Ухвала суду № 137530524, 17.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.06.2026Справа № 554/8953/26 Провадження № 1-кс/554/8023/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 08.06.2026 про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 182 КК України, в якій просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та зобов`язати посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, внести відомості до ЄРДР за його заявою від 08.06.2026 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України.

У судове засідання заявник не з`явився, подав заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав та просив її задовольнити.

У судове засідання слідчий ТУ ДБР, розташованого м. Полтаві, не з`явилася, подала заяву про розгляд скарги без її участі, просила у задоволенні скарги відмовити, оскільки у заяві ОСОБА_3 містяться лише припущення про можливу протиправну діяльність, зокрема у його заяві викладені власні міркування, що окрім його висловлювань об`єктивно підтвердити на теперішній час неможливо, останні не надав жодних підтверджуючих його слів документів тощо.

Слідчим суддею визнано можливим розглянути скаргу за відсутності заявника та уповноваженої особи ТУ ДБР з дотриманням положень ст. ст. 26, 306 КПК України.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Встановлено, що ОСОБА_3 08.06.2026 року направив на електронну адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, заяву про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 182 КК України службовими особами ГУНП в Харківській області та ІНФОРМАЦІЯ_1.

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).

Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.

Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:

(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);

(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).

З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів скарги, заявник ОСОБА_3 вбачає в діях співробітників ГУНП в Харківській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України, а саме незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації.

У заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник зазначив, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12025220000000984 від 21.08.2025 за ч. 4 ст. 190 КК України за підозрою ОСОБА_3 , , процесуальне керівництво в якому здійснює відділ захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Харківської обласної прокуратури.

05.03.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 слідчим СУ ГУНП в Харківський області ОСОБА_4 проведено обшук, під час якого на вимогу слідчого ОСОБА_3 надав свій мобільний телефон.

Заявник вважає, що слідчим та співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 допущені порушення, в діях яких він вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України.

Частиною 1 статті 182 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу.

Предметом вищевказаного злочину є конфіденційна інформація про особу. Конфіденційною інформацією закон визнає відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. Зміст такої інформації складають відомості про приватне життя особи, що становлять її особисту чи сімейну таємницю (зокрема, інформація про освіту, сімейний стан, релігійність, стан здоров`я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані про особу). Під приватним життям особи розуміється сфера життєдіяльності окремої особи, яка включає в себе зв`язки особи з іншими людьми, її приватні справи, сімейні стосунки тощо, тобто все, що пов`язане з її способом життя і не має публічного характеру. Особисту таємницю становлять відомості про приватне життя конкретної особи, які ця особа бажає зберегти в таємниці від інших осіб. Такими відомостями можуть бути відомості про її здоров`я, інтимне життя (зокрема наявність позашлюбних інтимних стосунків), хобі, особливість сімейних стосунків (народження поза шлюбом дитини тощо). Сімейна таємниця - відомості про приватне життя члена (членів) окремої сім`ї чи декількох сімей, які він (вони) бажають зберегти у таємниці від сторонніх осіб.

Об`єктом злочину за ст. 182 КК України є право громадянина на недоторканність приватного життя, особисту та сімейну таємницю.

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без й згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Закон зобов`язує певні категорії осіб зберігати в таємниці відомості про громадян, які стали їм відомі у зв`язку із здійсненням професійної чи службової діяльності, а також визначає певні види відомостей, які не підлягають розголошенню. Так, не підлягають розголошенню відомості, що стосуються лікарської таємниці, грошових вкладів, прибутків від підприємницької діяльності, усиновлення, листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, крім випадків, передбачених законом. Не можуть бути розголошені відомості, які стосуються особистого життя людини, зібрані в результаті оперативно-розшукової діяльності. Закон передбачає право фізичної особи на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Окремо становлять таємницю і повідомляються лише особам, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, результати медичного обстеження таких осіб.

Конфіденційною не може визнаватися інформація, яка вже раніше була оприлюднена шляхом публікації, повідомлення в засобах масової інформації чи іншим способом.

Проаналізувавши скаргу та заяву ОСОБА_3 слідчий суддя приходить до висновку, що вона за своїм змістом і суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містять конкретних та достатніх даних про можливе вчинення особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182 КК України, тобто сукупність обов`язкових ознак конкретного злочину, які дозволяють відмежовувати таке діяння від інших правопорушень, що не становлять суспільної небезпеки.

Твердження заявника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто загальний, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати таке діяння саме як кримінальне правопорушення.

Доводи звернення про вчинення кримінальних правопорушень є припущеннями, які не ґрунтуються на фактичних даних.

Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

Так, у ході аналізу поданої заяви та скарги, слідчим суддею не встановлено відомостей, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення вказаного кримінального правопорушення, а заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.

Водночас, дії слідчого в рамках проведення слідчих дій в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки зібрана інформація не містить склад кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 182 КК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1