Рішення № 137528237, 21.05.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4210/26

Провадження № 2/727/1793/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Слободян Г.М.

за участі секретаря судового засідання - Бабин А.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» (місце знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову.

Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обгрунтовують заявлені позовні вимоги тим, що 28.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №46342, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Вказують на те, що відповідно до п.п. 2.1, 2.1.1 Кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі (загальному розмірі) 10000,00 гривень на споживчі потреби, а Позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти відповідно до умов, зазначених у Договорі. Зазначають, що з них - 7000,00 гривень на поточний рахунок/картку Позичальника; - 3000,00 гривень на поточний рахунок Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОКСІМА», з метою оплати Позичальником страхових платежів (страхових сум) встановлених Договором добровільного страхування.

Посилаються на те, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, однак відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання у зв`язку з чим, станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 20117,25 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 10000 грн.; заборгованість за процентами 10117,25 грн.

Зазначають, що 12.10.2020 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №20201012, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №46342 від 28.02.2020 року.

Просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №46342 від 28.02.2020 року в загальному розмірі 20117,25 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

Рух по справі та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.04.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощено позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання. Відповідачу надано термін для подання відзиву на позов.

30.04.2026 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач мотивував свою позицію тим, що позивачем не доведене перерахування згідно до вищевказаного кредитного договору від 28.02.2020 року частини суми кредиту у розмірі 3000,00 гривень на поточний рахунок Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОКСІМА», з метою оплати Позичальником страхових платежів встановлених Договором добровільного страхування. Вважає, що твердження позивача про перерахуванню первісним кредитором ТОВ ФК КРЕДІПЛЮС страховій компанії ПРОКСІМА 3000,00 гривень на виконання договору про споживчий кредит №46342 від 28.02.2020 року, є припущенням, що не підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами. Вказав на те, що розрахунки заборгованості без дати складання ТОВ КРЕДІПЛЮС, яку надано до суду позивачем, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а отже не є належним доказом існування боргу. На думку відповідача, оскільки позивачем не доведено факту перерахування і використання коштів на страхові платежі страховою компанією ПРОКСІМА у розмірі 3000 грн., наданий кредит первісним кредитором ТОВ ФК КРЕДІПЛЮС відповідачу згідно Договору про споживчий кредит №46342 від 28.02.2020 року повинно відбуватись із розрахунку 7000 грн. Посилається на те, що згідно його розрахунку (А = 7000 х 0,089 (1+ 0,089) 18 = 791,30 грн.), один платіж повинен становити 791,30 грн. (де ставка на 14 днів становить 8,9%), тобто вказує на те, що він повинен був би сплатити ТОВ «ФККРЕДІПЛЮС» відсотки за користування грошима в розмірі 7 243,40 грн та повернути тіло кредиту в розмірі 7000 грн не пізніше 06.11.2020, що загалом заборгованість становить 14 243, 40 грн. Зазначив також про те, що стороною позивача не долучено до матеріалів справи реєстр боржників (Додаток №1 до Договору відступлення права вимоги №20201012 від 12.10.2020 року укладеного між ТОВ ФК КРЕДИПЛЮС та ТОВ ФККредит-Капітал, а тільки копії витягу з цього реєстру та копію загального акту-приймання передачі реєстру боржників за відступлення права вимоги №20201012 від 12.10.2020 року, де не зазначені конкретні боржники та документи на підставі яких повинні передаватися права вимог. Вказав і на те, що позивач не надав доказів по цій справі щодо направлення повідомлення на ім`я Відповідача щодо відступлення права вимоги ТОВ «ФККРЕДИПЛЮС» до ТОВ ФК «Кредит - Капітал» у порядку зазначеного у п.6.6 Договору відступлення права вимоги №20201012 від 12.10.2020 року укладеного між ТОВ ФККРЕДИПЛЮС та ТОВ Кредит-Капітал. Просить повністю відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості Договором на умовах споживчого кредиту №46342 від 28.02.2020 року в розмірі 20 117,25 грн. та судових витрат.

12.05.2026 року представник позивача скерував до суду письмові пояснення по справі, у яких зазначив наступне. Відповідно до умов Договору про споживчий кредит № 46342 від 28.02.2020 року, обов`язковою передумовою отримання кредитних коштів було укладення договору страхування. Вказав на те, що позичальник підтвердив, що до моменту підписання договору був належним чином повідомлений про необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання кредиту. Зазначив про те, що Розділ 4 Паспорту споживчого кредиту містить пряму вказівку на обов`язковість послуг страховика (відмітка «Так»), що підтверджує включення страхування до істотних умов кредитування. Вказав на те, що Витяг з реєстру оплат страхових платежів підтверджує, що 28.02.2020 Кредитодавцем було перераховано 3000,00 грн на користь ТДВ «СК «Проксіма» за договором страхування, укладеним від імені Позичальника. Документ підписаний електронним підписом уповноваженої особи Кредитодавця, що підтверджує його належність та достовірність. Звернув увагу на те, що сума страхового платежу у розмірі 3000,00 грн., що є складовою загальної суми кредиту, 10000,00 грн., правомірно включена до розміру заборгованості та підлягає поверненню на загальних підставах відповідно до умов укладеного договору. Щодо нарахування відсотків за користування кредиту зазначив про те, що ОСОБА_1 , підписавши кредитний договір, також ознайомився та підписав Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів, які є невід`ємними додатками до договору. Вважає, що відсотки за користування кредитом були нараховані вірно, відповідно до норм законодавства та кредитного договору № 46342, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу кредит, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти передбачені Договором. Просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал» у повному обсязі.

Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Усенко М.І., скерував до суду заяву в якій просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги просили задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час. дату та місце розгляду повідомлявся належним чином, у встановленому законом порядку.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.

Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, зважаючи на наступне.

Судом належними та допустимими доказами по справі встановлено, що 28.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №46342, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с.8-16).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.1.1 Кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі (загальному розмірі) 10000,00 гривень на споживчі потреби, а Позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти відповідно до умов, зазначених у Договорі. Сума кредиту надається Позичальнику шляхом перерахування з поточного рахунку Кредитодавця у наступному порядку: у розмірі 7000,00 гривень на поточний рахунок/картку Позичальника; у розмірі 3000,00 гривень на поточний рахунок Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОКСІМА», з метою оплати Позичальником страхових платежів (страхових сум) встановлених Договором добровільного страхування.

Факт зарахування коштів у розмірі 7000 грн. на рахунок відповідача підтверджується платіжним дорученням від 28.02.2020 року (а.с.17).

12.10.2020 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги №20201012, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №46342 від 28.02.2020 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про споживчий кредит №46342 від 28.02.2020 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем становить 20117,25 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 10000 грн.; заборгованість за процентами 10117,25 грн.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

У відповідності ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 28.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №46342, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 , не заперечував та у відзиві на позов підтвердив факт укладення договору.

Так, відповідно до умов Договору про споживчий кредит № 46342 від 28.02.2020 року, обов`язковою передумовою отримання кредитних коштів було укладення договору страхування.

Згідно з пунктом 1.2 Договору, Позичальник підтвердив, що до моменту підписання договору був належним чином повідомлений про необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання кредиту.

Пунктом 2.3 Договору прямо встановлено обов`язок Позичальника забезпечити укладення договору страхування від нещасного випадку та втрати працездатності. У цьому ж пункті передбачено, що Вигодонабувачем за відповідним договором страхування має бути визначений Кредитодавець ТОВ «КРЕДПЛЮС».

Окрім цього, Розділ 4 Паспорту споживчого кредиту містить пряму вказівку на обов`язковість послуг страховика (відмітка «Так»), що підтверджує включення страхування до істотних умов кредитування.

Тобто, укладення договору страхування було передбачене умовами кредитного договору як обов`язковий елемент правовідносин між сторонами, про що відповідач був належним чином повідомлений та з чим погодився, про що свідчить його особистий підпис у договорі, зокрема.

Умовами Договору чітко передбачено, що оплата страхового платежу здійснюється не шляхом внесення Позичальником власних коштів, а за рахунок частини наданого кредиту, шляхом безготівкового перерахування Кредитодавцем на рахунок страховика.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.1.1 Кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі (загальному розмірі) 10000,00 гривень на споживчі потреби, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти відповідно до умов, зазначених у Договорі. Сума кредиту надається Позичальнику шляхом перерахування з поточного рахунку Кредитодавця у наступному порядку: у розмірі 7000,00 гривень на поточний рахунок/картку Позичальника; у розмірі 3000,00 гривень на поточний рахунок Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОКСІМА», з метою оплати Позичальником страхових платежів (страхових сум) встановлених Договором добровільного страхування.

Витягом з реєстру оплат страхових платежів підтверджується, що 28.02.2020 Кредитодавцем було перераховано 3000,00 грн на користь ТДВ «СК «Проксіма» за договором страхування, укладеним від імені Позичальника. Документ підписаний електронним підписом уповноваженої особи Кредитодавця, що підтверджує його належність та достовірність. Платіжним дорученням № CRD_184028 підтверджується перерахування 28.02.2020 суми 7000,00 грн на банківський рахунок (картку) Позичальника, що відповідає умовам пункту 2.1.1 Договору.

