Ухвала суду № 137523495, 18.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11333/26

Провадження № 2/344/6124/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 червня 2026 року місто Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплачених коштів при звільненні з роботи та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В :

16 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - адвокат Сторожук Андрій Леонідович звернувся до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця», місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, про стягнення невиплачених коштів при звільненні з роботи та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у загальному розмірі 347383,34 гривень.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2026 року вказану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В.

Суддя, розглянувши матеріали справи, виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом позову в цій справі є вимоги про стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні працівників вперше у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 79883,67 гривень, додаткової одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за сумлінну працю на залізничному транспорті у розмірі 79883,67 гривень, одноразової премії у зв`язку зі звільненням на пенсію у розмірі 12067,00 гривень, одноразової премії за багаторічну сумлінну працю до ювілейної дати у розмірі 12067,00 гривень, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 163482,00 гривень, усього у загальному розмірі 347383,34 гривень.

Позивач вказує, що звільняється від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З огляду на зміст статті 2 Закону України "Про оплату праці" (де визначено структуру заробітної плати) та рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 року № 8-рп/2013 і від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не може бути кваліфікований як заробітна плата, адже має зовсім іншу правову природу ніж винагорода за працю, позаяк є компенсаційною санкцією до роботодавця за несвоєчасний розрахунок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 згадано, що "за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях".

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 сформульовано схожу правову позицію, у силу якої: "Середній заробіток за статтею 117 Кодексу законів про працю України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати".

Наведений правовий висновок відображено і у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 липня 2023 року у справі №522/16890/20.

Отже, норми пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Також підлягає стягненню судовий збір за вимоги про стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні працівників вперше у зв`язку з виходом на пенсію, додаткової одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за сумлінну працю на залізничному транспорті, одноразової премії у зв`язку зі звільненням на пенсію, одноразової премії за багаторічну сумлінну працю до ювілейної дати, оскільки дані вимоги також не входять у структуру заробітної плати.

Отже, судовий збір за заявлені позовні вимоги сплачується позивачем за загальними правилами, тобто залежно від суми позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.

Згідно положень підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 гривень, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не більше 16640,00 гривень).

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем заявлені вимоги майнового характеру, але до позову не долучений документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у загальному розмірі 347383,34 гривень у розмірі 1 відсотку ціни позову, тобто у розмірі 3473,83 гривень.

Позивачу слід надати докази сплати судового збору, які необхідно сплати за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м.Ів.-Фр./ТГ м.Ів.-Фр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA988999980313111206000009612; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно частини першої-другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплачених коштів при звільненні з роботи та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мелещенко Л.В.