Рішення № 137509150, 17.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/309/26

пр.№ 2/464/1178/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: судді Шашуріної Г.О.,

секретаря судового засідання Гуцул В.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Дрозди Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 464/309/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,

у с т а н о в и в:

Адвокат Ориник Андрій Романович, від імені та в інтересах позивача, звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить позбавити відповідачів батьківських прав відносно їхнього малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2026 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 21 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 02 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 березня року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, дали пояснення, аналогічні його мотивам.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення такого. Відзиву на позовну заяву не подали.

Представник Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як орган опіки та піклування позов ОСОБА_1 підтримала.

Дитина, щодо якої вирішується питання ОСОБА_5 просила суд позбавити своїх батька та матір батьківських прав щодо неї.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях. (ст.ст.12,81 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Як унормовано ст.ст.8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст.ст.150, 155 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України, зокрема у п.2 визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19, від 06 червня 2024 року у справі№ 132/2049/23,від 25 вересня 2024 року у справі № 206/1513/23, від 02 жовтня 2024 року у справі № 2-5679/11, від 04 вересня 2024 року у справі№ 608/858/22, 19 лютого 2025 року у справі № 182/3090/22, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України).

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків, є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 358/689/22, від 21 травня 2024 року у справі № 303/801/23).

Як вбачається з свідоцтва про народження від 22 березня 2013 року батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Відповідно до наказу Управління «Служби у справах дітей» № 428 від 29.08.2025 р вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитину, яка залишилася без батьківського піклування, взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на підставі акта обстеження умов проживання від 29.08.2025 р. (надалі - акт обстеження).

Крім того, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитину, яка залишилася без батьківського піклування, тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_1 (надалі Позивачка/ ОСОБА_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Також на ОСОБА_1 покладено відповідальність за виховання, навчання та розвиток ОСОБА_5 . ОСОБА_1 зобов`язано піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей та поважати гідність дитини.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 29.08.2025 р. встановлено, що обстеження проведено на підставі звернення ОСОБА_1 з метою перевірки умов проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

В акті обстеження комісією зазначено, що для виховання та розвитку дитини створено задовільні умови проживання у трикімнатній квартирі, де спільно проживають ОСОБА_1 (бабуся хлопчика), ОСОБА_8 (тітка хлопчика) та ОСОБА_9 (родичка хлопчика). Причиною влаштування ОСОБА_5 до бабусі стала відсутність інтересу та бажання з боку батьків дитини, а саме матері ОСОБА_3 (надалі Відповідач № 1 / ОСОБА_3 ) та батька ОСОБА_4 (надалі Відповідач № 2 / ОСОБА_4 ), брати участь у вихованні ОСОБА_5 , його забезпеченні та утриманні.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 проживав разом із матір`ю ОСОБА_3 без участі батька у його вихованні, оскільки рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 27.11.2015 р. у справі № 464/6826/15-ц шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано.

Крім того, відповідно до судового наказу Сихівського районного суду м. Львова від 14.08.2020 р. у справі № 464/3866/20 постановлено стягувати з ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.07.2020 р. і до досягнення дитиною повноліття.

З огляду на викладене можна дійти висновку, що Відповідач № 2 не брав безпосередньої участі у вихованні дитини та не проживав разом з сином.

Додатково слід зазначити, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 народила ОСОБА_11 . Додається копія свідоцтва про народження ОСОБА_11 (додаток № 10).

Відповідно до листа відділу «Служба у справах дітей» Личаківського району №260001-вих-98919 від 09.07.2024 р., адресованого батькові ОСОБА_11 ОСОБА_12 , повідомляється про складення актів обстеження умов проживання ОСОБА_11 . Зокрема, у контексті даної справи істотне значення має інформація, викладена в акті обстеження умов проживання від 26.06.2024 р., згідно з яким малолітній ОСОБА_11 повідомив, що в період його проживання разом із братом ОСОБА_13 їх обох бив ОСОБА_14 (співмешканець матері), а також про наявність у дітей страху, що мати ОСОБА_3 залишала їх зачиненими вдома.

Крім того, протягом останніх років ОСОБА_10 зловживала алкогольними напоями, що негативно впливало на її ставлення до дітей. Відповідач № неодноразово проходила лікування від алкогольної залежності.

У відповідь на адвокатський запит голова Загальноцерковного реабілітаційного центру «НАЗАРЕТ» УГКЦ надав лист-підтвердження № 206 від 05.12.2025 р., у якому повідомив, що ОСОБА_3 перебувала на реабілітації від алкогольної залежності у Загальноцерковному реабілітаційному центрі «Назарет» у період з 20.04.2024 р. по 15.05.2024 р. При цьому програму реабілітації вона не завершила та вибула із ЗРЦ «Назарет» без попередження.

Протягом останніх двох років малолітній ОСОБА_5 фактично проживає з бабусею, тоді як його мати ОСОБА_10 повністю самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків. Відповідач № 1 не бере жодної участі у житті дитини, не цікавиться її станом здоров`я, умовами проживання, способом життя, навчанням та розвитком, не підтримує з дитиною жодного зв`язку та не надає належної уваги й піклування.

Більше того, ОСОБА_10 страждає на алкогольну залежність, що негативно впливає на її поведінку та ставлення до дитини і є несумісним із належним виконанням батьківських обов`язків.

У зв`язку з повною відсутністю матері у житті дитини, ОСОБА_5 фактично позбавлений материнської опіки, а ОСОБА_10 систематично та свідомо не виконує покладені на неї законом обов`язки щодо виховання, догляду та утримання сина, що свідчить про її безвідповідальне ставлення до батьківства та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Станом на момент подання даної позовної заяви Позивачці не відомо про місце фактичного перебування ОСОБА_15 . 3. Вжиті за сприяння органів Національної поліції заходи щодо встановлення її місцезнаходження результату не дали, оскільки ОСОБА_10 умисно приховує своє реальне місце перебування.

Протягом останніх двох років малолітній ОСОБА_5 фактично проживає з бабусею, тоді як його мати ОСОБА_3 повністю самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків. Відповідач № 1 не бере жодної участі у житті дитини, не цікавиться її станом здоров`я, умовами проживання, способом життя, навчанням та розвитком, не підтримує з дитиною жодного зв`язку та не надає належної уваги й піклування.

Більше того, ОСОБА_3 страждає на алкогольну залежність, що негативно впливає на її поведінку та ставлення до дитини і є несумісним із належним виконанням батьківських обов`язків.

У зв`язку з повною відсутністю матері у житті дитини, ОСОБА_5 фактично позбавлений материнської опіки, а ОСОБА_3 систематично та свідомо не виконує покладені на неї законом обов`язки щодо виховання, догляду та утримання сина, що свідчить про її безвідповідальне ставлення до батьківства та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Станом на момент подання даної позовної заяви Позивачці не відомо про місце фактичного перебування ОСОБА_3 . Вжиті за сприяння органів Національної поліції заходи щодо встановлення її місцезнаходження результату не дали, оскільки ОСОБА_3 умисно приховує своє реальне місце перебування.

Батько малолітнього ОСОБА_4 не належним чином виконує свої батьківські обов`язки: не приділяє уваги вихованню дитини, не забезпечує належних умов проживання та протягом всього життя хлопчика не цікавиться його станом і розвитком. Дитина перебуває під опікою та на повному утриманні Позивачки.

Окрім того, ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення низки кримінальних правопорушень. Зокрема: 1) у 2013 році за діяння, передбачені ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України, засуджений до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 2) у 2015 році за діяння, передбачені ч. 3 ст. 15 та ч. 2 ст. 289 КК України, засуджений до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 3) у 2023 році засуджений за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

На підставі наведених фактів слід дійти висновку, що ОСОБА_4 не здатний належним чином виконувати батьківські обов`язки та забезпечити нормальні умови для виховання та розвитку свого сина, ОСОБА_5 .

