Ухвала суду № 137521013, 18.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:760/1250/26

Провадження №: 2/755/6567/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом`янського району м. Києва, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

До Солом`янського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 , через представника адвоката Павленко Вікторію Григорівну, з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом`янського району м. Києва, про позбавлення батьківських прав.

Вказана позовна заява та додані до неї документи подані через систему «Електронний суд».

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію зазначеної ухвали суду доставлено до електронного кабінету представника позивача 17 лютого 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

20 лютого 2026 року представник позивача подав до суду через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків, до якої долучив уточнену позовну заяву з додатками.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року цивільну справу за цим позовом передано за підсудністю на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва.

Зазначену позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків не більше ніж п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Копію зазначеної ухвали суду 05 червня 2026 року було доставлено до електронного кабінету представника позивача, який звернувся з позовною заявою до Солом`янського районного суду міста Києва, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

05 червня 2026 року через систему «Електронний суд» адвокат Павленко Вікторія Григорівна подала до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про усунення недоліків по справі № 760/1250/26.

Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 3, 4, 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Разом з тим, згідно з пп. 12.4 п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Національної асоціації адвокатів України Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

До заяви про усунення недоліків адвокатом Павленко Вікторією Григорівною на підтвердження повноважень, як представника ОСОБА_1 , долучено скан-копію ордеру серії АР №1283169 на надання правничої допомоги, в якому в графі «назва органу, у якому надається правова допомога» вказано: у Солом`янський районний суд міста Києва.

В пункті 19 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 серпня 2020 у справі № 911/2636/19 зазначається наступне: «Отже, на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).

З огляду на викладене, враховуючи, що адвокат звернувся із заявою про усунення недоліків до Дніпровського районного суду міста Києва а не до Солом`янського районного суду міста Києва, суд доходить висновку, що наданий ордер не може вважатись таким, що підтверджує повноваження адвоката на звернення до Дніпровського районного суду міста Києва від імені та в інтересах ОСОБА_1 .

Станом на дату постановлення даної ухвали, інших заяв чи клопотань позивача чи уповноваженого на звернення до Дніпровського районного суду міста Києва представника, на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що позивачем або уповноваженим на звернення до Дніпровського районного суду міста Києва представником не усунуто недоліки, вказані в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 03 червня 2026 року, суд убачає визначені законом підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 8, 12, 175, 177, 185, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом`янського району м. Києва, про позбавлення батьківських прав вважати неподаною і повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: