Рішення № 137517880, 18.06.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/105/26

Провадження №2/547/259/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шквира Сергія Валерійович до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017», про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі із складу земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шквир Сергій Валерійович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017», про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі із складу земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 є співвласником наступних земельних ділянок: земельної ділянки за кадастровим номером 5324583200:00:002:0037, площею 5,0199 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розмір частки земельної ділянки, яка належить останньому на праві спільної часткової власності складає 7/8, та земельної ділянки за кадастровим номером 5324583200:00:002:0038, площею 5,0197 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розмір частки земельної ділянки, яка належить останньому на праві спільної часткової власності складає 5/6. Право спільної часткової власності на ці земельні ділянки було зареєстровано за позивачем на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.05.2023, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 717 та свідоцтва про право на спадщину від 27.09.2019, посвідченого приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1054. Підтвердженням реєстрації права (спільної часткової) власності є витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу: 332519342, дата формування 17.05.2023 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу: 182710774, дата формування 27.09.2019.

Співвласником даних земельних ділянок, частка яких складає (1/8 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5324583200:00:002:0037 та 1/6 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5324583200:00:002:0038) від загального розміру (частки) земельних ділянок, є відповідач ОСОБА_2

10.12.2025 позивач звернувся в письмовій формі з листом до ОСОБА_2 , в якому просив укласти між співвласниками земельних ділянок договір про розподіл часток у натурі. Проте будь-якої відповіді від відповідача не надходило. Також неодноразово в телефонному режимі позивач пропонував відповідачу укласти відповідний договір про розподіл часток у натурі, адже має намір вільно розпоряджатись земельними ділянками, без врахування думки та поглядів іншого співвласника цих ділянок - відповідача, однак останній відмовляється укладати такий договір. За таких обставин домовленості між сторонами про поділ належних їм на праві спільної часткової власності земельних ділянок так і не було досягнуто.

На даний час спірні земельні ділянки перебувають у користуванні ТОВ «Райземінвест-2017» на підставі договору оренди землі б/н, укладеного 12.06.2023 між цим товариством, позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , на 16 років.

Отже, враховуючи вищевикладене, право власника земельної ділянки закріплено законодавчо та для звернення до суду за вирішенням питання про виділ земельної ділянки в натурі зі спільної часткової власності не вимагає наявність спору, а вимагає наявність факту відмови у погодженні виділу часток.

З метою можливого виділення належної позивачу частки із складу спірних земельних ділянок та виготовлення відповідної документації (схеми поділу меж земельної ділянки) останній звернувся до сертифікованого інженера землевпорядника та виготовив схеми поділу меж цих земельних ділянок з можливим варіантом їх поділу (виділу позивачу).

Враховуючи вище викладені обставини, а також те, що на даний момент сторони не досягли згоди щодо користування та розпорядження земельними ділянками, які перебувають в їх спільній частковій власності, а це в свою чергу, перешкоджає позивачу, як співвласнику таких земельних ділянок, вільно володіти та розпоряджатися ними, вважає за можливе виділити позивачу 5/6 та 7/8 частин спірних земельних ділянок згідно варіанту поділу таких земельних ділянок, наведених у схемах поділу з припинення режиму спільної часткової власності таких земельних ділянок.

Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 24.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву. Підготовче судове засідання призначено на 28.04.2026.

Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 28.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином. (а.с. 84-85).

Представник позивача адвокат Шквир С.В. у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином. 27.05.2026 направив до суду заяву, відповідно до якої просив розглянути справу без його участі та участі позивача, позов просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином. (а.с. 83). Відповідно до заяви від 23.04.2026 дав згоду на припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі зі складу земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с. 59).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» свого представника у судове засідання не направило, повідомлене належним чином (а.с. 81).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є співвласником земельної ділянки з кадастровим № 5324583200:00:002:0037, площею 5,0199 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розмір частки належної останньому на праві спільної часткової власності складає 7/8, та земельної ділянки з кадастровим № 5324583200:00:002:0038, площею 5,0197 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розмір частки належної останньому на праві спільної часткової власності складає 5/6.

Право спільної часткової власності на ці земельні ділянки належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.05.2023, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 717 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.09.2019, посвідченого приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1054 (а.с. 11-14).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №455777201 від 10.12.2025 та №455778218 від 10.12.2025 співвласником цих земельних ділянок в розмірі 1/8 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0037 та 1/6 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0038) є відповідач ОСОБА_2 (а.с. 15, 16).

10.12.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся в письмовій формі з листом до ОСОБА_2 , в якому просив укласти між співвласниками земельних ділянок договір про розподіл часток у натурі (а.с. 27, 28).

Домовленості між сторонами про поділ належних їм на праві спільної часткової власності земельних ділянок не було досягнуто.

З матеріалів справи встановлено, що на даний час спірні земельні ділянки перебувають у користуванні ТОВ «Райземінвест-2017» на підставі договорів оренди землі укладених 12.06.2023 та від 01.01.2023 між цим товариством, позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 строком на 16 років, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №329369729 від 18.04.2023 та №341401827 від 03.08.2023 (а.с. 17-21, 22-26).

