Рішення № 137522858, 12.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/20101/25

Провадження № 2/932/6685/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Ликової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах якої діє адвокат Підлубна Юлія Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 ), третя особа: Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 38199687) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла вказана позовна заява. Позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не надала.

Заяв та клопотань до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивачу ОСОБА_1 , з сім`ю з двох осіб, 31.01.2003 АТ «Дніпрошина» виданий ордер № 2362 серія А на право заняття кімнати 141, загальною площею 17,7 кв.м. у гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_2 .

Ордер виданий на підставі сумісного рішення адміністрації і профспілкового комітету ПО «Дніпрошина» № 33 від 17.01.2003.

До складу членів сім`ї ОСОБА_1 9основний квартиронаймач» входила її догька відповідач по справі ОСОБА_2 .

В період з березня 2003 року по квітень 202 року, позивачка, разом зі своєю донькою проживали за вказаною адресою.

У квітні 2022 року відповідачка ОСОБА_2 виїхала з житлового приміщення , та на теперішній час отримала паспорт рф, де і зареєструвала своє місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідачка ОСОБА_2 не мешкає у кімнаті гуртожитку протягом останніх 3 років, не сплачує комунальні послуги, а також послуги з утримання прибудинкової території та вивозу побутових відходів, її особисті речі у кімнаті відсутні.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно з висновками про принципи застосування ст. 8 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до неї, що викладено у рішеннях ЄСПЛ, можна дійти висновку, що виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умови, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та право на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену п. 2 ст. 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. (п. 27 рішення ЄСПЛ від 17.05.2018 р. у справі «Садов`як проти України»).

Верховний Суд, аналізуючи норми права щодо співвідношення права володіння та права користування житлом визначив, що правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї. Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом у Постановах від 15.08.2018 року у справі № 595/1271/16-ц, від 25.04.2019 року по справі № 761/13293/16-ц.

Верховний Суд в постанові від 29.01.2018 року по справі № 766/1955/16-ц виклав правову позицію, відповідно до якої із припиненням права власності втрачається й право користування жилим приміщенням, як у колишнього власника так і у членів його сім`ї.

У пункті 33 постанови № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Тому, з врахуванням всіх обставин справи, підстави для користування вищезазначеною кімнатою та для її реєстрації в даній квартирі є втраченими, а позивач, який має право користування цієї кімнатою та є зареєстрованим за вказаною адресою, на законних підставах правомірно звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав, оскільки має наміри реалізувати своє право на приватизацію вказаної квартири.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з визнанням ОСОБА_2 (останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), такою, що втратила право користування житловим приміщенням кімнатою АДРЕСА_5 .

Таким чином, сукупність наданих позивачем та досліджених судом доказів у достатній мірі підтверджують, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4,5,6,12,13,77-81,258-259,263-265,273, 280-282 ЦПК України, ст.ст.319, 386, 391, 405 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах якої діє адвокат Підлубна Юлія Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 ), третя особа: Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 38199687) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.С.Малінов