Картка обліку виконання договору відображає, що з моменту укладення договору за Позичальником обліковується заборгованість у розмірі 10 000,00 грн, тобто повна сума кредиту, яка включає як кошти, фактично отримані Позичальником, так і кошти, сплачені Кредитодавцем за нього третій особі (страховику).

Таким чином, враховуючи вищевикладене можна прийти до висновку, що відповідач, підписуючи договір, погодився не лише з необхідністю укладення договору страхування, але й надав Кредитодавцю повноваження здійснити оплату страхового платежу за рахунок частини кредитних коштів.

Отже, сума страхового платежу у розмірі 3000,00 грн., що є складовою загальної суми кредиту (10000.00 грн) правомірно включена до розміру заборгованості та підлягає поверненню на загальних підставах відповідно до умов укладеного договору.

Що стосується нарахування відсотків за кредитним договором, суд зважає на наступне.

Згідно п. 3.1.1 кредитного договору строк кредиту становить 36 тижнів.

Згідно з п. 3.1.2 кредитного договору процентна ставка становить 230 % річних та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 3.1.1. цього Договору.

Нарахування відсотків за Договором здійснювалось відповідно до Додатку №2, що є невід`ємною частиною Кредитного договору та в межах погодженого у кредитному договорі строку.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , підписавши кредитний договір, також ознайомився та підписав Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів, які є невід`ємними додатками до договору. При цьому, паспорт споживчого кредиту містить чітке та зрозуміле відображення істотних умов договору, зокрема річної процентної ставки та розміру загальної вартості кредиту.

Окрім цього, у Графіку платежів, який також було погоджено та підписано Відповідачем, було деталізовано порядок повернення кредиту, включно з конкретними датами та сумами щомісячних платежів, де вказано частку тіла кредиту та суму нарахованих відсотків відповідно до погодженої відсоткової ставки.

Таким чином, суд приходить до висноку, що відсотки за користування кредитом були нараховані правомірно та відповідно до норм законодавства та кредитного договору № 46342, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу кредит, а Відповідач будучи знайомим та погоджуючись з умовами договору, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти передбачені Договором

Що стосується доводі сторін щодо відступлення права вимоги за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2020 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №20201012. Відповідно до умов даного договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №46342 від 28.02.2020 року.

На підтвердження отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №46342 від 28.02.2020 року до позовної заяви були додані докази укладення Договору відступлення прав вимоги №20201012 від 12.10.2020 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», серед яких копія Договору відступлення прав вимоги №20201012 від 12.10.2020 року; копія витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №20201012 від 12.10.2020 року; копія акту приймання-передачі Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №20201012 від 12.10.2020 року; засвідчена копія платіжної інструкції до Договору відступлення прав вимоги №20201012 від 12.10.2020 року.

Вказані докази були досліджені в судом та визнані належними, допустимими та такими, що підтверджують факт відступлення права вимоги за Договором про споживчий кредит №46342 від 28.02.2020 року.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно вимог частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що первісний кредитор умови за договором виконав в повному обсязі та надав позивачу грошові кошти на споживчі потреби, однак відповідач у свою чергу порушив умови договору, відповідно до яких зобов`язувався погашати кредит, проценти та комісію за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором.

Що стосується понесених судових витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з платіжною інструкцією №19305 від 20.03.2026 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який у відповідності до вимог ст.141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача на користь позивача (а.с.7).

Згідно положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, в силу вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Судом встановлено, що позивачем ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заявлено витрати в сумі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року та детального опису наданих послуг, а також вказане підтверджується актом наданих послуг №757.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Відповідно до детального акту наданих послуг, позивачу було надано наступні види правничої допомоги: 30 хв. - усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; 2 год. - ознайомлення з матеріалами кредитної справи; 30 хв. - погодження правової позиції Клієнта у справі; 3 год. 30 хв. - складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта. Усього - 6 год. 30 хв.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказаними вище доказами підтверджено надання АО «Апологет» послуг з професійної правничої допомоги позивачу ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підставі договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи докази подані представником позивача на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу, а також враховуючи те, що заявлені вимоги представника позивача співмірні із кількістю задоволених вимог, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтованим.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що здійснені позивачем витрати у вказаному розмірі на правову допомогу в суді першої інстанції, що пов?язані з розглядом справи, їх розмір є пропорційним до предмета спору, тривалістю розгляду спору та вчинених в межах судової справи процесуальних дій.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Положеннями статей 12, 13 ЦПК України передбачено, що учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

На підставі та керуючись ст. ст.4,12,13,76,81,141,

263,264,265,268,274,352,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором №46342 від 28.02.2020 року в загальному розмірі 20 117,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) сплачений судовий збір в сумі 2 662,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 29.05.2026 року.

Суддя Слободян Г.М.