Вирок № 137526221, 18.06.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/277/26Справа №447/2231/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у м. Миколаєві Львівської області у спрощеному провадженні без проведення засідання, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження №12026142250000053 від 15.05.2026 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Повергів, Львівської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, безробітному, розлученому, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 , згідно судового рішення у справі № 452/2364/22 Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2022, яке набрало законної сили, зобов`язаний сплачувати аліменти в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання доньок - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.08.2022 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Так, ОСОБА_2 будучи працездатним, усвідомлюючи про обов`язок сплати аліментів та про кримінальну відповідальність у разі несплати боргу з аліментів, обізнаним щодо наявності рішення суду про стягнення з нього аліментів та обов`язку виконувати дане рішення, зобов`язаним як батько утримувати дітей, у період з 18.08.2022 року по 30.04.2023, 01.06.2023 по 30.09.2023, 01.11.2023 по 31.12.2023, 01.02.2024 по 30.11.2024, 01.01.2025 по 30.04.2026 року злісно ухилився від сплати аліментів, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 67337,38 гривень, що сукупно склало суму виплат більше ніж за три місяці, хоча мав реальну можливість до сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.

Зокрема, ОСОБА_2 у період з 18.08.2022 року по 30.04.2023, 01.06.2023 по 30.09.2023, 01.11.2023 по 31.12.2023, 01.02.2024 по 30.11.2024, 01.01.2025 по 30.04.2026, проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , мав змогу заробляти гроші і сплачувати аліменти, однак злісно ухилився від сплати, оскільки він у вказаний період на лікуванні та на обліку в центрі зайнятості не перебував, не звертався за допомогою з приводу працевлаштування, будь-які кошти, які отримував за цей період, витрачав на власні потреби, не допомагав матеріально в утриманні своїх дітей при відсутності обставин, які б свідчили про поважність причин чи вимушеність несплати аліментів.

Таким чином, своїми умисними діяннями (діями та бездіяльністю) допустив заборгованість з виплати встановлених рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області коштів на утримання дітей, який у період з 18.08.2022 року по 30.04.2023, 01.06.2023 по 30.09.2023, 01.11.2023 по 31.12.2023, 01.02.2024 по 30.11.2024, 01.01.2025 по 30.04.2026 року, яка складає 67337,38 гривень, що перевищує сукупно суму виплат платежів за три місяці.

Таким чином, ОСОБА_2 злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України.

16.06.2026 прокурор Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 подав для розгляду по суті до Миколаївського районного суду Львівської області обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, згідно ст. 302 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Разом із обвинувальним актом прокурор подав до суду заяву обвинуваченого ОСОБА_2 . складену в присутності адвокатки ОСОБА_7 , відповідно до якої обвинувачений визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відтак, згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №12026142250000053 від 15.05.2026 враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав та не оспорює обставини встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утриманні дітей ( аліментів).

Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання характеризується типово, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його вік, стан здоров`я, наявність обставини, що пом`якшує покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Відсутність роботи та небажання офіційного працевлаштування. Обставини, що обтяжують покарання не встановлені. Суд приходить до висновку про обрання покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судових витрат не понесено.

Речові докази відсутні.

Кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди у сумі 67337 гривень 38 копійок. Відомості про відшкодування майнової шкоди в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.394 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1