Рішення № 137519767, 18.06.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1976/25

Провадження № 2-др/710/6/26

Д О Д А Т КО В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді - Побережної Н.П.,

секретаря судового засідання - Слободяник І.В.,

розглянувши заяву представника відповідача, адвоката Мартинюк Марії Русланівни, про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі №710/1976/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа - Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання шлюбу недійсним

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підсистеми «Електронний суд» надійшла зава від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якому міститься прохання ухвалити додаткове рішення у справі № 710/1976/25 щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа № 710/1976/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним. 08.06.2026 у вищевказаній справі Шполянським районним судом Черкаської області було винесено рішення, яким вирішено відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , на судовому засіданні 08.06.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини.

Під час подачі відзиву на позовну заяву сторона Відповідача вказувала, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 30000,00 грн. Фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках справи № 710/1976/25, що знаходиться в провадженні Шполянського районного суду Черкаської області, складає 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Від представника позивача, адвоката Басараб Н.В., надійшло письмове клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У клопотанні міститься прохання зменшити розмір судових витрат на професійну правову допомогу адвоката, що заявлені стороною позивача у зв`язку із неспівмірностю заявлених стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, фактично витраченим професійним адвокатом на виконання робіт до 1000 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що з огляду на час витрачений представником відповідача, зважаючи на невелику складність справи, зважаючи на участь представника відповідача у справі в режимі ВКЗ, враховуючи заперечення позивача проти розміру витрат на адвоката і його статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми перебуваючи в полоні, розмір судових витрат на професійну правову допомогу потрібно зменшити до 1000 грн.

Суд, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи №710/1976/25 зазначає слідуюче.

У провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання шлюбу недійсним.

Судом встановлено, що при ухваленні вищевказаного рішення питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу не було вирішено.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України - якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

08.06.2026 у справі ухвалено рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено. Під час судового засідання, 08.06.2026, у судових дебатах, представник відповідача не просила стягнути судові витрати на правову допомогу, та не вказувала про надання нею доказів надання правової допомоги у строк передбачений ЦПК України.

Згідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову -на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 671/1957/20 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Так, Верховний Суд у справі № 275/150/22 від 13.03.2025, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначав, що враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, судами не враховано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат».

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.05.2026 у справі № 911/969/24, наголошує на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, додаткова постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21).

У відповіді на відзив представник відповідача звертав увагу суду, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 30 000,00 грн.

На підтвердження надання послуг з надання правової допомоги представником відповідача були надані такі документи: копію договору про надання правової допомоги від 07.01.2025, копію акту виконаних робіт від 08.06.2026 за договором про надання правничої допомоги №12/1 від 07.01.2025, копію платіжної інструкції № @2PL692528 від 09.01.2026, копію платіжної інструкції № @2PL470337 від 06.02.2026, копію платіжної інструкції № @2PL940598 від 10.03.2026.

Згідно з копією договору №12/1 про надання правової допомоги від 07.01.2025 укладеного між адвокатом Мартинюк Марією Русланівною та клієнтом ОСОБА_2 , предметом договору є юридичні послуги, а саме: консультація, аналіз судової практики, розробка стратегії захисту, підготовка відзиву на заяву, усіх необхідних процесуальних документів у справі та представництво інтересів клієнта в суді у справі №710/1976/25. Згідно п. 3.1 цього договору клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг (гонорар), що надається у порядку та строки, визначені Договором. Відповідно до п. 2.2.3 цього договору клієнт зобов`язується відповідно до порядку та строків, що зазначаються у Договорі та його додаткових угодах, які є його невід`ємною частиною, оплатити адвокату вартість юридичних послуг, що надаються. (а.с. 7-8 том.3)

Відповідно до копії акту виконаних робіт від 08.06.2026, за договором про надання правничої допомоги №12/1 від 07.01.2025, який підписаний між ОСОБА_2 (Клієнт) та Адвокатом - Мартинюк Марією Русланівною містить 7 позицій, а саме: первісна консультація (4 години) - 2000,00 гривень; аналіз судової практики - 500 гривень; підготовка відзиву на позовну заяву - 8000 гривень; підготовка заперечення на відповідь на відзив - 4000 гривень; підготовка заяви про виклик свідків - 1000 гривень; підготовка до судових дебатів - 500 гривень; участь у семи судових засіданнях: 22.01.2026 року; 29.01.2026 року; 02.03.2026 року, 09.03.2026 року; 19.03.2026 року, 08.04.2026 року; 08.06.2026 року ( по 2000 гривень за одне судове засідання) - 14 000, 00 грн. (а.с.8 зворот том.3)

Платіжною інструкцією № @2PL692528 від 09.01.2026 підтверджується сплата 10 000,00 грн отримувачу ФОП ОСОБА_3 , призначення платежу - за надання правової допомоги ОСОБА_2 . (а.с.3 том.3).

Платіжною інструкцією № @2PL470337 від 06.02.2026 підтверджується сплата 10 000,00 грн отримувачу ФОП ОСОБА_3 , призначення платежу - за надання правової допомоги ОСОБА_2 . (а.с.4 том.3).

Платіжною інструкцією № @2PL940598 від 10.03.2026 підтверджується сплата 10 000,00 грн отримувачу ФОП ОСОБА_3 , призначення платежу - за надання правової допомоги ОСОБА_2 . (а.с.5 том.3).

Представник позивача подав заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу та просив зменшити витрати на правову допомогу до 1000,00 грн, у зв`язку із неспівмірністю заявлених стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, фактично витраченим професійним адвокатом на виконання робіт.

Розглянувши письмові позиції сторін та надані докази суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність. Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч.4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з п. 3.1 укладеного договору №12/1 про надання правової допомоги від 07.01.2025, клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг (гонорар), що надається у порядку та строки, визначені Договором. Відповідно до п. 2.2.3 цього договору клієнт зобов`язується відповідно до порядку та строків, що зазначаються у Договорі та його додаткових угодах, які є його невід`ємною частиною, оплатити адвокату вартість юридичних послуг, що надаються.

Жодних додаткових угод до цього договору надано не було, тому суд позбавлений можливості оцінити розмір гонорару, який був передбачений укладеним договором.

Платіжні інструкції від 09.01.2026, 06.02.2026, 10.03.2026 підтверджують сплату на користь ФОП ОСОБА_3 грошових коштів на загальну суму 30 000,00 грн. Цільове призначення перерахованих коштів - за надання правової допомоги ОСОБА_2 .

У той же час договір №12/1 про надання правової допомоги від 07.01.2025 року був укладений між Адвокатом - Мартинюк Марією Русланівною та клієнтом - ОСОБА_2 . Відповідно перерахування коштів на рахунок ФОП, за договором який було укладено з адвокатом, не відповідає змісту самого договору.

Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України. Про це виснувала ВП ВС у справі №496/3134/19 від 13.07.2022.

Суд оцінює надані платіжні інструкції критично, оскільки вони не підтверджують сплату коштів за надання правничої допомоги саме адвокату, а підтверджує сплату коштів ФОП - фізичній особі- підприємцю.

Тобто, належних і допустимих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, стороною відповідача не надано.

Отже обставини викладені у заяві представника відповідача не підтверджені належними доказами. Тому у задоволенні заявлених вимог щодо розподілу судових витрат, в частині витрат на правничу допомогу, які понесені стороною відповідача, потрібно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача, адвоката Мартинюк Марії Русланівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі №710/1976/25 відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Додаткове рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя Н.П. Побережна