Підсумовуючи зазначене, слід дійти висновку, що ОСОБА_4 страждає на алкогольну залежність, що підтверджується численними адміністративними та кримінальними справами, а також відповідними судовими постановами. Алкогольна залежність негативно впливає на його здатність піклуватися про дитину та створює реальний ризик для її фізичного і психологічного благополуччя. Відповідач № 2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі та повторні правопорушення, що свідчить про його безвідповідальність і потенційну небезпеку для оточуючих. Найважливіше, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не повідомляє про своє місцезнаходження та систематично л контакту з дитиною та органами опіки.

Таким чином, поведінка, спосіб життя та правопорушення ОСОБА_16 прямо свідчать про його неспроможність бути належним батьком та обґрунтовують необхідність позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_7 .

За правилами ч.ч.4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновком Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування від 18 березня 2026року № 260001-36960 визнано за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оцінивши даний висновок, суд вважає такий достатньо аргументованим та враховує при вирішенні спору.

За приписами ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У судовому засіданні дитина ОСОБА_5 висловила свою думку у підтримку заявленого позову.

Таким чином, судом установлено, що відповідачі самоусунулися від батьківських обов`язків та ухиляються від їх виконання, оскільки останні не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавляться її життям, станом здоров`я, інтересами та вподобаннями, не спілкуються з сином, не проявляють ініціативи до зустрічей, тобто не займаються вихованням своєї неповнолітньої дитини та виконанням своїх батьківських обов`язків щодо неї, що обов`язком згідно з вимогами сімейного законодавства. Порушують права дитини на належне батьківське виховання. Відсутні жодні докази, які б свідчили проте, що відповідачам чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною.

Позбавлення відповідачки батьківських прав спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідачів, є пропорційним меті позбавлення її батьківських прав (постанова Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 366/2047/18).

Окрім того, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, про що йдеться у постанові Верховного Суду 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.

Підсумовуючи викладене у своїй сукупності, наявні достатні правові підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав,

Відповідачами не висловлено свою позицію про позбавлення батьківських прав, жодних доводів у спростування позову не наведено та доказів, які б досліджувалися судом, не надано.

Щодо позовних вимог про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 опікуном над її малолітнім онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 то суд в таких відмовляє як в передчасних, оскільки позивачці необхідно подати заяву до органів опіки, надати необхідних документів, медичних довідок і рішення суду про позбавлення батьківських прав, а вже тоді звертатися до суду щодо призначення опікуном.

Водночас особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч.2 ст.166 СК України).

Відповідно до вимог ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, законодавцем прописано пряму імперативну норму права щодо одночасного вирішення питання про стягнення аліментів при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.

У ст.180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст.182 СК України).

Ураховуючи однозначну необхідність у витратах на гармонійний розвиток дитини до його повноліття, з відповідачів слід стягувати аліменти на користь та утримання його дитини у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з кожного з відповідачів.

За приписами ч.1 ст.79, ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 16 січня 2026 року. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі щорічно підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст.184 СК України).

Оскільки питання опіки відносно ОСОБА_5 у встановленому законом порядку не вирішено, позивач не просить стягувати на користь дитини аліменти, відтак стягнення аліментів на утримання дитини має відбуватись шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Для цього позивача слід зобов`язати відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили. Указане узгоджується з постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, справа № 464/7647/17 (провадження №61-8172св19).

З урахуванням того, що позивача зобов`язано відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, тому суд не застосовує положення ч.1 ст.430 ЦПК України, не допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідачів слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 гривень.

Оскільки, позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», то за приписами ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню 1 331,20 грн судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті вимог позову відмовити.

Стягувати з ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 січня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягувати з ОСОБА_4 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 січня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Розмір аліментів, стягуваний у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Зобов`язати позивача ОСОБА_1 відкрити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі по 665,60 грн з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у розмірі по 665,60 грн з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ,

відповідач ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ,

третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки і піклування, код за ЄДРПОУ 25258931, м. Львів, просп. Червоної Калини, 66

Повне рішення суду проголошено 17 червня 2026 року.

Суддя Галина ШАШУРІНА