Ухвала суду № 137517555, 18.06.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/2226/25

Провадження № 2-ві/553/8/2026

У Х В А Л А

Іменем України

18.06.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючої судді Москаленко В.В.

за участі секретаря судового засідання Сіомашко В.Р.,

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Тимчука Руслана Ігоровича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

На підставі ухвали Подільського районного суду міста Полтави від 16.06.2026 надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді, у якій останній просить про відвід головуючого судді Тимчука Руслана Ігоровича у цивільній справі №553/2226/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про відшкодування шкоди.

Заява мотивована тим, що з боку судді Руслан Тимчук повністю відсутні гарантії власної неупередженості, також повністю відсутня об`єктивність судді Р.Тимчук Належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами цього слугує службова недбалість судді Руслан Тимчук шляхом повного ігнорування позиції Конституційного суду України.

Згідно з інформації Електронного суду, в Електронному суді міститься Картка руху документу Фіксація передачі судової справи раніше визначеному складу суду .Згідно цього документу суддя Р.Тимчук повідомив відповідача ТОВ "Полтаваенергозбут" по суті на наступний день 29 травня 2026 про чергову передачу йому справи №553/2226/25 за нововиявленими обставинами, після п`яти постанов Полтавського апеляційного суду постановлених на користь на користь ОСОБА_2, якими п`ять разів скасовано незаконні ухвали судді Р.Тимчук, але бажаючи помститися Хасиду суддя Р.Тимчук більше десяти днів підряд з 29.05.2026 відверто дискримінував ОСОБА_2, та тільки на одинадцятий день 09 червня 2026р надіслав до ОСОБА_2 документ. Отже є підтверджене прямо з Електронного суду зафіксоване апріорі неоднакове ставлення судді Р.Тимчук до ОСОБА_2. Саме це було підставою для заявленого відводу судді Руслан Тимчук 10 червня 2026. Аргументи ОСОБА_2 взагалі не були ретельно розглянуті суддею Руслан Тимчук і по 12.06.2026.

Всудовому засіданні заявник ОСОБА_1 просив задовольнити відвід судді Тимчука Р.І.,навівши підстави ,аналогічні викладеним в заяві про відвід.

Суд, заслухавщи заявника,дослідивши матеріали заяви про відвід судді

Тимчука Р.І., дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви у зв`язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Із заяви про відвід судді вбачається, що заявник обґрунтовує свою заяву упередженим, на його думку, ставленням судді Тимчука Р.І. до заявника, а саме прямої дискредитації до ОСОБА_2 та надіслання йому документа 09.06.2026.

Поряд з цим, в поданій заяві про відвід, заявником не долучено жодних доказів, які б доводили наявність підстав для відводу судді Тимчука Р.І.

Крім того, викладені доводи вже були предметом перевірки під час вирішення попередньої заяви про відвід, за результатами розгляду якої ухвалою суду від 16.06.2026 у задоволенні заяви було відмовлено. Зазначені у заяві, як підстави для відводу обставини, є абсолютно аналогічними.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» («Belukha v. Ukraine», заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) з посиланням на свою усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи, з матеріалів та доводів заяви про відвід не вбачається.

При цьому, суд зазначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку

незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду. Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у випадку (згідно п. ч.1ст. 353 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В ході розгляду заяви, викладені заявником обставини, на переконання суду, не доводять наявності підстав сумніватися в безсторонності чи упередженості головуючого по справі судді. Суд приходить до висновку, що доводи заявника щодо наявності обставин для відводу головуючого по справі судді Тимчука Р.І., не знайшли свого підтвердження, оскільки будь-яких доказів щодо заінтересованості судді у розгляді даної справи з боку заявника, як і існування упередженості до сторони позивача, не зазначено та не надано.

Переконливих доказів на підтвердження власних доводів заявником не подано, а зазначені ним доводи свідчать про незгоду заявника із окремими процесуальними питаннями в межах справи.

Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які

можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

В даному випадку суд вважає, що слід звернути увагу і на те, що у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meћnariж v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не лише сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Суд вважає, що поведінка головуючого судді не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що він не є безсторонньою або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи, а підстави наведені позивачем у заяві про відвід, не входять до переліку наведеного у ст. 37 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого по справі судді при вирішенні даної цивільної справи.

Суд вважає, що доводи заявника в частині упередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ`єктивність або упередженість головуючої судді. Незгода позивача із прийнятими судом процесуальними рішеннями у цій цивільній справі або іншій справі, не може слугувати достатньою підставою для усунення судді від розгляду даної цивільної справи. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інших підстав передбачених ч.1 ст. 36 ЦПК України не зазначено. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

За таких обставин, достатніх підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді Тимчука Р.І. суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Тимчука Руслана Ігоровича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про відшкодування шкоди -відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко