Рішення № 137509726, 17.06.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2182/26

2/583/1249/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, збитків від інфляції та 3% річних,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулося до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами оренди землі № 135/16 від 10.05.2016 та № 199/16 від 12.07.2016 у розмірі 64293,39 грн, обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 12966,71 грн пені, 11457,76 грн інфляційних збитків та 3505,92 грн 3% річних. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,0713 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0607, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 . За життя 10.05.2016 мати позивача ОСОБА_3 уклала з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 135/16, згідно з яким передала у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 112224,47 грн. Сторонами визначено річну орендну плату в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7855,71 грн. 03.08.2017 ПрАТ «Райз-Максимко» уклало з ОСОБА_3 додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі № 135/16 від 10.05.2016, зареєстрований 08.06.2016 за № 14846064, згідно з яким сторони збільшили розмір орендної плати до 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 11222,45 грн. 02.03.2018 Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», Товариство з обмежено відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_3 уклали трьохсторонню додаткову угоду № 1 до даного договору оренди, в якій новий орендар ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» приймає на себе всі права та обов`язки Орендаря від Приватного акціонерного товариство «Райз-Максимко».

Крім того, позивач ОСОБА_4 є власником іншої земельної ділянки площею 4,4425 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0606, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 . Мати позивача успадкувала дану земельну ділянку після смерті свого чоловіка (батька позивача) ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя 12.07.2016 батько позивача ОСОБА_5 уклав з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 199/16, згідно з яким передав у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 112224,47 грн. Сторонами визначено річну орендну плату в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7855,71 грн. 18.05.2018 Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», Товариство з обмежено відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_3 уклали трьохсторонню додаткову угоду № 1 до даного договору оренди, в якій новий орендар ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» приймає на себе всі права та обов`язки Орендаря від Приватного акціонерного товариство «Райз-Максимко». Також сторонами визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224,47 грн. З 2017 року орендна плата складає 11222,45 грн, що становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» належним чином не виконувалосвої зобов`язання за договорами оренди землі № 135/16 від 10.05.2016 та № 199/16 від 12.07.2016 по виплаті орендної плати з урахуванням індексації, внаслідок чого утворилась заборгованість, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення учасників справи, відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов; задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 Абрамовича О.В. про витребування від ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» копій усіх додаткових угод договорів оренди землі № 135/16 від 10.05.2016 та № 199/16 від 12.07.2016, а також докази виплати орендної плати за зазначеними договорами, та витребування від Головного управління державної податкової служби в Сумській області відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2018 по 31.12.2023.

28.05.2026 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» Фесенка О.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилається на те, що твердження та розрахунки позивача щодо індексації орендної плати не ґрунтуються на умовах договору оренди землі, наведені за текстом позову розрахунки щодо заборгованості з орендної плати, її індексації є арифметично неправильними, оскільки зроблені на підставі хибних вихідних даних щодо розміру орендної плати та періодів і сум нарахування. Розмір витрат на правничу допомогу позивача вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям розумності.

28.05.2026 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» Фесенка О.М. надійшла заява про виконання ухвали суду про витребування доказів, надано копії всіх додаткових угод договорів оренди землі № 135/16 від 10.05.2016 та № 199/16 від 12.07.2016, а також докази виплати орендної плати за зазначеними договорами.

29.05.2026 від Головного управління державної податкової служби в Сумській області на виконання ухвали суду надійшли відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2018 по 31.12.2023.

02.06.2026 від представника позивача ОСОБА_1 Абрамовича О.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог з урахуванням наданих ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та Головним управлінням державної податкової служби в Сумській області. У заяві про збільшення позовних вимог представник позивача просить стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати за договорами оренди землі № 135/16 від 10.05.2016 та № 199/16 від 12.07.2016 в розмірі 63705,45 грн, обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 16022,47 грн пені, 14465,63 грн інфляційних збитків та 4017,64 грн 3% річних.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,0713 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0607, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом № 798 від 26.05.2023, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72614199 від 26.05.2023 та витягом з Державного реєстру речових прав № 333684304 від 26.05.2023.

За життя 10.05.2016 мати позивача ОСОБА_3 уклала з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 135/16, згідно з яким передала у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років.

Пунктом 9 Договору № 135/16 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки, що складає 7855,71 грн.

Пунктом 10 Договору № 135/16 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 Договору № 135/16 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.

03.08.2017 ПрАТ «Райз-Максимко» уклало з ОСОБА_3 додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі № 135/16 від 10.05.2016, зареєстрований 08.06.2016 за № 14846064, згідно з яким сторони збільшили розмір орендної плати до 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 11222,45 грн.02.03.2018 між ОСОБА_3 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду № 1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі № 135/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11222,45 грн, з 2017 року орендна плата складає 11222,45 грн.

04.07.2019 між ОСОБА_3 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору оренди землі № 135/16, відповідно до якої сторони вирішили, що у термін з 01.01.2019 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно з Податковим кодексом України.

Крім того, ОСОБА_1 є власником іншої земельної ділянки площею 4,4425 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0606, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом № 797 від 26.05.2023, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72613936 від 26.05.2023 та витягом з Державного реєстру речових прав № 333678198 від 26.05.2023.

За життя 10.05.2016 мати позивача ОСОБА_3 уклала з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 199/16, згідно з яким передала у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років.

Пунктом 9 Договору № 199/16 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки, що складає 7855,71 грн.

Пунктом 10 Договору № 135/16 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 Договору № 135/16 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.

03.08.2017 ПрАТ «Райз-Максимко» уклало з ОСОБА_3 додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі № 135/16 від 10.05.2016, зареєстрований 08.06.2016 за № 14846064, згідно з яким сторони збільшили розмір орендної плати до 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 11222,45 грн.18.05.2018 між ОСОБА_3 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду № 1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі № 199/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11222,45 грн, з 2017 року орендна плата складає 11222,45 грн.

04.07.2019 між ОСОБА_3 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору оренди землі № 199/16, відповідно до якої сторони вирішили, що у термін з 01.01.2019 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно з Податковим кодексом України.

Судом досліджено виписку АТ КБ "ПРИВАТБАНК" по картковому рахунку ОСОБА_1 від 24.07.2026 (а.с. 26-27), відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу стососовно доходів, отриманих ОСОБА_1 (а.с. 28-29), інформацію про доходи ОСОБА_3 , отримані від податкових агентів за період з січня 2018 року по грудень 2023 року (а.с. 77-78), з яких вбачається, що ТОВ "РАЙЗ ПІВНІЧ" хоча і сплачувало орендарям орендну плату, але не сплачувало індексацію, яка передбачена договорами і є складовою орендної плати.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Аналіз ч. 3 ст. 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).

Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21Закону України «Про оренду землі» (індексується лише орендна плата).

За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.

При цьому, базовим місяцем вважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23.

Зі змісту укладених договорів оренди землі № 135/16 від 10.05.2016, № 199/16 від 12.07.2016, а також додаткових угод до цих договорів слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Представником позивача заявлено вимоги про розрахунок індексації орендної плати за 2018-2025 роки.

Представником позивача правильно визначені базові місяці розрахунку індексації. Базовим місяцем розрахунку індексації договором № 199/16 від 12.07.2016 за 2018 рік є травень 2018, тому індексації за 2018 рік підлягають платежі, починаючи з червня 2018 року, базовим місяцем розрахунку індексації договором № 135/16 від 10.05.2016 за 2018 рік є серпень 2017 року, тому індексації за 2018 рік підлягають платежі, починаючи з вересня 2017 року.

Востаннє розмір орендної плати за договорами № 199/16 від 12.07.2016 та № 135/16 від 10.05.2016 змінювався 04.07.2019 додатковими угодами № 2, базовим місяцем початку обрахунку індексації за 2019-2025 роки орендної плати є липень 2019 року. Тому індексації за 2019-2025 роки підлягають платежі, починаючи з липня 2019 року.

Так, сума орендної плати з урахуванням індексації розраховується за формулою: [Сума орендної плати з урахуванням індексації] = [Орендна плата] х [Сукупний індекс інфляції] / 100%, де: [Орендна плата] сума орендної плати, яка підлягає індексації, [Сукупний індекс інфляції] добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Відповідні індекси споживчих цін розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур`єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними.

Суд погоджується з розрахунком орендної плати з урахуванням індексації, наведеним позивачем, оскільки він відповідає розрахунку, наведеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за укладеними договороами оренди землі № 199/16 від 12.07.2016 та № 135/16 від 10.05.2016, оскільки виплата орендної плати за 2018, 2020-2025 роки позивачу проведена не в повному обсязі. Загальний розмір недоплаченої орендної плати становить 63705,45 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Відсутність у договорі оренди землі узгодженого сторонами порядку обрахування орендної плати з урахуванням індексу інфляції не звільняє відповідача, як зобов`язану сторону договору, від виконання взятих на себе зобов`язань за цими договорами.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 22 вересня 2020 року (справа № 918/631/19), приписи статті 625 ЦК поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Цією ж постановою детально визначено порядок розрахунку інфляційних втрат на підставі відповідних індексів інфляції. Дану позицію суд вважає необхідним застосувати й у вказаних правовідносинах.

Так, розмір 3% річних від простроченої заборгованості обраховується за формулою: [Сума боргу] х [Процентна ставка (%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] проценти річних; [Кількість днів] кількість днів прострочення зобов`язання; [Кількість днів у році] кількість днів у календарному році.

Розмір інфляційних втрат обраховується за формулою: [Сума боргу] х [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Сукупний індекс інфляції] добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Розмір пені розраховується за формулою: сума боргу х розрахункова ставка пені (%) /100% х кількість днів прострочення зобов`язання.

Суд частково погоджується з розрахунками інфляційних втрат, 3% річних та пені, наведеними позивачем, оскільки вони проведені відповідно до вищенаведених формул.

Разом з тим, інфляційні втрати, 3% річних та пеня за 2023-2024 роки позивачем розраховані, з урахуванням періоду прострочення з 23.11.2023 (дата смерті ОСОБА_3 ) по 24.01.2025 (дата першої виплати орендної плати позивачу ОСОБА_1 як спадкоємцю ОСОБА_3 ). Однак, суд не погоджується з визначеним позивачем періодом прострочення з огляду на наступне.

За приписами частини четвертої статті 32 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічні умови визначені пунктом 40 Договору оренди землі №92/15 від 11.06.2015 про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до частини третьої статті 148-1 Земельного кодексу України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

У даній справі ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до настання строку виплати орендної плати визначеного пунктом 11 договорів оренди землі № 135/16 та № 199/16 (не пізніше 01 грудня).

Позивач орендну плату за 2023 рік за договорами оренди землі № 135/16 та № 199/16 відповідач перерахував на рахунок ОСОБА_3 .

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Сторони справи не надали суду доказів того коли саме ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 148-1 ЗК України повідомив орендаря ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» про те, що вона набула право власності на орендовану земельну ділянку та про платіжні реквізити для виплати орендної плати за договорами оренди землі № 135/16 та № 199/16.

Також позивач не подала до суду доказів того, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» знало про особу правонаступника орендодавця ОСОБА_3 після її смерті, а також мало можливість та підстави для виплати орендної плати ОСОБА_1 за договорами оренди землі № 135/16 та № 199/16 Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

За приписами частини четвертої статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 ЦК України).

Відповідно до пунктів 41 та 42 договорів оренди землі № 135/16 та № 199/16 за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Зважаючи на отримання позивачем відсутність доказів щодо дати виконання ОСОБА_1 обов`язку, визначеного статтею 148-1 Земельного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що затримка із виконанням відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати у строк, визначений договорами оренди землі № 135/16 та № 199/16 виникла не з його вини.

Тому підстави для настання наслідків порушення зобов`язань з виплати орендної плати за 2024 рік, що визначені пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України (сплата неустойки) та частиною другою статті 625 ЦК України, за установлених обставин у цій справі для відповідача не виникають.

Ураховуючи викладене, позивач не довела підстав для стягнення з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» інфляційних збитків та 3 % річних за несвоєчасну виплату орендної плати за договорами оренди землі № 135/16 та № 199/16 за період з 02.12.2024 по 23.01.2025.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що із сум пені, інфляційних збитків та 3 % річних, які позивач просить стягнути з відповідача, необхідно виключити відповідні суми, обчислені за період з 02.12.2024 по 24.01.2025.

Вищевикладене узгоджується з висновками, наведеними в постанові Сумського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року у справі № 583/3637/25.

Таким чином, сума інфляційних втрат за період з 23.11.2023 по 24.01.2025 за несвоєчасну сплату орендної плати з індексацією за 2024 рік за договорами оренди землі № 135/16 та № 199/16 становить 244,67 грн: (17476,66 грн (недоплата за 2024 рік) x 101,40% (сукупний індекс інфляції за період з 02.02.20) - 17476,66 грн). Отже, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню загальна сума інфляційних втрат, розрахованих представником позивача у заяві про збільшення позовних вимог, з вирахуванням періоду з 02.12.2024 по 23.01.2025, у розмірі 14220,96 грн (14465,63 грн 244,67 грн).

Сума 3 % річних за період з 02.12.2024 по 23.01.2025 за несвоєчасну сплату орендної плати з індексацією за 2024 рік за договорами оренди землі № 135/16 та № 199/16 становить 188,87 грн. Отже, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню загальна сума 3% річних, розрахованих представником позивача у заяві про збільшення позовних вимог, з вирахуванням періоду з 02.12.2024 по 23.01.2025, у розмірі 3828,77 грн (4017,64 грн 188,87 грн).

Сума пені за період з 02.12.2024 по 23.01.2025 за несвоєчасну сплату орендної плати з індексацією за 2024 рік за оговорами оренди землі № 135/16 та № 199/16 становить 755,50 грн. Отже, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню загальна сума пені, розрахована представником позивача у заяві про збільшення позовних вимог, з вирахуванням періоду з 02.12.2024 по 23.01.2025, у розмірі 15266,97 грн (16022,47 грн 755,50 грн).

При цьому, суд зауважує, що розраховуючи в заяві про збільшення позовних вимог заборгованість відповідача за пенею, представник позивача вважає, що з урахуванням строків позовної давності пеня може бути стягнута, починаючи з 14 квітня 2019 років.

Суд вирішує спір в межах заявлених позовних вимог та не може виходити за межі предмета спору. Разом з тим, суд вважає за необхідне зауважити, що представником відповідача не надавалося клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише із наявністю про це заяви сторони.

Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 509/3589/16-ц (провадження № 61-16895св18).

Відповідач володіє процесуальним інструментом позовної давності безумовно, маючи можливість використати його як самостійну та достатню підставу для відмови у задоволенні позову. Ба більше, це право є суворо індивідуальним. У спорах з кількома відповідачами один із них може заявити про застосування позовної давності лише щодо вимог, звернених до нього особисто. За наявності солідарного зобов`язання заява будь-якого з відповідачів поширюється на всі вимоги (п. 139 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16-ц).

Разом з тим, позивач набуває права на заяву про застосування позовної давності виключно у процесуальному статусі відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи відсутність клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд не застосовує їх самостійно та не перевіряє доводи представника позивача про те, що строк позовної давності необхідно обчислювати саме з 14 квітня 2019 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 63705,45 грн заборгованості з орендної плати, обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 15266,97 грн пені, 14220,96 грн інфляційних втрат та 3828,77 грн в якості 3% річних від суми заборгованості.

З огляду на викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та зважаючи на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

Так, згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення

За приписами ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, а має оцінювати судові витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також, чи були вони розумними.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи,встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови,що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного Цивільного суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивачем були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На переконання суду, витрати в сумі 10000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

При цьому суд враховує і співвідношення розміру судових витрат до ціни позову.

Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати осіб утримуватися від вчинення неправомірних дій, які призводять до подання відповідних позовів про захист та відновлення порушених прав.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення чинного законодавства та надаючи оцінку наявним у справі доказам суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На переконання суду зазначений розмір відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу буде відповідати критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.

Крім того, позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Зважаючи на часткове (98,79%) задоволення позовних вимог відповідач має відшкодувати на користь позивача 6320,44 грн ((5000,00 грн (витрати на правничу допомогу) + 1331,20 грн (судовий збір)) х 98,79 %).

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 15, 56, 77-82, 133, 137, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Абрамович Олексій Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, збитків від інфляції та 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 : заборгованість з виплати орендної плати у розмірі 63705,45 (шістдесят три тисячі сімсот п`ять гривень 45 копійок), обраховану без вирахування податків та інших обов`язкових платежів; пеню в розмірі 15266,97 грн (п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят шість гривень 97 копійок), інфляційні втрати в розмірі 14220,96 грн (чотирнадцять тисяч двісті двадцять гривень 96 копійок); 3% річних у розмірі 3828,77 грн (три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 77 копійок).

В іншій частині позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 6254,59 грн (шість тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 59 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», адреса: Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, вул. Заводська, 4, код ЄРДПОУ 34264631.

Суддя А.І.Савєльєва