Рішення № 137518004, 18.06.2026, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/660/26

РІШЕННЯ

іменем України

18 червня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А.В.,

при секретарі Левчук І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересована особа Локницька сільська рада Вараського району Рівненської області,

УСТАНОВИВ:

Підстава заяви (позиція заявниці).

Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факти, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали однією сім`єю без шлюбу з січня 2004 року по 31 грудня 2023 року та встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , з травня 2020 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_4 в будинку по АДРЕСА_1 , а також встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з січня 2004 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку по АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заяви вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 після смерті якої відкрилася спадщина у складі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 та земельні ділянки за державним актом на право приватної власності на землю Серія P4 № 124001 від 15 березня 2004 року. Згідно заповіту ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) та грошовий вклад заповіла у власність своїм синам ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по 1/3 частині кожному з них порівну. Зважаючи на те, що заповіт складено щодо права на земельну частку (пай), а не права власності на землю, а також неохоплення заповітом житлового будинку, спадкування відбувається за законом.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не відмовлявся від спадщини, однак, ОСОБА_2 не оформив юридично право на спадщину ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер та після його смерті відкрилася спадщина у складі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 та земельних ділянок за державним актом на право приватної власності на землю Серія Р4 № 124001 від 15 березня 2004 року, які ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_3 , однак юридично не оформив. ОСОБА_2 заповіту не лишив, відтак спадкування відбувається за законом.

На день смерті ОСОБА_2 не перебував у зареєстрованому шлюбі та не мав дітей, а батьки померли раніше, спадкоємців другої та третьої черги не виявили бажання прийняти спадщину ОСОБА_2 . Спадкодавець та заявниця проживали однією сім`єю без шлюбу з грудня 2002 року і до смерті ОСОБА_2 в будинку заявниці по АДРЕСА_1 . А тому вона вважає, що має право на спадщину після смерті ОСОБА_2 як спадкоємець четвертої черги за законом.

Заявниця прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не відмовлялася від спадщини. Разом з тим, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 на день смерті є будинок по АДРЕСА_2 . Нотаріус роз`яснив, що для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 необхідно встановити вищевказані юридичні факти.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 04.06.2026 відкрито провадження у справі.

До початку судового засідання заявниця подала заяву про розгляд справи за її відсутності в якій просила заявлені вимоги задовольнити

Представник заінтересованої особи подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід задоволити, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим Зарічненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 16 грудня 2022 року (а. с. 24) після смерті якої відкрилася спадщина, яка складалась з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 та земельних ділянок за державним актом на право приватної власності на землю Серія P4 № 124001 від 15 березня 2004 року (а. с. 30). Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Нобельської сільської ради Зарічненського району Рівненської області Куликович В.П. 09 січня 2003 року і зареєстрованого в книзі нотаріальних дій за № 4 (а. с. 28), ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) та грошовий вклад заповіла у власність своїм синам ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по 1/3 частині кожному з них порівну. Зважаючи на те, що заповіт складено щодо права на земельну частку (пай), а не права власності на землю, а також неохоплення заповітом житлового будинку, спадкування відбулось за законом.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не відмовлявся від спадщини. Однак, ОСОБА_2 не оформив юридично право на спадщину ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 , виданим Зарічненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 01 січня 2024 року (а. с. 12). Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. До складу спадщини, зокрема, входять житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 та земельні ділянки за державним актом на право приватної власності на землю Серія Р4 № 124001 від 15 березня 2004 року (а. с. 12), які ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_3 , однак юридично не оформив. ОСОБА_2 заповіту не склав, відтак відбувається спадкування за законом. На день смерті ОСОБА_2 не перебував у зареєстрованому шлюбі та не мав дітей, а батьки померли раніше. Спадкодавець та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без шлюбу з грудня 2002 року і до смерті ОСОБА_2 в будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджують довідки Локницької сільської ради №115,116 від 06.05.2026 (а. с. 14,15). Разом з тим, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 на день смерті є будинок по АДРЕСА_2 , проте довідка №115 від 06.05.2026 року Локницької сільської ради вказує на те, що на день смерті ОСОБА_2 в цьому булинку ніхто не проживав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована по АДРЕСА_2 . В цьому будинку станом на 14 грудня 2022 року також був зареєстрований її син - ОСОБА_2 довідка Локницької сільської ради від 29.05.2026 №127 (а. с. 26). Разом з тим, зважаючи на похилий вік та стан здоров`я, з травня 2020 року по день смерті ОСОБА_3 фактично проживала без реєстрації разом із сином ОСОБА_2 в будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується, зокрема, довідкою старости Локницької сільської ради №128 від 02 червня 2026 року (а. с. 27). Також факт постійного проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 на день її смерті підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які подали суду власноручні письмові заяви.

Нотаріус роз`яснив заявниці, що для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 необхідно встановити юридичні факти, а саме: 1) факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини; 2) факт постійного проживання ОСОБА_8 разом із ОСОБА_2 на день його смерті, зважаючи на різне зареєстроване місце проживання спадкодавця і спадкоємця; 3) факт постійного проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 на день смерті, зважаючи на різне зареєстроване місце проживання і фактичне місце проживання спадкодавця і спадкоємця. Згідно витягу зі Спадкового реєстру №85417823 від 28.05.2026 (а. с. 25) за параметрами запиту ОСОБА_3 інформація відсутня.

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 04.06.1977 (а. с. 6) вбачається, що ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Нобель Зарічненського району Рівненської області.

ОСОБА_9 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 згідно витягу з реєстру територіальної громади від 11.05.2026 № 2026/007571770 (а. с. 8).

Дошлюбним прізвищем заявниці було прізвище ОСОБА_10 , що доводиться свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 09.05.1975 (а. с. 10). Чоловіком ОСОБА_1 був ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого виконкомом Нобельської сільської ради Зарічненського району Рівненської області 17.02.2002 (а. с.11).

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої, другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Відповідно до статті 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. Спадкоємці другої та третьої черги не виявили бажання прийняти спадщину ОСОБА_2 . Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які мають бути оцінені судом.

Мотивована оцінка доказів, наданих заявником та висновки суду за результатами заяви.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали однією сім`єю без шлюбу з січня 2004 року по 31 грудня 2023 року та встановлено факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , з травня 2020 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_4 в будинку по АДРЕСА_1 , а також встановлено факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з січня 2004 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку по АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 після смерті якої відкрилася спадщина у складі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 та земельні ділянки за державним актом на право приватної власності на землю Серія P4 № 124001 від 15 березня 2004 року. Згідно заповіту ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) та грошовий вклад заповіла у власність своїм синам ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по 1/3 частині кожному з них порівну. Зважаючи на те, що заповіт складено щодо права на земельну частку (пай), а не права власності на землю, а також неохоплення заповітом житлового будинку, спадкування відбувається за законом.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не відмовлявся від спадщини, однак, ОСОБА_2 не оформив юридично право на спадщину ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер та після його смерті відкрилася спадщина у складі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 та земельних ділянок за державним актом на право приватної власності на землю Серія Р4 № 124001 від 15 березня 2004 року, які ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_3 , однак юридично не оформив. ОСОБА_2 заповіту не лишив, відтак спадкування відбувається за законом.

На день смерті ОСОБА_2 не перебував у зареєстрованому шлюбі та не мав дітей, а батьки померли раніше, спадкоємців другої та третьої черги не виявили бажання прийняти спадщину ОСОБА_2 . Спадкодавець та заявниця проживали однією сім`єю без шлюбу з грудня 2002 року і до смерті ОСОБА_2 в будинку заявниці по АДРЕСА_1 . А тому має право на спадщину після смерті ОСОБА_2 як спадкоємець четвертої черги за законом.

Заявниця прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не відмовлялася від спадщини.

Факт проживання заявниці з ОСОБА_2 однією сім`єю без шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та факт її постійного проживання разом із ОСОБА_2 на день його смерті, зокрема, підтверджуються довідкою старости Локницької сільської ради №115 від 06 травня 2026 року про те, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з грудня 2002 року по день смерті фактично проживав без реєстрації в будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та довідкою старости Локницької сільської ради №116 від 06 травня 2026 року про те, що з грудня 2002 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спільно проживали та вели господарство в будинку по АДРЕСА_1 . Також дані факти підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також іншими доказами, як от копіями фотографій, договорів в їх сукупності.

Метою звернення заявниці до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємиці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3ст. 1268 ЦК України.

На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями викладеними у п.п.2, 23Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини на які посилається заявниця, суд приходить до висновку, що слід встановити вищезазначені факти.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 264, 265, 273, 293, 315, 319 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задоволити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без шлюбу з січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , з травня 2020 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_4 в будинку по АДРЕСА_1 .

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з січня 2004 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_12 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ;

Заінтересована особа: Локницька сільська рада вул. Центральна, 55, с. Локниця, Вараський район, Рівненська область, 34030 ідентифікаційний код: 04385681.

Повний текст судового рішення виготовлено 18.06.2026.

Головуючий суддя А. В. Дідик