Ухвала суду № 137508488, 18.06.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1249/26

Провадження № 2/493/1025/26

УХВАЛА

18 червня 2026 року м. Балта Одеської області

Суддя Балтського районного суду Одеської області Тітова Т.П., розглянувши позовну заяву першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області В. Баюша, який діє в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 та ФГ «АРДИС» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування особи,

встановила:

Перший заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області В. Баюш, який діє в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 та ФГ «АРДИС» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування особи.

Ознайомившись з позовною заявою суддею встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки позовна заява, яка є заявою по суті справи та з якою позивач звертається до суду, і в якій викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

09.04.2025 р. набрав чинності ЗУ № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон № 4292-ІХ).

Так, Законом № 4292-ІХ доповнено ст. 390 ЦК України ч. 5 такого змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Ст. 391 ЦК України доповнено ч. 2 такого змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі ст. ст. 387 і 388 цього Кодексу».

Ч. 4 ст. 177 ЦПК України доповнено абз. 2 такого змісту: у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Ч. 2 ст. 185 ЦПК України доповнено абз. 3 такого змісту: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.

Ст. ст. 175, 177 ЦПК України встановлено обов`язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Як вбачається із змісту позовних вимог, прокурор у позові посилається на те, що відповідач не може вважатися добросовісним набувачем.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, якщо на підставі рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про відчуження земельної ділянки, яка перебуває під посиленою правовою охороною держави, відбулася державна реєстрація права власності на це майно, власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 року у справі № 908/976/19 виснувала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача цього майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.

Добросовісність чи недобросовісність особи це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/20528/21.

Ст. 265 ЦПК України доповнено ч. 14 такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».

Позов прокурора про витребування земельної ділянки поданий 17 червня 2026 року, тобто після набрання чинності Законом № 4292-ІХ та нової редакції ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а тому мав їм відповідати.

З урахуванням викладеного слід наголосити, що обставини добросовісності/недобросовісності набувача-відповідача досліджуватимуться та встановлюватимуться судом безпосередньо під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження. При цьому, факт недобросовісності набувача встановлюється судом на основі наданих сторонами та досліджених в ході судового розгляду доказів, а не виключно через вказівку прокурора про недобросовісність відповідача у поданому позові.

Оскільки, відповідно до вказаної презумпції відповідач є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, слід дійти до висновку про поширення вимог ЗУ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4291-IX до цієї справи.

Враховуючи вище наведене на підставі ч. 4 ст. 177 ЦПК України, вважаю за необхідне зобов`язати прокурора надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Отже, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель» і додати до позову вказані документи.

Крім того, суд звертає увагу прокурора на те, що експертно-грошова оцінка спірної земельної ділянки, чинна на дату подання позовної заяви, у матеріалах даної справи відсутня.

Відтак відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

При цьому звертаю увагу прокурора на зміст ч. 3 ст. 185 ЦПК України згідно якої, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

У зв`язку з наведеним, залишення заяви без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 187, 258-260 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Позовну заяву першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області В. Баюша, який діє в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 та ФГ «АРДИС» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування особи - залишити без руху.

Позивач може усунути недоліки заяви, які викладені в ухвалі на протязі п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

В разі, якщо у вказаний строк недоліки, вказані в ухвалі, не буде усунуто, позовна заява буде вважатися неподаною та повертається позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