Рішення № 137529431, 17.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8763/26

Провадження № 2/161/5001/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Мазура Д.Г.,

секретаря судового засідання Дручок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Бізнес Позика» через свого представника Пєскової С.В. звернувся до суду з позовною заявою, поданою через систему "Електронний суд" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов обгрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 500854-КС-005 від 17.07.2025 відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 гривень. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало в повному обсязі шляхом перерахунку на банківську картку позичальника грошові кошти в сумі 6000,00 грн.

Проте, відповідач належним чином свої зобов`язання перед позивачем не виконав, у зв`язку з чим в нього станом на 07.04.2026 утворилась заборгованість за договором № 500854-КС-005 від 17.07.2025 в сумі 13903,00 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 5900,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 4956,00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 3000,00 грн., суми заборгованості за комісіями 47,00 грн..

Посилаючись на викладене, позивач просить суд, стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 500854-КС-005 від 17.07.2025 в сумі 13903,00 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 5900,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 4956,00 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 3000,00 грн., суми заборгованості по комісії 47,00 грн. та суми сплаченого судового збору.

27 квітня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

20 травня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

В прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

17 червня 2026 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Максимчука Ю.П. надійшла заява, у якій вказує, що позовну заяву визнає частково, а саме в частині стягнення суми тіла кредиту. Щодо стягнення в частині нарахованих процентів та процентів відповідно до ст. 625 ЦКУ, суми заборгованості по комісії заперечує. Розгляд справи просить проводи за його відсутності.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд встановив, що 17 липня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 підписано договір №500854-КС-005 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 6000,00 грн, строком на 16 тижні. З метою отримання кредитних коштів відповідач вказав свої анкетні дані та паспортні дані, номер електронного платіжного засобу №5355-2800-1835-9339.

Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту, відповідач 17 липня 2025 року ознайомилася з умовами кредитування.

Відповідно до копії довідки про стан за заборгованості відповідача за договором № 500854-КС-005 про надання кредиту від 17 липня 2025 року, станом на 06 листопада 2025 року загальна заборгованість відповідача становить 13903,00 грн, з них: 5900,00 грн заборгованість за кредитом, 4956,00 грн заборгованість по відсотках, 47,00 грн заборгованість по комісії та 3000,00 грн заборгованість по штрафам (а.с.19).

Згідно з копією візуальної форми послідовності дій клієнта, 17 липня 2025 року вчинено наступні дії: вхід в особистий кабінет, отримання інформації про статус клієнта, передача інформації обраних клієнтом умов кредиту, надання паспорту споживчого кредиту, підписання паспорта споживчого кредиту та інформаційного повідомлення, запит на генерацію та відправку одноразового ідентифікатора для підписання паспорта споживчого кредиту та інформаційного повідомлення, формування шаблону оферти, запит на відправку шаблону акцепту, запит на формування одноразового ідентифікатора для підписання Договору, підписання Договору клієнтом, підписання Договору Товариством, формування інформаційного повідомлення про успішне підписання договору, відправка документів на електронну пошту, відображення документів у особистому кабінеті.

Відповідно до копії анкети клієнта від 17 липня 2026 року, відповідач вказав особисті дані, в тому числі номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів № НОМЕР_1 та суму бажаного кредиту в розмірі 6000,00 грн.

Згідно з копією підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «ПрофітГід», позивача повідомлено про успішний переказ коштів грошових коштів 02 лютого 2025 року на рахунок № НОМЕР_1 у сумі 6000,00 грн..

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 6000,00 грн. також підтверджується ОСОБА_1 у заяві поданою його представником.

Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за кредитним договором на загальну суму 3000,00 грн..

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Судом встановлено, що у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Суд погоджується із розрахованою сумою заборгованості по тілу кредиту та процентах, нарахованих як плату за користування кредитом, оскільки відповідач не надав доказів щодо їх повного погашення, а здійснений розрахунок відповідає умовам договору. Суд перевірив та встановив, що проценти нараховані в межах строку кредитування з 17.07.2025 року до 09.04.2026 року. Позивач врахував здійсненні відповідачем погашення в розмірі 3000,00 грн..

Проте, як вже встановлено судом, комісія за надання кредиту становила 1200,00 грн (п. 2.5.). Згідно розрахунку заборгованості за кредитом відповідач сплатив 1153,00 грн. комісії. У паспорті споживчого кредиту зазначено, що до загальних витрат включено Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Таким чином, вказані умови договору передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту та надання кредиту, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що умови кредитного договору № 500854-КС-005 від 17.07.2025 року про встановлення комісії є нікчемними, а тому вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості з комісії 47,00 грн., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України (заборгованості по штрафах) у розмірі 3000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на момент винесення рішення продовжує діяти.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України (заборгованості по штрафах) у розмірі 3000,00 грн, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач частково здійснював погашення заборгованості, однак частина сплачених коштів у розмірі 1153,00 грн була безпідставно зарахована кредитором у рахунок погашення заборгованості за комісією.

З огляду на визнання заборгованості за комісією недійсною, зазначена сума підлягає виключенню із загального розміру боргу. Таким чином, із заявленої до стягнення суми 13903,00 грн підлягає відрахуванню 1153,00 грн, у зв`язку з чим до стягнення з відповідача підлягає сума 12750,00 грн..

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з відповідача в користь позивача слід стягнути встановлену суму заборгованості за кредитом в розмірі 9703,00 грн., що складається 5900,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 3803,00 грн. заборгованість прострочених платежів по процентах.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягується судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1858,10 грн. (9703* 2662,40 /13903).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №500854-КС-005 від 17.07.2025 в розмірі 9703 (дев`ять тисяч сімсот три) гривні 00 копійок, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 5900 (п`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок, суми прострочених платежів по процентах в розмірі 3803 (три тисячі вісімсот три) гривні 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 1858 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 10 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного тексту рішення 19 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур