Рішення № 137512098, 18.06.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/985/26

18 червня 2026 року

2/671/921/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18 червня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Андрущенка О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Чеховської М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 76506295 від 28.10.2024 в розмірі 49505,63 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.10.2024 між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» і ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 76506295.

Відповідно до умов Договору ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (далі кредитодавець) взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 9800,00 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача становить 49505,63 грн., що складається із: заборгованість за кредитом 9800,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 33335,63 грн.; заборгованість по комісії за видачу кредиту 1470,00 грн.; заборгованість за штрафами 4900,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано докази, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 22 травня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Клопотання про проведення судового засідання від сторін до суду не надходило.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з наведеного, а також відповідно положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд вважає за необхідне проводити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

28.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» і ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 76506295 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору загальний розмір кредиту складає 9800,00 грн.; тип процентної ставки фіксована; 0,96 % в день, нарахування процентів здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування; строк кредитування 360 календарних днів, дата повернення кредиту 23.10.2025; комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту, що складає 1470,00 грн.

Згідно довідки, що міститься в матеріалах справи, 28.10.2024 позивачем на карту № НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 9800,00 грн. за Договором.

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за Договором складає в сумі 49505,63 грн., що складається із: заборгованість за кредитом 9800,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 33335,63 грн.; заборгованість по комісії за видачу кредиту 1470,00 грн.; заборгованість за штрафами 4900,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4900,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, а Договір укладено 28.10.2024, тобто після введення воєнного стану.

Враховуючи викладене, заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 4900,00 грн. не підлягають задоволенню.

Як зазначає позивач у позові, кредитор, надавши обумовлені договором кошти, свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим наявна заборгованість за Договором в розмірі 44605,63 грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 порушив обумовлені договором строк і порядок повернення суми кредиту, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов`язань, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з нього суми заборгованості у розмірі 44605,63 грн. ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню.

Представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування клопотання зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу складаються з: усної консультації клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складання позовної заяви та подання її до суду, витрачений час становить 6 год. 30 хв., а розмір гонорару складає 8000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання обґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До матеріалів заяви представником позивача додано Договір про надання правової допомоги № 0207 від 02.07.2025 згідно з яким, адвокатське об`єднання «Апологет» прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс».

Згідно Детального опису наданих послуг від 09.03.2026 сторони погодили виконання правових послуг за наступним списком:

- усна консультація клієнта (30 хвилин);

- ознайомлення з матеріалами справи (2 години);

- погодження правової позиції (30 хвилин);

- складання позовної заяви та подання її до суду (3 години 30 хвилин).

Актом наданих послуг № 1591 від 09.03.2026 прийнято послуги згідно Договору про надання правової допомоги та погоджено суму наданих послуг в розмірі 8000,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. суд зазначає наступне.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04, § 268).

В той же час, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подав жодних заперечень з приводу не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Суд не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

В той же час, судом задоволено позовні вимог в частині 90,10 % від заявлених, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 7208,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2398,88 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 76506295 від 28.10.2024 у розмірі 44605 (сорок чотири тисячі шістсот п`ять) грн. 63 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС»витрати на правову допомогу в розмірі 7208,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» сплачений судовий збір в сумі 2398,88 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», код в ЄДРПОУ 43561909, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус;

Представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса здійснення діяльності: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя