Рішення № 137511966, 18.05.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/18067/25

н/п 2/766/7078/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого суддіМайдан С.І.

за участю секретаря Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

АТ «ПУМБ`звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори: 1) 03.08.2020 року № 1001648904101, за яким позичальнику видано кредит у сумі 23720,83 грн; 2) 07.08.2023 року № 1012504969, за яким позичальнику видано кредит у сумі 28207,06 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.08.2025 року складає: 1) по кредитному договору від 03.08.2020 року № 1001648904101 у розмірі 18317,71 грн, з яких: 9819,93 грн - заборгованість по кредиту;1,06 грн - заборгованість за процентами; 8496,72 грн - заборгованість за комісією; 2) по кредитному договору від 07.08.2023 року № 1012504969 у розмірі 38102,79 грн, з яких 27558,60 грн - заборгованість за кредитом; 4,01 грн - заборгованість по процентам; 10540,18 грн - заборгованість за комісією. Загальна суму заборгованість станом на 17.08.2025 року складає 56420,50 грн. Позивач направив письмову вимогу відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 56420,50 грн, та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 19.12.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте надав суду клопотання в якому просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, а також не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлений про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подавав.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280,281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори:

1)03.08.2020 року № 1001648904101, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у сумі23720,83 грн, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,99%, строк кредиту 36 місяців;

1)07.08.2023 року № 1012504969 , відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у сумі 28 207,06 грн, строк кредитування 48 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,6%, розмір процентної ставки 0,01% річних.

При підписанні заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в поновму обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг. Клієнт підписанням заяви підтверддує, що йому зрозумілий порядок внесення змін до ДКБО, та він погоджується з ними. Банк має право застосувати штраф, а клієнт на вимогу банку зобов`язаний сплатити банку штраф, відповідно до умов ДКБО, іце положення має поновлювальний характер. У випадку порушеня зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом/комісій, та інших зобов`язань за договором банк може застосувати іншу процентну ставку, що передбачена договором. Розірвання договору за ініціативою клієнта можливе при відсутності заборгованості за договором, та здійснюється шляхом надання клієнтом до банку заяви про відмову від послуг. Розірвання договору за ініциативою клієнта не звільняє клієнта від обов`язку погасити в повному обсязі заборгованість в разі її наявності.

АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за договорами виконано, а ОСОБА_1 тривалий час свої зобов`язання за договором не виконувала.

З розрахунку заборгованості за вказаними договорами, який надано позивачем вбачається, що станом на 17.08.2025 року заборгованість відповідача у звязку з неналежним виконанням зобовязання, складає:1) по кредитному договору від 03.08.2020 року № 1001648904101 у розмірі 18317,71 грн, з яких: 9819,93 грн - заборгованість по кредиту;1,06 грн - заборгованість за процентами; 8496,72 грн - заборгованість за комісією; 2) по кредитному договору від 07.08.2023 року № 1012504969 у розмірі 38102,79 грн, з яких 27558,60 грн - заборгованість за кредитом; 4,01 грн - заборгованість по процентам; 10540,18 грн - заборгованість за комісією. Загальна суму заборгованість станом на 17.08.2025 року складає 56420,50 грн.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідач було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних забов`язань, яка залишена без задоволення, порушення не усунуті.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено устатті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина другастатті 1050 ЦК України). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

У відповідності дост.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаногоКодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зіст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК Українипередбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд бере до уваги як належний, допустимий, достовірний і достатній доказ розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем, який ні відповідачем, ні матеріалами справи не спростовується.

Оскільки відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту за користування кредитними коштами не виконує, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором: 1) від 03.08.2020 року № 1001648904101 заборгованість по кредиту у розмірі 9819,93 грн та заборгованість за процентами у розмірі 1,06 грн; 2) від 07.08.2023 року № 1012504969 заборгованість за кредитом у розмірі 27558,60 грн та заборгованість по процентам у розмірі 4,01 грн, є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, з огляду на що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенням ст.12,81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх зобов`язань та спростування вимог позивача.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Щодо стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, позивач також просить стягнути з відповідача комісію 1) по кредитному договору від 03.08.2020 року № 1001648904101 у розмірі 8496,72 грн; 2) по кредитному договору від 07.08.2023 року № 1012504969 у розмірі 10540,18 грн.

Судом встановлено, що кредитним договором встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту: по договору від 03.08.2020 року № 1001648904101 у розмірі 1,99%; по договору 07.08.2023 року № 1012504969 у розмірі 1,6%.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року). Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів». З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року N 1023-XII, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) Велика Палата дійшла висновку щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Відповідно до частини 1, 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року N 2121-III (в редакції на час укладення договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно є нікчемними.

А тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення щомісячної комісії за обслуговування кредиту: 1) по договору від 03.08.2020 року № 1001648904101 у розмірі 8496,72 грн; 2) по договору від 07.08.2023 року № 1012504969 у розмірі 10540,18 грн, необхідно відмовити.

Положенням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову за змістом позовної заяви становила 56420,50 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково на загальну суму 37383,18 грн.

З урахуванням наведеного, частка задоволених позовних вимог від загальної ціни позову становить 37383,18 грн: 56420,50 грн (0,6625).

Відповідно, пропорційний розмір витрат, понесених позивачем становить: на сплату судового збору у розмірі 1604,84грн.

З підстав викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1604,84 грн .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.526,610,617,1054 ЦК України, ст. ст.77-81,141, 263,265,280-283,287 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість станом на 17.08.2025 року за:

1)Кредитним договором від 03.08.2020 року № 1001648904101 у розмірі 9820,99 грн, з яких: 9819,93 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1,06 грн - заборгованість за процентами;

2)Кредитним договором від 07.08.2023 року № 1012504969 у розмірі 27562,19 грн, з яких: 27558,60 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4,01 грн - заборгованість по процентам;

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 1604,84 грн.

В решті позовних вимог щодо стягнення комісії за кредитними договорами відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 28.05.2026 року.

СуддяС. І. Майдан