Рішення № 137530043, 19.06.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6988/25

Провадження №2/367/849/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 червня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Третяк Я.М.,

за участі секретаря с/з - Люліної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання кредиту № 510190-КС-001 від 18.09.2024 року в розмірі 77970,00 грн. та судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що 18.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 510190-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 23000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за Договором № 510190-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на 28.05.2025 року, у нього утворилась заборгованість в розмірі 77970,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 23000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 38870,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 11500,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 4600,00 грн.

Ухвалою суду від 04 липня 2025 року за позовом було відкрито провадження та справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи судом належним чином, шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання. Відзив на позов та клопотання від відповідача не надходили.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходили, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку наданим по справі доказам, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 18 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір № 510190-КС-001 про надання кредиту, у відповідності до умов якого (п. 2.1) Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 23000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», що підтверджується копіями Договору про надання кредиту та Паспорту споживчого кредиту.

У відповідності до п. 2 Договору: строк кредиту становить 24 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 1% в день; комісія за видачу кредиту становить 4600,00 грн. та нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту; строк дії Договору до 05.03.2025 року; орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту 56453,00 грн.; загальні витрати за Кредитом 33453,00 грн.

Згідно п. 4.1 Договору Кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати Позичальнику Кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 Договору.

Згідно п. 4.2 Договору Позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. Договору, починаючи з першого для користування Кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати Процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії Договору за умови сплати Позичальником своєчасно і у повному обсязі Процентів, Комісії та частини суми наданого Кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та Додатку №1 до Договору.

Згідно п. 4.2.4 Договору у разі не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань Позичальника, зокрема враховуючи те, що у такому разі умови про нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, надалі не застосовуються, водночас, проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані Проценти мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, водночас Сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.

У відповідності до п. 5.2.3. Договору позичальник зобов`язаний повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором, до закінчення строку (терміну) дії Договору.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало позичальнику грошові кошти в розмірі 23000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківську картку відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленням ТОВ «ПрофітГід» із зазначенням номеру платіжної інструкції, суми операції та маски банківської картки відповідача.

В свою чергу, відповідач не надавав своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за умовами договору.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо)..

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що в порушення вищевказаних вимог законодавства та умов договору, відповідач належним чином своїх зобов`язань не виконав.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 28.05.2025 року розмір заборгованості відповідача становить 77970,00 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 23000,00 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 38870,00 грн.; сума заборгованості по штрафам - 11500,00 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 4600,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за Договором про надання кредиту № 510190-КС-001 від 18.09.2024 року.

Разом з тим, що стосується нарахованої позивачем суми прострочених платежів по штрафам у розмірі 4600,00 грн., суд наголошує на відсутності правових підстав для стягнення відповідних нарахувань за кредитним договором.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.01.2024 по справі № 183/7850/22 наявна позиція Верховного Суду шодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України). Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23). Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

У зв`язку з наведеним, вимога про стягнення з відповідача суми прострочених платежів по штрафам у розмірі 4600,00 грн. не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають задоволенню виключно в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 23000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 38870,00 грн., а також комісії у розмірі 4600,00 грн., що в загальному становить 66470,00 грн., оскільки дані правовідносини, які склалися між сторонами витікають з договірних відносин, які є обов`язковими для виконання сторонами.

При цьому суд також враховує, що відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Договором про надання кредиту № 510190-КС-001 від 18.09.2024 року в добровільному порядку, а також про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: відсоток задоволених вимог становить (66470,00 грн. / 77970,00 грн.) х 100 = 85,25%. Таким чином судовий збір підлягає стягненню у розмірі (2422,40 грн. / 100 х 85,25) = 2065,09 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-285, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530,625, 629,633, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) заборгованість за Договором про надання кредиту № 510190-КС-001 від 18.09.2024 року у розмірі 66470 (шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2065 (дві тисячі шістдесят п`ять) грн. 09 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Копію рішення направити сторонам для відому.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я. М. Третяк