Рішення № 137512551, 17.06.2026, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/625/26

2/689/522/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Шевчик О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фурман Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні с-ща Ярмолинці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ « ФК «Тайгер - Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №21985223 від 30.11.2024 року в розмірі 20 193,56 грн, понесених судових витрат в розмірі 2 662,40 грн, та витрат на надання правової допомоги в розмірі 8 000 грн.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 30.11.2024 між ТОВ «ФК ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №21985223. Кредитний договір укладено шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до Договору кредиту, сума кредиту становить 4000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів. Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів та умов договору.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав повністю, перерахувавши кошти кредиту у розмірі 4000,00 на банківський рахунок Позичальника № НОМЕР_1 .

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором №21985223 від 30.11.2024 року в розмірі 20 193,56 грн, понесені судові витрати в розмірі 2 662,40 грн та витрати на надання правової допомоги в розмірі 8 000 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідачки подала до суду відзив на позов, в якому зазначає, що факту укладення між позивачем і відповідачкою договору на умовах, зазначених позивачем, не доведено, оскільки не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо виникнення з відповідачкою зобов`язальних правовідносин, зокрема щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення, комісій та штрафних санкцій. Крім того, заявлений позивачем розмір процентів є явно несправедливим, неспівмірним та таким, що утворює непропорційно великий тягар для відповідачки, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Також позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, тому положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) та комісії за надання кредиту на умовах програм з розстрочки є нікчемними. Також зазначено, що заявлена позивачем сума штрафів (2 000,00 грн) становить половину тіла кредиту (4 000,00 грн) та, разом із заявленими процентами 13 593,56 грн і комісією 600,00 грн, утворює сукупну вимогу в розмірі 16 193,56 грн, що в чотири рази перевищує суму отриманого відповідачкою кредиту. З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення штрафів у сумі 2 000,00 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. У зв`язку з цим представник відповідачки просить в задоволенні позову відмовити повністю та відмовити у стягненні 8 000 грн витрат на правову допомогу. Просить розглянути справу без участі сторони відповідача.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази у справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30.11.2024 між ТОВ «ФК ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №21985223 та підписано паспорт споживчого кредиту. Відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит у розмірі 4000,00 грн, згідно із яким кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно із п.1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 грн.

Відповідно до п.1.3. договору, кредит надається/видається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 30.11.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.

Згідно із п.1.4. договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 25.11.2025.

Відповідно до п.1.5. вказаного договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 14 232,00 грн в грошовому виразі та 2 654,66 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1 договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 18 232,00 грн. Денна процентна ставка становить 0.99%.

Згідно із п.1.5.1. договору, пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 0.8 % в день.

Відповідно до п.1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350,4 відсотків річних.

Згідно із п.2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Кредитний договір №21985223 та графік платежів за договором підписано одноразовим ідентифікатором 27JY4fW4 (а.с.5-16).

Підписання вказаного договору електронним підписом відповідачкою свідчить про її обізнаність з умовами кредитування.

Кредитні кошти були відправлені відповідачці 30 листопада 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 , № транзакції 1518631416, сума 4000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (а.с. 19 зворот).

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором за ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 20 193,56 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за кредитом; 13 593,56 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 600 грн - заборгованість за комісією; 2000,00 грн - заборгованість за штрафами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Суд відхиляє посилання представника відповідачки на те, що відповідачкою не підписувався та не укладався кредитний договір, з огляду на таке.

Судом встановлено, що кредитний договір №21985223 від 30.11.2024 укладений між ТОВ «ФК ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 з допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи та підписано з відповідачкою з допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який зазначений у довідці про ідентифікацію (а.с.19).

Детально порядок укладення зазначеного Кредитного договору передбачено Розділом 6 Договору.

Усі необхідні дії були виконані сторонами Кредитного договору №21985223 від 30.11.2024 для його укладення і підписання, а відтак, зазначений договір був укладений і підписаний сторонами.

Вказані обставини підтверджуються: паспортом споживчого кредиту №21985223, в якому зазначено, що він підписаний споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.17-18); довідкою про ідентифікацію, якою підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №21985223 від 30.11.2024 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ТАЙГЕР-ФІНАНС». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 27JY4fW4, дата відправлення 30.11.2024 на номер телефону НОМЕР_3 (а.с.19).

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, відповідно до ч.ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Також суд відхиляє посилання представника відповідачки у відзиві на те, що відсутні докази перерахування їй кредитних коштів, оскільки кредитні кошти були перераховані відповідачці 30 листопада 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 , № транзакції 1518631416, сума 4000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (а.с. 19 зворот).

Крім того, суд відхиляє посилання представника відповідача на неправомірність нарахування відсотків за кредитним договором, оскільки судом встановлено, що відповідачка погодилася на відповідний розмір відсотків та графік платежів, підписавши в електронному вигляді договір, паспорт споживчого кредиту та графік платежів (а.с.5-18).

Щодо стягнення заборгованості за штрафами в сумі 2000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачки штрафів в розмірі 2000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1.5.2. кредитного договору №21985223, комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 15% від суми Кредиту та дорівнює 600,00 грн.

Відповідно до п.1.10.2 Договору про споживчий кредит комісія за надання кредиту дорівнює 15% та розраховується в процентах звикористанням наступної формули: Комісія = ЗРК х %; де ЗРК - загальний розмір кредиту; % - розмір відсотків зазначений у п. 1.5.2. Договору.

Як вбачається з правової позиції, викладеної у Постанові ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 Постанови ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем не доведено правомірність вимог щодо стягнення з відповідачки штрафів та комісії, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №21985223 від 30.11.2024 року в розмірі 17 593,56 грн, яка складається із заборгованості: за сумою кредиту - 4 000 грн, за відсотками - 13 593,56 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Представником позивача до закінчення розгляду справи по суті було подано докази понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн, а саме, надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК ТАЙГЕР-ФІНАНС» та адвокатським об`єднанням «Апологет». Згідно з Актом №933 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026 року та Детальним описом вартість послуг, вартість правової допомоги складає 8 000,00 грн (а.с.26-27).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи заяву представника відповідачки про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, складності даної справи, кількість судових засідань, враховуючи принцип розумності розміру витрат на правничу допомогу суд вважає, що витрати відповідача на правничу допомогу слід зменшити до 5 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4 357,00 грн.

Щодо стягнення з відповідачкина користь позивача судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 319,60 грн ((17 593,56 грн х 100% : 20 193,56 грн) х 2 662,40 грн. : 100%).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1050,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», код ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1 корпус 28 IBAN: НОМЕР_5 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) заборгованість за договором №21985223 від 30.11.2024 року в розмірі 17 593 (сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн 56 коп, яка складається із заборгованості: за сумою кредиту - 4 000 грн, за відсотками - 13 593,56 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», код ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1 корпус 28 IBAN: НОМЕР_5 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335)4 357 (чотири тисячі триста п`ятдесят сім) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» судовий збір в сумі 2 319 (дві тисячі триста дев`ятнадцять) грн 60 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчик О.М.