Постанова № 137507512, 17.06.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ПОСТАНОВА

17 червня 2026 рокуСправа № 331/2563/26 Провадження № 3/331/906/2026

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Губанов Р.О., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Михайлова Д.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду 25.03.2026 з відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області за ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

встановив:

21.03.2026 о 00 год 25 хв на просп. Соборний, 99 у м. Запоріжжя водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

06.04.2026 захисником правопорушника подано клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і не має об`єктивної можливості приймати участь у розгляді справи. Як підставу вказує аналогію закону, а саме положення ст. 335 КПК України і різноманітну судову практику. До клопотання додано копії посвідчення УБД, копія військового квитка.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення клопотання суддя виходить з такого.

Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положеннями КУпАП не передбачено можливість зупинення провадження у справі.

Аналогія процесуального права, яку проводить захисник посилаючись на ст. 335 КПК України, як обґрунтування своїх вимог, на переконання судді у цьому випадку не є релевантною і такою, що не може бути застосована у цій справі.

Так в рамках кримінального процесу участь підозрюваного/обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження є обов`язковою за виключення спеціального судового провадження (in absentia). Строки притягнення до кримінальної відповідальності (давності) тривають від двох до п`ятнадцяти років (в залежності від тяжкості кримінального правопорушення), а у певних видах можливість застосування давності вирішується судом, або не застосовується взагалі.

В свою чергу, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою. Строк розгляду справи такої категорії, з урахуванням положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП і ч. 6 ст. 38 КУпАП є один рік.

Отже з урахуванням загальновідомих обставин які тривають в Україні, зупинення даної справи, може потягнути за собою закінчення строку, передбаченого частиною 6 статті 38 КУпАП.

ОСОБА_1 має захисника, тобто наділений можливістю в повній мірі реалізувати своє право на захист, що фактично і було ним зроблено.

Враховуючи вказане підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі відсутні, тому у його задоволенні суддя відмовив.

Також, 04.05.2026 захисником до суду подано клопотання про виклик в судове засідання поліцейського ОСОБА_2 , який здійснював зупинку, огляд та направлення на огляд ОСОБА_1 .

У задоволенні вказаного клопотання суддя відмовив, оскільки працівниками поліції передано, зафіксовано факт пригоди, фактично висловлено свою позицію щодо пригоди та при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, а тому розгляд справи слід проводити за наявними у справі матеріалами, установивши усі фактичні обставини, які повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, та можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Також, 17.06.2026 захисником було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, зі змісту якого випливає, що огляд проведено поліцейським, а не представником ВСП в порядку ст. 266-1 КУпАП, що наявні сумніви щодо об`єктивності первинного встановлення підстав для проведення огляду та достовірності відомостей про наявність ознак алкогольного сп`яніння, що вся процедура огляду, яку застосували до останнього поліцейські, є недійсною, а її результати є недопустимими доказами, а згода чи незгода військовослужбовця пройти огляд чи його фактичне проходження значення не має, оскільки норма ст. 266-1 КУпАП має імперативний характер.

Також подано клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації та клопотання про виклик свідка, а саме командира правопорушника ОСОБА_3 , який може підтвердити, що ОСОБА_1 виконував завдання військової служби під час події.

Захисник у судовому засіданні підтримав подані клопотання.

Суд ухвалив розглянути клопотання від 17.06.2026 після дослідження наявних у справі матеріалів.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав через захисника письмові пояснення.

Суддею досліджено наявні у справі документи: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620218 від 21.03.2026 (далі Протокол); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку УПП в Запорізькій області ДПП старшого сержанту поліції Анатолія Бабака; довідка з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» інформаційно телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо повторності, наявності посвідчення водія; таблиця з ІІПС «Армор», DVD-R з відеозаписом.

Протокол підписаний ОСОБА_1 , у поясненнях по суті зазначив: «я не рахую зупинку законною, тому відмовляюсь надавати будь-які тести чи показания на стан алкогольного сп`яніння».

На відеозаписах зафіксовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: зупинка транспортного засобу Hyundai Sonata під керуванням ОСОБА_1 . Надання пояснень щодо події. Спілкування останнього з поліцейськими під час якого у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинення та закладі охорони здоров`я. Останній проходити огляд відмовився. Роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду. Зафіксовано роз`яснення ОСОБА_1 прав, складання матеріалів, підписання документів. Відсторонення останнього від керування транспортним засобом шляхом паркування транспортного засобу.

У задоволенні клопотання про виклик та допит у якості свідка ОСОБА_3 суддя відмовив з огляду на таке.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 є підлеглим ОСОБА_3 , що останній мав повноваження доручати такого роду завдання ОСОБА_1 , доказів надано не було.

Крім того під час події ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу просив поліцейського допомогти знайти йому адресу Дніпровська, 2. Саме на питання поліцейського він відповів що є військовим. Після того як у нього встановили ознаки алкогольного сп`яніння, зазначив, що вживав напередодні. Вважав, що оскільки він зупинився сам і просив допомогу у поліцейських, підстави для проходження огляду не було. Про виконання якихось завдань військової служби він не вказував, хоча мав об`єктивну можливість зробити це, вочевидь розуміючи, що за вказаних обставин було б здійснено виклик ВСП. Ба-більше ОСОБА_1 відмовився надавати дані військової частини в якій він проходив службу, і поліцейським було зроблено акцент на цьому, повідомлено що ОСОБА_1 буде «оформлений» як цивільна особа, з чим останній погодився (тайм код 0:54:03).

За встановлених обставин показання ОСОБА_3 , навіть якщо допустити, що він дійсно є командиром ОСОБА_1 і наказав останньому виконувати якесь доручення, не мають значення для даної справи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктами 2, 3 розділу І (Загальні положення) Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Посилання захисника на положення ст. 266-1 КУпАП як підставу для закриття провадження є помилковими.

Згідно з ч. 1 ст. 235-1 КУпАП Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п`ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1 - 126, статтею 132-1 цього Кодексу.

Положеннями ч. ч. 1 - 3 ст. 266-1 КУпАП визначено, що військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Проте, за порушення, зокрема правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Також, статтею 15 КУпАП передбачено, що при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності. За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Оскільки у стані сп`яніння увага та швидкість реакції знижуються, а відтак водій не здатен належним чином виконувати вимогу п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, правопорушення, передбачене ч .1 ст. 130 КУпАП, є таким, що стосується правил забезпечення безпеки дорожнього руху.

Аналіз наведених норм матеріального і процесуального закону вказує на те, що військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП на загальних підставах, за винятком військовослужбовців строкової служби, що окремо передбачено статтею 15 КУпАП.

Отже той факт, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем не свідчить про порушення порядку проведення його огляду і неможливість складання працівниками поліції щодо нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже спеціальним суб`єктом вказаного правопорушення є водій, або інша особа, яка керує транспортним засобом, а не військовослужбовець.

Водночас керування військовослужбовцем транспортним засобом в стані сп`яніння (або з ознаками сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан сп`яніння) під час виконання обов`язків військової служби, утворює ідеальну сукупність адміністративних правопорушень, передбачених статтями 130 та 172-20 КУпАП.

Враховуючи наведене, у поліцейських були законні підстави вимагати у ОСОБА_1 який мав ознаки сп`яніння, проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП. Водночас положення статті 266-1 КУпАП у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки ОСОБА_1 не притягався до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 КУпАП.

Крім того, суд зазначає, що співробітниками патрульної поліції було дотримано вимоги законодавства під час проведення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, вони діяли відкрито, відповідно до наявної ситуації, не підбурювали останнього до вчинення правопорушення шляхом наполегливих спонукань та обіцянок і не вчиняли дій, які переконували його в необхідності порушити закон, а діяли в межах своїх повноважень, то твердження адвоката щодо здійсненнями працівниками поліції дій психологічного тиску та ознак навіювання є безпідставним та жодним чином не обґрунтованим.

Інші доводи сторони захисту, на які звертав увагу захисник, є суто формальними, які не можуть слугувати підставою для закриття провадження по справі.

Враховуючи вказані обставин, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Клопотання про призначення ОСОБА_1 основного стягнення без додаткового, суд відхиляє, через те що воно не ґрунтується на вимогах матеріального закону.

Дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з приміткою ст. 22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень зокрема, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (до яких відноситься і положення ст. 130 КУпАП).

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає для водіїв безальтернативну міру адміністративної відповідальності у виді стягнень штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Отже з метою виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень, суддя вважає необхідним піддати ОСОБА_1 згаданим видам стягнень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Керуючись ст. ст. 40-1, 283 - 285, 289, 294 КУпАП, суддя

постановив:

піддати ОСОБА_1 адміністративним стягненням у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Роз`яснити, що відповідно до ст. ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений через установу банку України не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанові не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк, постанову буде надіслано судом для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Реквізити для сплати штрафу при накладенні адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір Стягувач: Державна судова адміністрація України. Сплата судового збору по справі № 331/2563/26, провадження 3/331/906/2026.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Р.О. Губанов