Ухвала суду № 137522250, 15.06.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3813/26

Провадження № 1-кп/461/499/26

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

15.06.2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

її захисника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026141360000299 від 05.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України,

встановив:

у провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026141360000299 від 05.03.2026 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

У межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07.03.2026 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 04.05.2026 включно, з утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» та визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн. (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста гривень).

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01.05.2026 запобіжний захід відносно ОСОБА_4 продовжено до 06 червня 2026 року включно.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01.06.2026 запобіжний захід відносно ОСОБА_4 продовжено до 03 липня 2026 року включно.

Прокурор подала до суду клопотання про продовження дії раніше обраного щодо обвинуваченої запобіжного заходу.

В судовому засідання прокурор вказала, що підстави, які стали причиною обрання запобіжного заходу, та ризики враховані при його застосуванні щодо обвинуваченої не відпали і продовжують мати місце станом на момент розгляду даного клопотання. Зокрема, прокурор зауважила, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, розуміючи наслідки у разі визнання її судом винною, зокрема те, що їй може бути призначено реальне позбавлення волі на тривалий час, з метою уникнення покарання, може переховуватись від суду, незаконно впливати на інших співучасників, показання яких мають важливе значення для доведення винуватості обвинуваченої під час судового розгляду, адже вона обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому продовжують мати місце обставини на підтвердження того, що застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить її належну процесуальну поведінку та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, що унеможливлює запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили в частині визначення розміру застави, просили таку зменшити.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07.03.2026 стосовно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 04.05.2026 включно, з утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» та визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01.05.2026 запобіжний захід відносно ОСОБА_4 продовжено до 06 червня 2026 року включно.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01.06.2026 запобіжний захід відносно ОСОБА_4 продовжено до 03 липня 2026 року включно.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд враховує положення ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом ( ч. 2 ст. 29 Конституції України).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_8 , суд враховує вимоги п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Під час вирішення питання продовження строку дії застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати. Також суд, бере до уваги те, що дані про особу обвинуваченої, тяжкість покарання, яке їй загрожує, у разі визнання винною у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, зокрема категорії злочину, який інкриміновано ОСОБА_4 свідчать про те, що продовжує мати місце достатньо висока вірогідність того, що обвинувачена може переховуватися від суду та незаконно впливати на співучасників у даному кримінальному провадженні.

Суд звертає увагу учасників процесу на те, що на даному етапі провадження він не оцінює докази на предмет доведення чи спростування винуватості ОСОБА_4 , але не залишає поза увагою доводи сторони обвинувачення щодо тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується остання, а також те, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи ризик незаконного впливу на учасників даного провадження, суд враховує положення ст. 23, 94 КПК України, згідно яких суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а жоден доказ не має наперед встановленої сили. Отже, виходячи зі стадії даного кримінального провадження, має місце реальний ризик, впливу на учасників провадження, які станом на момент розгляду даного клопотання не допитані судом.

У свою чергу, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза будь-яким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. За переконанням суду обвинувачена володіючи інформацією про учасників провадження та розуміючи наслідки притягнення до відповідальності матиме реальні можливості аби вплинути на наведених осіб або вчинити дії спрямовані на уникнення від потенційного притягнення до відповідальності.

При вирішенні питання застосування запобіжного заходу судом беруться до уваги обставини визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченої винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона звинувачена; вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченої в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в неї родини й утриманців; наявність у неї постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченої та її майновий стан; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченої; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Водночас, у ході розгляду клопотання обставин, які перешкоджають застосуванню запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченої не встановлено.

В ході розгляду клопотання встановлено, що застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Наведені обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, з дотриманням справедливого балансу між цими стандартами і правами та інтересами обвинуваченого.

Разом з тим, суд також враховує наступне.

Суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, отже при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Перспектива втратити заставу у разі неявки особи на судове засідання повинна діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання підозрюваного чи обвинуваченого переховуватися. Розмір застави необхідно оцінювати передусім з огляду на особу підозрюваного чи обвинуваченого та його активи, проте також за певних обставин суду варто брати до уваги суму збитків, які приписують фігуранту провадження (п. 81 рішення у справі Mangouras v. Spain). Виключна увага на розмірі ймовірних збитків є порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Саме тому суд також має ретельної оцінити спроможність особи сплатити визначений розмір застави та обґрунтувати визначену суму (п. 32 рішення у справі Істоміна проти України).

Встановлений законом обов`язок слідчого судді, суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного чи обвинуваченого на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Тримання під вартою не застосовується у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному слідчим суддею чи судом. Отже, законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі вона (застава) за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою.

Станом на час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ризик переховування обвинуваченої продовжує існувати. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу в частині встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків суд керується стандартом доведення «достатні підстави».

Навіть у випадку, коли б відбулося зменшення ймовірності настання одного чи кількох із встановлених ризиків, то само собою вказане не було б безумовною підставою для зменшення розміру застави, оскільки за змістом ч. 4 ст. 182 КПК суд має враховувати також й інші обставини у їх сукупності.

Порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (ч. 2 ст. 182 КПК).

Розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, він не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу до особи було застосовано безальтернативне ув`язнення. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, суд виходить із того, що тяжкість можливо скоєного злочину не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час вирішення розгляду клопотання про обрання особі/продовження строку запобіжного заходу. Із урахуванням наведеного, з огляду на тривалість досудового розслідування та судового розгляду, суд не вважає за можливе зменшити попередньо визначений розмір застави обвинуваченій.

Раніше визначений судом розмір застави на думку суду зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та з урахуванням вищевказаних обставин не є непомірним для неї. Крім того, такий розмір фактично є мінімальним для зазначеної категорії злочинів, а тому не може бути зменшений.

Ухвалюючи рішення за клопотанням, суд враховує те, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте воно у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Запобіжний захід тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченої, а й характеру та тяжкості інкримінованого злочину, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченої від суду та вчиненню інших дій спрямованих на перешкоджання проведенню об`єктивного судового розгляду.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи обвинуваченої, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища обвинуваченої, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у злочині, який відноситься до категорії особливо тяжких, вважаю за необхідне визначити обвинуваченій раніше визначений розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у сумі, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто раніше визначений слідчим суддею.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 197, 331 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків обвинуваченою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Обвинувачена ОСОБА_4 , інші особи, як заставодавці, мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою суду до в провадженні яких перебуватиме обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатися за межі міста Львова, без дозволу суду, в провадженні якого перебуватиме обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій її обов`язки та наслідки їх невиконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_9 .

Строк дії ухвали до 13 серпня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченою яка перебуває під вартою у той самий строк з моменту отримання копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 17.06.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_1