Ухвала суду № 137506883, 18.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/3737/2026 Справа № 641/1681/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Курганникової О.А.,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.Ю.,

в процесі розгляду в приміщенні суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

встановив:

27.02.2026 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» в особі представника звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором №6988524 від 22.01.2024 року у розмірі 15 373,1грн., судових витрат у розмірі 2 662 грн.40 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн..

Ухвалою суду від 05.03.2026 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом.

Заочним рішенням від 06.04.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» за кредитним договором №6988524 від 22.01.2024 року у розмірі 14 708, 1 гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 гривень 00 копійок та судовий збір в розмірі 2 547 гривень 23 копійок, а всього 19 755 гривень 33 копійок .

30.04.2026 року представником відповідача подано заяву про перегляд заочного рішення від 06.04.2026 року.

19.05.2026 року заочне рішення від 06.04.2026 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25.05.2026 року на адресу суд від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила суд закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5700,00.

03.06.2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача про закриття провадження, у зв`язку з відмовою позивача від позову на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки після пред`явлення позову та відкриття судового провадження відповідачем позовні вимоги були задоволенні шляхом сплати заборгованості за кредитним договором. Також просив повернути 50% сплаченого судового збору.

05.06.2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній просив закрити провадження у справі, відмовити у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, не заперечував про розгляд за його відсутності та відсутності відповідача.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання сторін, дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 3ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предметом позову є відшкодування відповідача збитків в порядку регресу.

Представник позивача в своєму клопотанні просить суд закрити провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відмовою від позову .

Підстави для закриття провадження у справі визначені устатті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Судом встановлено, що після відкриття провадження по даній цивільній справі, відповідачем в добровільному порядку погашено завдані позивачу збитки у повному обсязі.

З огляду на викладені вище обставини, суд, керуючись п. 4 ч. 1ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, вважає за необхідне закрити провадження у цій справі у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Стосовно вимоги позивача щодо повернення йому 50% сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову, суд вважає за можливе повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору.

Що стосується клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, то суд звертає увагу сторони відповідача на те, що здійснення відшкодування позивачу відбулось після звернення останнього з позовом до суду і відкриття провадження у справі. А тому, на час подачі позову спір між сторонами існував, а, крім того, на даний час між сторонами не врегульовано питання судових витрат, оскільки попри здійснення основного відшкодування відповідачем не компенсовано позивачу витрати на сплату судового збору, та надання професійної правничої допомоги. За наявності таких обставин провадження у справі не може закрите у зв`язку з відсутністю предмета спору. Відповідні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 31.07.2023 року в аналогічній справі №335/8285/22 та Верховним Судом в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

Таким чином, враховуючи вкладене, суд доходить висновку, що клопотання позивача про відмову від заявлених вимог є законним та обґрунтованим, не порушує законних прав та інтересів інших осіб, тому слід прийняти відмову від позову та закрити провадження у даній справі.

Щодо вимоги представника відповідача про стягнення суми витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Стягнення з позивача компенсації понесених учасником справи витрат, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому закриттям провадження у справі або залишенням його без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат у разі закриття провадження у справі можливе саме у випадку необґрунтованості дій позивача, та звертала увагу, що сам по собі факт закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмету спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 640/1029/18, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 906/961/17, від 08.07.2020 у справі № 810/3711/18).

У Верховному Суді склалася стала та послідовна практика застосування цієї норми процесуального закону. Так, в постановах від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 25.07.2019 у справі № 910/11310/18, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 26.05.2022 у справі № 905/460/21, від 01.11.2023 у справі № 905/85/23, від 06.06.2024 у справі № 905/1840/21, від 02.12.2024 у справі № 904/217/24, суд касаційної інстанції виходив з того, що у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому - із закриттям провадження у справі.

Тобто стягнення (з позивача) компенсації понесених (відповідачем) витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2024 у справі № 903/1079/23, від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21, від 11.05.2023 у справі №921/811/21, від 25.04.2023 у справі № 924/341/22, від 10.10.2023 у справі № 907/636/20).

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги відповідача про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки відповідачем не доведено необґрунтованості дій позивача та суд закриває провадження у справі на підставі п.4 ч.1ст.255 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13,255, 256, 256, 142, 352-354 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір»,-

ухвалив:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити на підставі п.4 ч.1ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ч. 2ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ35234236) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 1331,20 грн (платіжна інструкція №11849 від 18.02.2026 року).

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору та стягненні судових витрат на правову допомогу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її оголошення.

Суддя -О. А. Курганникова