Рішення № 137521138, 05.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18993/25

Провадження № 2/761/2373/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Журавльову М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Інс.Лоу Груп» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2025 року ТОВ «ЮК «Інс.Лоу Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ФОП ОСОБА_2 , про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, у розмірі 75 200,00 грн, а також судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.2024 року о 17:35 у м. Києві на пл. Галицькій, 1, з вини Відповідача, який керував автомобілем «Peugeot 301», р.н. НОМЕР_1 , що перебував у правомірному володінні Позивача, відбулася ДТП за участю транспортного засобу «Renault Trafic», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок зазначеної пригоди автомобіль «Peugeot 301» зазнав механічних пошкоджень. Вина Відповідача підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.07.2024 року у справі № 761/25652/24. Для відновлення автомобіля Позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 . Згідно з актом надання послуг та рахунком від 09.08.2024 року, вартість ремонту склала 75 200,00 грн. Позивач вказав, що зазначену суму на рахунок СТО не виплачено через поточну недостатність коштів, проте вона є його реальним боргом (збитками) перед третьою особою, які підлягають стягненню з винуватця події.

Ухвалою суду від 09.06.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти викладених у позові обставин та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзиву на позовну заяву у визначений судом строк він не подав, однак надав суду заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та об`єктивно оцінивши докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 30 червня 2024 року відбулася ДТП за участю автомобіля «Peugeot 301», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , та автомобіля «Renault Trafic», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.07.2024 року у справі № 761/25652/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. За змістом зазначеної процесуальної норми, закон звільняє позивача від тягаря доказування обставин, які вже були всебічно досліджені та встановлені судом в іншому процесі (преюдиційні факти).

Згідно з постановами Верховного Суду щодо преюдиції вини у ДТП, зокрема у справах № 686/22373/15-ц, № 757/4600/18-ц та № 910/3720/22, преюдиційність встановлених судом обставин означає заборону суб`єктам цивільного судочинства заново досліджувати, спростовувати або піддавати сумніву факти, які набули статусу істини за рішенням суду, що набрало законної сили. З огляду на це, під час розгляду цивільної справи про стягнення збитків, завданих внаслідок ДТП, суд не перевіряє і не досліджує заново обставини щодо самого факту настання дорожньо-транспортної пригоди, механізму зіткнення транспортних засобів, а також наявності вини відповідача.

Враховуючи, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.07.2024 року у справі № 761/25652/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд доходить висновку, що факт протиправної поведінки Відповідача, його виключна вина у спричиненні ДТП та причинно-наслідковий зв`язок між його діями та пошкодженням майна Позивача є доведеними і повторному дослідженню під час розгляду цієї справи не підлягають.

Натомість, відповідно до висновків Верховного Суду, межі преюдиції не поширюються на розмір матеріальних збитків. Оскільки постанова суду про притягнення до адмінвідповідальності не визначає грошовий еквівалент завданої шкоди, це питання досліджується судом на загальних підставах.

Внаслідок вказаної ДТП автомобіль «Peugeot 301», р.н. НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень. Згідно з Рахунком № 00041 та Актом надання послуг № 00000004 від 09.08.2024 року, складеними ФОП ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту становить 75 200,00 грн. Наявність та локалізація пошкоджень узгоджуються з матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 22 ЦК України передбачено право особи на відшкодування реальних збитків - витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Як наголосив Верховний Суд зокрема, у справах №911/482/17, №910/12722/18, сформовано сталий висновок: якщо ремонт автомобіля вже фактично виконано (або виконується) на СТО, розмір збитків визначається на підставі первинних документів про фактичну вартість ремонту (актів виконаних робіт, рахунків). Факт того, що Позивач ще не повністю розрахувався з СТО за виконані роботи через брак коштів, не звільняє Відповідача від обов`язку відшкодувати шкоду, оскільки ці витрати є дебіторською заборгованістю Позивача, тобто витратами, які він мусить зробити в розумінні ст. 22 ЦК України.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: оскільки цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП не була застрахована у встановленому законом порядку, винуватець несе повну пряму майнову відповідальність за нормами ЦК України. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди в сумі

75 200,00 грн підлягають задоволенню.

За подання позовної заяви Позивач сплатив 2 422,40 грн судового збору (із застосуванням коефіцієнта 0,8 для документів в електронній формі). Відповідно до ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову ці витрати покладаються на Відповідача, а тому вони підлягають стягненню на користь позивача.

Також Позивач у позовній заяві зазначив витрати на професійну правничу допомогу. На підтвердження надано Договір №30/10/24-АБ та Акт виконаних робіт №02 від 14.04.2025.

Оцінюючи вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із принципів розумності, співмірності та фактичного обсягу виконаних робіт (ст. 137 ЦПК України). Зважаючи на те, що частина заявлених послуг (зокрема, участь представника у судових засіданнях) фактично не надавалася, а також беручи до уваги заяву відповідача про зменшення розміру таких витрат, суд вважає обґрунтованою, пропорційною та підтвердженою суму на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 82622,40 грн, що складаються з 75200,00 грн. - відшкодування майнової шкоди; 2422, 40 грн - витрати по сплаті судового збору; 5000, 00 - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 82, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Інс.Лоу Груп» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Інс.Лоу Груп» 82622 (Вісімдесят дві тисячі шістсот двадцять дві) гривні 40 копійок, з яких: 75200 (сімдесят п`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок - відшкодування майнової шкоди; 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок - витрати по сплаті судового збору; 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: