Рішення № 137509543, 18.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/11267/25

Провадження № 2/591/2777/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк»», 3-ї особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звільнення майна з під арешту

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк»», 3-ї особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звільнення майна з під арешту і просить суд зняти арешт з усього нерухомого майна а саме квартиру АДРЕСА_1 , накладеного на підставі листа, серія та номер:171, виданий 30.11.1994, видавник: «Промінвестбанк», яке належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження: 7047413, дата та час державної реєстрації: 18.04.2008 року 10:24:35 і свої позовні вимоги мотивує тим, що Вона працюючи у Сумському відділенні Стройбанку СССР, в подальшому Промстройбанку, а потім ПАТ Промінвестбанку з 18.10.1977 року по 30.09.1999 року стала на чергу на отримання квартири, і згідно договору купівлі-продажу ТОВ «Варіант» та нею від 18.03.1994 року отримала квартиру в якій мешкає вона разом з сім`єю. Коли звернулася до реєстратора для внесення даних до реєстру, з`ясувалося, щона даний час наявна заборона в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухового майна, яка накладена на підставі листа Сумського регіонального управління Промінвестбанку від 30.11.1994 року, що перешкоджає їй вільно розпоряджатися власністю, а тому просить суд скасувати обтяження з нерухомого майна.

Позивачка ОСОБА_1 в письмовій заяві позов підтримала повністю, просить суд позов задоволити, слухати справу у її відсутність.

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк»», 3-тя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, представники до суду не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 з 18.03.1994 року згідно договору купівлі-продажу, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.

Позивачка працюючи у Сумському відділенні Стройбанку СССР, в подальшому Промстройбанку, а потім ПАТ «Промінвестбанку» з 18.10.1977 року по 30.09.1999 року стала на чергу на отримання квартири, і згідно договору купівлі-продажу ТОВ «Варіант» та нею від 18.03.1994 року отримала квартиру в якій мешкає вона разом з сім`єю(а.с.4-9).

Коли звернулася до реєстратора для внесення даних до реєстру, з`ясувалося, щона даний час наявна заборона в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухового майна, яка накладена на підставі листа Сумського регіонального управління Промінвестбанку від 30.11.1994 року(а.с.10).

Відповідно до відзиву на позовну заяву ПАТ «Проминвестбанк» не володіє жодними документальними підтвердженнями існування листа від 30.11.1994 року і йому не були відомі його зміст, підстави або законність накладення заборони(а.с.47-50).

Згідно відповіді Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 27.11.2025 року за №06.01-18/7379 згідно матеріалів інвентаризаційної справи станом на 31.12.2012 року на об`єкт нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 у власності ПАТ «Промінвестбанк» не перебувала (а.с.67).

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право звернутися за захистом свого майнового права, одним із способів захисту цивільного права є скасування дії, яка порушує право.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд, право власності є непорушним. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

За ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3502/5 від 12.12.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 року №1429/20167 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Згідно з п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Відповідно до ст. 223 ЦК УРСР (норми якої діяли на час виникнення та припинення правовідносин, в забезпечення виконання яких було накладено заборони відчуження на майно) зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

З огляду на вказане, судом не встановлено наявності відповідного зобов`язання, в забезпечення виконання якого було накладено заборону відчуження на нерухоме майно, а тому існування такої заборони, на думку суду, є втручанням у здійснення позивачем його права власності на нерухоме майно.

Враховуючи те, що державна нотаріальна контора як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна, а позивач позбавлений можливості реалізувати свої права власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити з вищевказаних підстав.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.16, 182, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 10-13, 15-16, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити.

Зняти арешт з усього нерухомого майна а саме квартиру АДРЕСА_1 , накладеного на підставі листа, серія та номер:171, виданий 30.11.1994, видавник: «Промінвестбанк», яке належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження: 7047413, дата та час державної реєстрації: 18.04.2008 року 10:24:35.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 17 червня 2026 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО