Рішення № 137533553, 18.06.2026, Путильський районний суд Чернівецької області

18.06.2026

Справа №721/480/26

Провадження 2/721/338/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Путильський районний суд Чернівецької області в складі головуючої судді Стефанко У. Д. за участю секретаря судового засідання Серотюк Д. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулося до суду із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року в розмірі 47013,15 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що 15.09.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачка уклали договір кредитної лінії № 479510773, який відповідачка підписала одноразовим ідентифікатором TUDP. За умовами договору кредитодавець зобов?язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9300,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов?язалася повернути кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом. 15.09.2023 Кредитодаваць надав перший транш у розмірі 3500,00 грн.

28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 (та додаткові угоди до нього № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 32 від 31.12.2023), відповідно до умов якого до ТзОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 263 від 19.12.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року в розмірі 23735,07 грн, з яких: 9299,26 грн - сума заборгованості за основним боргом, 14435,81 грн - сума заборгованості за відсотками.

19.12.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК«Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №19/1224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 19.12.2024 до Договору факторингу №19/1224-01 ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року в розмірі 47013,15 грн, з яких: 9299,26 грн - сума заборгованості за основним боргом, 37713,89 грн - сума заборгованості за відсотками.

15.07.2025 року між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року в розмірі 47013,15 грн, з яких: 9299,26 грн - сума заборгованості за основним боргом, 37713,89 грн - сума заборгованості за відсотками.

Просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати.

26.05.2026 року через систему "Електронний суд" відповідачка подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнала частково в розмірі отриманого тіла кредиту - 9299,26 грн, підставою відмови у позові вважала відсутність у матеріалах справи належних доказів повідомлення її про кожне відступлення прав вимоги, у стягненні процентів за користування кредитом просила відмовити повністю або зменшити їх розмір до справедливого та співмірного розміру, а також зменшити витрати на правничу допомогу з огляду на незначну складність справи.

28.05.2026 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивач заперечила щодо тверджень відповідачки у відзиві, просила позов задовольнити.

29.05.2026 через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідачка вважає нараховані позивачем відсотки явно завищеними, такими що суттєво перевищують суму отриманого кредиту та є для неї надмірним тягарем через її скрутне матеріальне становище.

02.06.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення та заява про зменшення позовних вимог. Згідно даної заяви позивач, провівши аналіз нарахованих відсотків за кредитним договором, зменшив розмір позовних вимог у частині нарахування відсотків та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 479510773 від 15.09.2023 у розмірі 43 441,95 грн, з яких: 9299,26 грн заборгованість за кредитом та 34 142,69 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання відповідач та її представник не з`явилися, судом повідомлені про час і місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні докази, приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що 15.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 479510773, який відповідачка підписала одноразовим ідентифікатором TUDP ( а.с. 16-25)

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов?язалася надати позичальнику Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 9300 грн 00 коп. (дев`ять тисяч триста грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов?язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Як убачається з п.2.3, 2.4 Договору, кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 3500 грн 00 коп. 15.09.2023 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.

Відповідно до п. 5.1 кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4441-11XX-XXXX-3471, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Пунктами 7.1, 7.2, 7.2.1, 7.2.2., 7.3 встановлено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 15.10.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. 7.2. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. 7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 15.10.2028.

За період від дати видачі Кредиту до 15.10.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 273,75 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,75 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка); У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 15.10.2023 проценти нараховуються за ставкою 682,64 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,87 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на Сторінка 14 із 23 день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (п. 8.3.1, 8.3.2, 8.3.4).

Відповідно до п. 11.1 Договору набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п?яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов?язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на рахунок відповідачки ОСОБА_1 грошові кошти за кредитним договором № 479510773, а саме: 15.09.2023 - у розмірі 3500,00 грн; 12.10.2023 у розмірі 1500, 00 грн; 13.10.2023 у розмірі 1100,00 грн; 14.10.2023 у розмірі 300,00 грн та 1000, 00 грн; 20.10.2023 у розмірі 1900,00 грн ( а.с. 48-50).

З інформації наданої АТ "Універсал Банк" на підставі ухвали суду від 20.05.2026 убачається, що на ім`я ОСОБА_2 в АТ "Універсал Банк" емітовано карту № НОМЕР_1 . За вказаним рахунком убачається зарахування коштів за період від 15.09.2023 до 20.09.2023 в сумі 3500,00 грн; за період від 12.10.2023 до17.10.2023 в сумі 1500,00 грн; за період від 13.10.2023 до 18.10.2023 в сумі 1100,00 грн; за період від 14.10.2023 до 19.10.2023 в сумі 300,00 грн; за період від 14.10.2023 до 19.10.2023 в сумі 1000,00 грн за період від 20.10.2023 до 25.10.2023 в сумі 1900,00 грн (а.с.149).

28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 (та додаткові угоди до нього № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 32 від 31.12.2023), відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року (а.с. 65-77).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 263 від 19.12.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року в розмірі 23735,07 грн, з яких: 9299,26 грн - сума заборгованості за основним боргом, 14435,81 грн - сума заборгованості за відсотками ( а.с. 79).

19.12.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК«Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №19/1224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року (а.с. 82-84).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 19.12.2024 до Договору факторингу №19/1224-01 ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року в розмірі 47013,15 грн, з яких: 9299,26 грн - сума заборгованості за основним боргом, 37713,89 грн - сума заборгованості за відсотками ( а.с. 79).

15.07.2025 року між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року (а.с. 91-94).

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року в розмірі 47013,15 грн, з яких: 9299,26 грн - сума заборгованості за основним боргом, 37713,89 грн - сума заборгованості за відсотками ( а.с. 97).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов`язання» (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" на підставі укладених договорів факторингу є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою ОСОБА_1 , відповідно до умов договору кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що договорами факторингу визначено умову, яка полягає в тому, що клієнт передає фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах боржників. Так, в матеріалах справи містяться реєстри прав вимоги (витяги з реєстру боржників), в яких зазначена необхідна інформація щодо права вимоги, яке відступається.

Враховуючи викладене, позивач довів своє право вимоги до відповідачки щодо сплати заборгованості за договором кредитної лінії № 479510773 укладеним 15.09.2023 року між відповідачкою та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в розмірі 43 441,95 грн.

Як убачається з матеріалів справи відповідачка належним чином не виконувала умови договору кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 43 441,95 грн, з яких: 9299,26 грн заборгованість за кредитом; 34 142,69 грн. - заборгованість за несплаченим відсотків за користування кредитом та судові витрати.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Щодо твердження відповідачки про відсутність у матеріалах справи належних доказів повідомлення її про кожне відступлення прав вимоги, як підставу для відмови у позову спростовується нормами ст. 516 ЦК України, відповідно до якої, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Неповідомлення боржника про відступлення права вимоги (цесію) не є підставою для відмови у задоволенні позову і не звільняє боржника від обов'язку погашення кредиту (обов'язок зберігається, оскільки саме зобов'язання не припинилося). Ця позиція є сталою у практиці Верховного Суду.

Суд надає критичну оцінку твердженням відповідачки щодо зменшення розміру нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом через їх надмірну завищеність та неспівмірність, з огляду її скрутне матеріальне становище виходячи із ключових норм та принципів цивільного права, зокрема:

свободи договору: згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, підписуючи договір, боржник добровільно погоджується на розмір процентів, строк та графік платежів;

невиправдання боргу скрутним станом: відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦКУ, відсутність у боржника необхідних коштів та складне матеріальне становище не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов?язання;

зміна умов договору лише за згодою сторін: неспівмірність процентів чи важка фінансова ситуація не дозволяють суду самовільно змінювати чи розривати договір. Для зменшення суми штрафних санкцій або реструктуризації боргу необхідне звернення до кредитора або окремий позов, якщо закон передбачає таку можливість, але це не скасовує обов?язку сплати тіла кредиту та базових процентів.

Таким чином, добровільне підписання відповідачкою договору кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 (що останньою не заперечується) відповідно до якого, сторонами погоджено порядок та розмір отримання суми кредиту та нарахування відсотків за користування кредитними коштами, нівелює посилання відповідачки на складне матеріальне становище, як підставу для ненарахування відсотків за користування кредитом, з огляду на обов`язок належного виконання сторонами договору добровільно взятих на себе договірних зобов?язань за кредитним договором.

Отже, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 укладеного між позивачем та адвокатським бюро "Соломко та Партнери", АКТ прийому-передачі наданих послуг № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року.

Суд наголошує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути доведеним, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності і потрібності), розумності та пропорційності їхнього розміру позовним вимогам з огляду на конкретні обставини справи.

Відтак, оцінивши складність справи, суть спору, розмір позовних вимог, характер та обсяг наданих наданої правничої допомоги (їх дійсність та пропорційність), суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ ФК "ЕЙС" витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн є надмірно завищеними і не відповідають критерію розумності. У зв`язку з цим заявлений позивачем розмір судових витрат підлягає зменшенню до 4000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за договором кредитної лінії № 479510773 від 15.09.2023 року в розмірі 43 441 (сорок три тисячі чотириста сорок одну) грн 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" ЄДРПОУ 42986956, судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2026.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" 02175, м. Київ вул. Ю. Поправки буд. 6 кабінет 13 Код ЄДРПОУ 42986956;

Відповідачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Уляна СТЕФАНКО