зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Судом взято до уваги, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

В даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ», змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСУЛЬТПАН" без зміни організаційно-правової форми даної особи і відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Ідентифікаційний код при цьому залишився незмінним.

Отже, постачальником товару за договором є відповідач.

Відповідно до п. 3.2 загальна сума договору становить 5.792.400,00 грн, в тому числі ПДВ 965.400,00 грн.

Строком договору, як вказано у п. 14.1, є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до цього договору. Договір набуває чинності з дати/моменту його підписання і діє до 31.12.2024. У разі невиконання умов договору в установлений строк, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань за цим договором.

08.05.2024 між сторонами підписано специфікацію №1, відповідно до якої постачальник на умовах договору зобов`язується передати замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар (Бензин А-92, А-95, дизельне паливо) на загальну суму 5.792.400,00 грн, в тому числі ПДВ 965.400,00 грн.

У пункті 2 специфікації визначено умови поставки товару: DDP (Інкотермс-2010), з дати підписання договору та відповідно до заявок замовника, але у будь-якому випадку до 26.12.2024 включно, за адресою: щоденна та цілодобова заправка паливом на АЗС постачальника на території м. Тернівка Дніпропетровської обл.

Специфікація №1, відповідно до п.3, набирає чинності з моменту підписання її уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2024.

10.01.2025 між сторонами було укладено додаткову угоду №1, у якій сторони домовились внести зміни до п. 3.3. Розділу 3 і викласти в такій редакції: « 3.2. Загальна сума договору становить 4.186.530,00 грн, в тому числі ПДВ 697.755,00 грн».

Як вказує позивач, на виконання п. 4.3 договору, між сторонами було складено видаткові накладні згідно заявок замовника №580 від 15.05.2024, №621 від 21.05.2024, №644 від 27.05.2024, №676 від 30.05.2024, №708 від 04.06.2024, №730 від 06.06.2024, №777 від 12.06.2024, №805 від 14.06.2024, №844 від 21.06.2024, №875 від 27.06.2024, №900 від 03.07.2024, №961 від 10.07.2024, №1024 від 19.07.2024, №1048 від 24.07.2024, №1110 від 02.08.2024, №1157 від 07.08.2024, №1234 від 15.08.2024, №1277 від 21.08.2024, №1349 від 29.08.2024, №1418 від 06.09.2024, №1481 від 12.09.2024, №1546 від 19.09.2024, №1588 від 25.09.2024, №1730 від 11.10.2024, №1765 від 16.10.2024, №1817 від 25.10.2024, №1844 від 29.10.2024, №1906 від 05.11.2024, №1965 від 12.11.2024, №2018 від 19.11.2024, №2085 від 25.22.2024, №2153 від 02.12.2024, №2230 від 06.12.2024, №2279 від 12.12.2024, №2347 від 19.12.2024, №2416 від 26.12.2024, якими було засвідчено передачу талонів на Бензин А-95, А-92 та Дизельне паливо на суму договору, у розмірі 4.186.530,00 грн.

Замовником за отримані талони перераховано на користь відповідача грошові кошти у сумі 4.186.530,00 грн на підставі видаткових накладних, що підтверджується копіями платіжних інструкцій (наявні у справі).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією від 18.09.2025 за вих.№1000, у якій вказано, що починаючи з 14.02.2025 на АЗС «Авіас Плюс» або відсутнє пальне, або, у разі його наявності, працівники АЗС відмовляються здійснювати заправку транспорту за талонами. Надлишок талонів на дизельне паливо та бензин А-95 складає на загальну суму 140.515,00 грн, яку позивач просив відповідача відшкодувати у добровільному порядку.

Згідно поштового повідомлення, відповідач отримав претензію позивача 25.09.2025, однак залишив без відповіді та задоволення.

Наведені обставини стали підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 140.515,00 грн заборгованості.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печаткою відповідача.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами договору (п. 4.1), відпуск товару здійснюється за відпускними талонами цілодобово, включаючи суботу, неділю, святкові та неробочі дні. Талони на отримання нафтопродуктів - документи, встановленої постачальником форми, що дозволяє його пред`явнику отримати товар на АЗС. Талон не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Талон містить інформацію про вид і об`єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні таких талонів на АЗС. Талон має декілька ступенів захисту. У разі, якщо постачальник здійснює перехід на талони нового зразку, він повинен здійснити рівноцінний обмін талонів старого зразку, що залишилися у замовника та не були реалізовані, на талони нового зразку. Постачальник оновлює талони (замінює на нові, продовжує термін дії) в повному обсязі, без зміни кількості літрів та вимог доплат.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем зобов`язань за договором в частині оплати товару (платіжні інструкції на суму у сумі 4.186.530,00 грн).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією від 18.09.2025 за вих.№1000, у якій вказано, що починаючи з 14.02.2025 на АЗС «Авіас Плюс» або відсутнє пальне, або, у разі його наявності, працівники АЗС відмовляються здійснювати заправку транспорту за талонами. Надлишок талонів на дизельне паливо та бензин А-95 складає на загальну суму 140.515,00 грн, яку позивач просив відповідача відшкодувати у добровільному порядку. Відповідач отримав претензію позивача 25.09.2025, що випливає із долученого до справи поштового відправлення, однак залишив без відповіді та задоволення.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару, у позивача виникло право вимагати повернення сплаченої передоплати за товар, який не був поставлений за умовами договору.

Доказів поставки товару на спірну суму станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

Згідно з п. 2.1 договору кількість товару, що передається постачальником на умовах даного договору, відображається у видаткових накладних.

Відповідач не довів суду виконання своїх зобов`язань за договором у повному обсязі, а тому з урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 140.515,00 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткових накладних на поставку пального не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.

Отже, з моменту передання відповідачем за видатковими накладними скретч-карток на пальне позивачу останній набув право на отримання пального в об`ємах, які зазначені у видаткових накладних.

Передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов`язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар.

З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Суд надає роз`яснення, що відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Разом із цим ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.

Позовна заява у справі №904/2236/26 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом.

Таким чином за розгляд справи №904/2236/26 позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2.662,40 грн, а фактично судовий збір сплачений у розмірі 3.328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №324 від 21.04.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже у позивача наявна можливість повернути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСУЛЬТПАН" (Україна, 03146, місто Київ, вул. Юри Гната, будинок 20; ідентифікаційний код 45067285) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕРНІВСЬКЕ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО" (Україна, 51500, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, місто Тернівка, вул. Героїв України, будинок 29; ідентифікаційний код 31657751) 140.515,00 грн (сто сорок тисяч п`ятсот п`ятнадцять грн 00 к.) заборгованості, 2.662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк