Ухвала суду № 137515610, 12.06.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/42/26

Провадження № 1-кп/361/3/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2026 м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

представника потерпілих ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025110000000572 від 07.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушеннґ, передбачених ч. 2 ст. 286-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушеннґ, передбачених ч. 2 ст. 286-1 КК України.

У судовому засіданні та у письмовому клопотанні до суду прокурор просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

07.07.2025 ОСОБА_5 о 08:18 (фактичний час затримання), затримано в порядку ст. 208 КПК України, та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України та Шевченківського районного суду м. Києва від 08.07.2025 обрано щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2026, щодо ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.06.2026 включно, визначивши заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1514000,00 грн., поклавши на підозрюваного у випадку внесення застави наступні обов`язки:

1. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2 Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3. Здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну;

4. Утримуватись від позапроцесуального спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 підтверджується зібраними доказами.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому провадженні; та продовжувати вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення.

Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. п. 1-3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

1) переховуватися від суду:

Значна суворість покарання за тяжкий злочин, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286-1 КК України (позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років) цілком ймовірно може спонукати обвинуваченого до спроб переховування від суду з метою ухилитися від передбаченої законом відповідальності.

Обґрунтованість вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 після дорожньо-транспортної пригоди був доставлений лікарями екстреної медичної допомоги до КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня», звідки останній скориставшись нагодою втік та переховувався від поліцейських за місцем свого проживання, де був в подальшому затриманий, що вказує на наміри обвинуваченого переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

2) знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення:

Обвинувачений ОСОБА_5 користуючись здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано незаконно впливати на хід судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі транспортного засобу, яким керував обвинувачений, та по якому планується проведення судових експертиз.

3) незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні:

Перебуваючи на волі, для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення ОСОБА_5 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання свідків та потерпілих, які допитані під час досудового розслідування.

Свідки та потерпілі в кримінальному провадженні проживають на території Київської області, а тому для уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може використати тісні соціальні зв`язки. Розуміючи важливість показів свідків та потерпілих для суду, обвинувачений перебуваючи на свободі матиме можливість незаконно впливати на них з метою зміни їх показів та перешкоджання об`єктивного встановленню всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення пунктів Правила дорожнього руху України, в тому числі 07.06.2025 за ст. 130 КУпАП, а саме за керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Систематичне порушення Правил дорожнього руху України обвинуваченим вказує на його безвідповідальне ставлення до безпеки інших учасників дорожнього руху та можливого настання тяжких наслідків.

Таким чином, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, так як наявні у матеріалах справи дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, такий не забезпечить належного виконання останньою її процесуальних обов`язків.

Слід взяти до уваги характер та тяжкість інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в період воєнного стану, на час вчинення кримінального правопорушення перебував в стані алкогольного сп`яніння 2,01 промілле, що в 10 разів перевищує допустимий рівень, та повинен був усвідомлювати, що така поведінка є явно неприйнятною, однак вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, внаслідок якого постраждали троє дорослих та три малолітніх особи, формує у суспільстві думку, щодо безкарності осіб за вчинення ними вказаних кримінальних правопорушень, що викликає великий суспільний резонанс.

Крім того, у провадженні вже мав місце факт втечі обвинуваченого з лікарняного закладу, та переховування від правоохоронних органів.

Також слід врахувати грубість порушення правил безпеки дорожнього руху, зокрема, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, керуючи транспортним засобом будучи позбавленим на право керування відповідним видом транспорту, виїзд на зустрічну смугу для руху в забороненому місці, що характеризує обвинуваченого як особу, що зневажає загально допустимі норми поведінки в суспільстві, ігнорує встановлені Правила дорожнього руху.

Представник потерпілих ОСОБА_7 клопотання прокурора підтримав, просив задовольнити.

Обвинувачений та захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просили обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт. Вважають, що ризики, наведені прокурором є недоведеними або зменшити розмір застави. Захисник зазначив, те, що обвинувачений не вніс визначений судом розмір застави вказують на відсутність у нього таких коштів, що вказують на порушення його прав і свобод. Крім того, просив звернути увагу, що останній з місця ДТП не зникав, а поїхав додому з лікарні, де останньому була надана медична допомога, на той момент працівники поліції останнього не затримували.

Заслухавши думку сторін, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Положенням статті 178 КПК України закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_5 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до двох місяців, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який органами досудового розслідування інкриміновано особливо тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Крім того, стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Характер злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , дає підстави вважати, що по справі існують обґрунтовані ризики щодо негативної поведінки обвинуваченого у суспільстві. Згідно матеріалів справи, останній не судимий, під страхом отримання реального покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тому обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

На думку суду, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не може унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати тиск на потерпілих та свідків. Крім того, як зазначено прокурором, вжа мав місце факт втечі обвинуваченого з лікарняного закладу та переховування від правоохоронних органів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що раніше визначений розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права обвинуваченого, а отже зменшенню не підлягає.

Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 183, 194, 331, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме по 12.08.2026 включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

У задоволенні клопотання захисника в частині зменшення розміру застави, а також зміни запобіжного заходу відмовити.

Залишити розмір застави та обов`язки, покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, визначені згідно ухвали суду від 24.02.2026.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_8