На підтвердження можливого розподілу земельної ділянки з кадастровим номером № 5324583200:00:002:0038, площею 5,0197 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Криворудської сільської ради Кременчуцького (колишній Семенівський) району Полтавської області та земельної ділянки з кадастровим № 5324583200:00:002:0037, площею 5,0199 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Криворудської сільської ради Кременчуцького (колишній Семенівський) району Полтавської області, сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_3 виготовлено схеми поділу меж цих земельних ділянок з можливим варіантом їх поділу (виділу позивачу).

Відповідно до схеми поділу меж земельної ділянки, кадастровий номер № 5324583200:00:002:0038, площею 5,0197 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Криворудської сільської ради Кременчуцького (колишній Семенівський) району Полтавської області, виконаної сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_3 , визначено можливість виділу та запропоновано варіант розподілу земельної ділянки загальною площею 5,0197 га на земельну ділянку площею 4,1830 га, що становить 5/6 частки із складу земельної ділянки, межі якої позначені на схемі зеленим кольором за ОСОБА_1 (позивачем) та земельну ділянку загальною площею 0,8367 га, що становить 1/6 частки із складу земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 (відповідачу), межі якої позначено на відповідній схемі червоним кольором (а.с. 9).

Також сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_3 визначено можливість виділу та запропоновано варіант розподілу іншої земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0037 загальною площею 5,0199 га на земельну ділянку площею 4,3922 га, що становить 7/8 частки із складу земельної ділянки, межі якої позначені на схемі зеленим кольором за ОСОБА_1 (позивачем), та земельну ділянку загальною площею 0,6277 га, що становить 1/8 частки зі складу земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 (тобто відповідачу), межі якої позначено на відповідній схемі червоним кольором (а.с. 8).

Отже, за даними схем поділу земельних ділянок з кадастровим номером 5324583200:00:002:0038, площею 5,0197га та з кадастровим номером 5324583200:00:002:0037, площею 5,0199 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться на території Криворудської сільської ради Кременчуцького (колишній Семенівський) району Полтавської області, зазначені земельні ділянки можуть бути розподілені в натурі з виділенням позивачу земельних ділянок площею 4,1830 га та площею 4,3922 га.

Згідно з витягом №НВ-9900414472026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 05.01.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0038 становить 106590,89 грн, земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0037 - 106595,14 грн (а.с. 33).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 183 ЦК України встановлено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частина 1 статті 356 ЦК України передбачає, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13 кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Статтею 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

У відповідності до частини першої статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 № 1127.

Статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Вчинення нотаріальних дій щодо порядку володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі присвячено пункт 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Відповідно до вищевказаного пункту Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

Оскільки позивач є співвласником земельної ділянки та між ним і відповідачем не досягнуто згоди щодо виділення в натурі частки земельної ділянки, що є перешкодою для позивача у володінні та користуванні належним йому майном, при цьому позивач має право на звернення до суду за захистом свого права шляхом виділу у натурі своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно до статті 89 Земельного Кодексу України визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Нормами статті 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації, цих прав, а відповідно до статті 126 цього ж Кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд враховує, що виключно позивачу належить право обирати спосіб захисту порушеного права і що в результаті визначення розміру часток між позивачем і відповідачем припиняється право спільної сумісної власності та виникає право спільної часткової власності.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4264,00 грн (квитанція про сплату №РМ-37586 від 26.01.2026).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з витягом №НВ-9900414472026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 05.01.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0038 становить 106590,89 грн, земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0037 - 106595,14 грн (а.с. 33), що разом становить 213186,03 грн.

Таким чином, до сплати позивачем підлягав судовий збір в розмірі 2131,86 грн (1 відсоток ціни позову).

Отже, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2131,86 грн (а.с. 5).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 76-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шквиря Сергія Валерійович до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі із складу земельної ділянки задовольнити.

Виділити в натурі з присвоєнням окремого кадастрового номера у приватну власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 5/6 земельної ділянки, що становить площу 4,1830 га із земельної ділянки площею 5,0197 га з кадастровим номером 5324583200:00:002:0038 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Криворудської сільської ради Кременчуцького (колишній Семенівський) району Полтавської області, припинивши право спільної часткової власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Виділити в натурі з присвоєнням окремого кадастрового номера у приватну власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 7/8 земельної ділянки, що становить площу 4,3922 га із земельної ділянки площею 5,0199 га з кадастровим номером 5324583200:00:002:0037 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Криворудської сільської ради Кременчуцького (колишній Семенівський) району Полтавської області, припинивши право спільної часткової власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2131,86 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Жаботин; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Крива Руда, вул. Центральна, 45; код ЄДРПОУ 41816315).

Повний текст рішення складено 18.06.2026.

Суддя Л.М.Самойленко