Ухвала суду № 137533156, 17.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 626/960/26

Провадження № 2-а/643/128/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026

17 червня 2026 року місто Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження,

в с т а н о в и в:

До Салтівського районного суду міста Харкова від Нововодолазького районного суду Харківської області, на підставі ухвали від 30.04.2026 про передачу справи за підсудністю, надійшла адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 626/960/26 надійшла до провадження судді Салтівського районного суду міста Харкова Сугачової О.О.

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд».

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 09.06.2026 позовна заява залишена без руху через наявність переліку недоліків, а саме: не сплату судового збору, не надсилання позивачем копії позовної заяви з додатками до неї відповідачу, не зазначення повного та правильного найменування відповідача по справі, відсутності відомостей про те, ким саме винесена оскаржувана постанова, а також не надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.

12.06.2026, на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2026, позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про усунення недоліків з додатками до неї.

Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху.

Так, позивачем не в повному обсязі виконані вимоги ухвали суду від 09.06.2026, а саме в частині: сплати судового збору, надання суду відомостей про те, ким саме винесена оскаржувана постанова, а також надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.

Суд у своїй ухвалі від 09.06.2026 зазначав позивачу про те, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

За правилами КАС України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 160 КАС України, а також вимогам статті 161 цього Кодексу.

Також судом зазначалося позивачу таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовані ст. 286 КАС України, відповідно до якої позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Із тексту позовної заяви вбачається, що позивач 23.03.2026 звернувся до суду з позовною заявою про оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності від 05.03.2026.

При цьому позивачем до позовної заяви взагалі не додано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з цією позовною заявою, як того вимагає ч. 6 ст. 161 КАС України.

Обставинами, які завадили своєчасно звернутись до суду позивач у тексті позовної заяви зазначає те, що про наявність оскаржуваної постанови дізнався 19.03.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У той же час, належних підтверджень стосовно конкретної дати отримання копії оскаржуваної постанови позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, конкретизувати причини пропуску строку, підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження (а саме докази на підтвердження того, коли саме позивачем було отримано копію оскаржуваної постанови).

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Далі, положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, з боку позивача, на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, додані документи до позовної заяви, відповідно до зазначеного переліку, серед яких і копія оскаржуваної постанови.

Проте, копія оскаржуваної постанови взагалі не містить відомостей стосовно того, посадовими особами якого саме ІНФОРМАЦІЯ_1 вона винесена.

Окрім того, судом в ухвалі від 09.06.2026 зазначалося позивачу таке.

Позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, згідно з якою до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позовну заяву подано через систему «Електронний суд», за її подачу, в цьому випадку, необхідно сплатити 532,48 грн (665,60 грн)х0,8).

Реквізити для сплати судового збору - отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Салтіввсь//22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA568999980313171206000020657, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: «судовий збір за подання позовної заяви до Салтівського районного суду міста Харкова...».

Між тим, при зверненні до суду з позовною заявою, позивач ОСОБА_1 судовий збір не сплатив. Документів на підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, суду не надано. Також, позивачем не надано і клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

У свою чергу, позивач, на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2026 про залишення повної заяви без руху, в частині несплати судового збору, надав разом із заявою про усунення недоліків копію платіжної інструкції № 4 від 11.06.2026 про сплату судового збору на суму 665,60 грн.

Водночас, як встановлено судом із зазначеної платіжної інструкції, платником є не позивач, а невідома суду особа « ОСОБА_2 ФОП».

Зазначена у платіжній інструкції особа не є стороною по справі.

Більш того, «призначення платежу» не містить жодної інформації в межах якої саме справи сплачено судовий збір в сумі 665,60 грн.

Тому, надання позивачем зазначеної вище платіжної інструкції на суму 665,60 грн не є належним виконанням вимог ч. 3 ст. 161 КАС України.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві часу, необхідного для усунення зазначених недоліків, шляхом подання до суду належного підтвердження сплати судового збору в цій справі на суму 532,48 грн, надання клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, конкретизувати причини пропуску строку, підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження (а саме докази на підтвердження того, коли саме позивачем було отримано копію оскаржуваної постанови), а також надати суду інформацію про те, ким саме винесена оскаржувана постанова.

Звернення до суду із позовною заявою є правом сторони, а не обов`язком, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися таким правом, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Приведення позовної заяви у відповідність з вимогами КАС України є процесуальним обов`язком сторони, яка звернулася до суду із такою позовною заявою, і для його виконання встановлюється строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.

Відповідно до 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 44, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження.

Надати позивачу строк на усунення недоліків строком 10 днів з моменту отримання копії ухвали.

Попередити позивача, що у разі не усунення недоліків протягом зазначеного часу позовну заяву буде визнано неподаною та йому повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Сугачова