Ухвала суду № 137523807, 19.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2100/20

6/308/45/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Крегул М.М.,

при секретарі Бєлікова К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого документа, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із зазначеною заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого документа, мотивуючи її тим, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі та встановлений графік їх повернення.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В подальшому позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист 308/2100/20 виданий 05.04.2021 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача.

Також вказує, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександра Васильовича перебувало виконавче провадження №66136189 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

13.12.2023 року державним виконавцем вищевказане виконавче провадження було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу.

Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

При цьому наголошує, що факт відсутності виконавчих документів у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчать про те, що їх було втрачено.

Враховуючи вищенаведене, просить замінити стягувача у виконавчому листі 308/2100/20 виданий 05.04.2021 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа 308/2100/20 виданий 05.04.2021 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.

Представник заявника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у судове засідання не з`явився, однак в заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив розглянути заяву без його участі.

Представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» та боржник ОСОБА_1 , а також інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, але їх неявка у відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи 15.01.2021 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалено заочне рішення по справі № 308/2100/20, яке набрало законної сили 23.02.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області від 16.11.1999 року РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (адреса місце розташування: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.09.2012 року станом на 08.12.2019 рік у розмірі 40 298,69 грн. (сорок тисяч двісті девяносто вісім гривні 69 копійок), яка складається з наступного: 29175,31 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 29175,31 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2081,34 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 6664,86 грн.,-заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625ЦК України, штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1895,18 грн. - штраф (процентна складова), а також судові витрати в розмірі 2102,00 грн..

На виконання цього рішення 05.04.2021 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист № 308/2100/20.

13.12.2023 року старшим державним виконавцем відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярешко Н.А. у виконавчому провадженні №66136189 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме виконавчого листа №308/2100/20, виданого 05.04.2021 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем є АТ КБ «ПриватБанк».

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕУРС» укладено Договір факторингу №8-22-08/2025.

До заяви також додані: Акт №5 прийнання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №5 від 10 вересня 2025 року за Договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року; Витяг з Реєстру боргових зобов`язань №5 до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 р.

Відповідно, вказані письмові докази підтверджують факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 до нового кредитора - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою зокрема, внаслідок правонаступництва; а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд у Постанові від 27.01.2021 справа № 569/1799/19 тлумачить процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв`язку з переходом до неї суб`єктивних матеріальних прав.

Можливість процесуального правонаступництва визначається можливістю правонаступництва в матеріальному праві. При цьому в матеріальному праві виділяють універсальне та сингулярне правонаступництво. Універсальне правонаступництво має місце в тих випадках, коли перехід прав та обов`язків однієї юридичної особи до іншої відбувається в результаті реорганізації, а поміж фізичними особами - в порядку спадкування. Сингулярне правонаступництво має місце, коли сторона перепоступається правом вимоги, чи здійснює переведення боргу, або приймає борг іншої особи на себе. Розподіл матеріального правонаступництва на універсальне та сингулярне пов`язаний з об`єктом прав та обов`язків, що переходять до правонаступника. І хоча матеріальне правонаступництво може бути універсальним чи сингулярним, процесуальне правонаступництво, хоча і є необхідним наслідком правонаступництва в матеріальному праві, завжди універсальне: в рамках процесу правонаступник в усіх випадках цілком замінює правопопередника і користується комплексом процесуальних прав та обов`язків сторони чи третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

До таких же висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 19.02.2020 по справі №2-3897/10.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога заявника про заміну стягувача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо видачі дублікату виконавчого листа суд приходить до наступних висновків.

13.12.2023 року старшим державним виконавцем відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярешко Н.А. у виконавчому провадженні №66136189 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме виконавчого листа №308/2100/20, виданого 05.04.2021 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем є АТ КБ «ПриватБанк».

Разом із тим, матеріали заяви не містять підтвердження того, що вказаний виконавчий лист було втрачено.

Так, до заяви не додано супровідного листа органу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким повернуто виконавчий лист. Відсутні відомості про те, що виконавчий лист відсутній у даному органі.

Окрім того, відсутні докази того, що виконавчий лист відсутній у первісного стягувача АТ КБ «ПриватБанк».

Заявником не надано доказів, що ним були вжиті заходи для перевірки обставин втрати та встановлення місцезнаходження виконавчого листа.

Видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Аналіз вказаної норми дає можливість прийти до висновку, що видача дубліката виконавчого документа можлива лише за заявою визначеного кола осіб до закінчення строку встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.

Заявник як на підставу видачі дублікату виконавчого листа, заявник вказує на відсутність оригіналу виконавчого листа у первісного стягувача та в органі ДВС, однак жодних доказів цьому не надано.

Згідно наданих заявником письмових доказів, не можливо встановити чи виконавчий лист було втрачено по справі яка розглядається.

Стягувачем не надано доказів того, що Банком було отримано чи не було отримано постанову про повернення виконавчого листа, а також оригіналу виконавчого листа (зокрема, не було надано витягів з журналів вхідної кореспонденції у періоди винесення таких постанов).

Також матеріал справи не містять інформацію щодо того, що банком чи заявником здійснювалися дії з метою встановлення місця знаходження оригіналу виконавчого листа.

Норми Конституції України, а також позиція Європейського суду з прав людини щодо принципу обов`язковості судових рішень, не скасовують обов`язку стягувача демонструвати заінтересованість в усіх питаннях, які стосуються заходів відновлення його порушеного права, зокрема і періодичного прояву інтересу щодо руху виконавчого провадження, як шляхом діалогу, зокрема і письмового, з відповідними органами виконавчої служби, так і за допомогою засобів дистанційного доступу до інформації про хід виконавчого провадження.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах", при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також у випадку, коли суд має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно ст.10 ч.9 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Надавши докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України).

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Разом із тим причини втрати, докази того коли саме було втрачено виконавчий лист не надано.

Як вбачається із матеріалів справи доказів, що свідчили б про добросовісну реалізацію своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на з`ясування місця знаходження виконавчого листа, заявник не надав суду.

На переконання суду, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про добросовісну реалізацію своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків кредитором.

На переконання суду, первісний стягувач, який є юридичною особою, зобов`язаний був забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо належного контролю за відповідним зберіганням документів.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведені, положення ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Суд, при вирішенні зазначеної справи, бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини «Каракуця проти України» від 16 лютого 2017 року, в якому зазначено, що ігноруючи усі надані стягувачу законом права, як стороні виконавчого провадження, стягувач не виявив належної зацікавленості у реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду. Тому заява про видачу дубліката виконавчого листа задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.259-261, 352-354, 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, п. 17.4) Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого документа, - задовольнити частково.

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ: 43513923) у виконавчому листі №308/2100/20, виданому Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 05.04.2021 року.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул