Рішення № 137506876, 17.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1932/2026 Справа № 645/496/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Павленко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Нескородова Ольга Анатоліївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Харківської міської ради (далі - ХМР), третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Нескородова О.А. в якому просить визначити додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили, достатній для подання заяви про прийняття спадщини у нотаріальному порядку.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер знайомий позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті спадкодавець проживав та був зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала йому на праві приватної власності, на підставі Дублікату Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки Виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.12.2008 року, реєстраційний номер 3-08-295016112, розпорядження № 7694П12, дублікат виданого 11.11.2022 року, № Д-1772-3-08-295016П12.

Відповідно до заповіту від 08.12.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Нескородовою О.А., номер зареєстрований в реєстрі № 5110 - ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , все майно, де б таке та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті та на що, він за законом матиме право.

Так 27.12.2025 року позивач звернувся до приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Харківської області Нескородової О.А. із заявою про відкриття спадкової справи та про прохання видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв?язку із тим, що ОСОБА_1 у зазначений строк до нотаріуса або до іншої будь-якої нотаріальної контори не звертався, позивачу було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.12.2025 року N?300/02-31 та роз?яснено можливість вирішення даного питання у судовому порядку. Зі змісту постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії від 27.12.2025 № 5110 вбачається, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_2 будь яких осіб, що зареєстровані разом із померлим на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 не було, що підтверджується Інформаційною довідку з Реєстру територіальної громади м. Харкова, отриманою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Нескородової О. А. 27.12.2025 року за № Д-1772-3-08-295016112, однак у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк заява про прийняття спадщини ним подана не була. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або відмовилися від неї, не встановлено. Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який має законне право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за заповітом від 08.12.2023 № 5110.

Також зазначив, що позивач про смерть друга дізнався на початку грудня 2025 року від спільної знайомої, після чого й дізнався про спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 та відсутність інших спадкоємців.

Ухвалою Слобідського районного суд міста Харкова від 23.02.2026 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання з викликом сторін.

Крім того ухвалою Слобідського районного суд міста Харкова від 22.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Нескородова Ольга Анатоліївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що позивач познайомився ОСОБА_2 , коли віддавав інвалідну коляску, та вони домовились, що позивач буде надавати допомогу, а ОСОБА_2 в свою чергу складе заповіт на його ім`я. Пізніше позивач проходив до ОСОБА_2 , однак ніхто двері не відчиняв. У зв`язку із тим, що позивач мав доглядати за своїм сином, а також триваючий військовий стан в Україні він був не обізнаний про смерть ОСОБА_2 . Враховуючи вищенаведене, представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

До судового засідання представник відповідача Харківської міської ради не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

В наданих до суду письмових поясненнях представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином строк для подання заяви про прийняття спадщини після його смерті сплинув 20.05.2025 року. Згідно з постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Нескородової Ольги Анатоліївни від 27.12.2025 № 300/02-31 ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини 27.12.2025. Натомість нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 внаслідок пропуску ним строку для прийняття спадщини, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на постанову Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», а також правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 № 766/14595/16 представник відповідача вказав, що позивач не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження існування поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини, тобто таких причин, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення нотаріальних дій.

У судове засідання третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Нескородова О.А., не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00055604921 від 27.12.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1310.

Відповідно до заповіту від 08.12.2023 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Нескородовою О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 5110, ОСОБА_2 , на випадок його смерті зробив таке розпорядження: все його майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті та на що, він за законом матиме право, він заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 458613750 від 27.12.2025 року квартира однокімнатна, загальною площею 33,9 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м. на праві власності належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Нескородової О.А. № 300 від 27.12.2025 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на квартиру АДРЕСА_2 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки пропущений строк для прийняття спадщини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що вона знайома з позивачем ОСОБА_1 , так вона працювала по догляду за ОСОБА_2 у період з жовтня 2023 року по червень 2024 року. Вона вказала, що саме ОСОБА_1 зателефонував їй та запропонував роботу по догляду за ОСОБА_2 . У період її роботи по догляду за ОСОБА_2 , вона бачила у квартирі останнього ОСОБА_1 , який допомагав ОСОБА_2 облаштувати квартиру для вільного пересування ОСОБА_2 по житловому приміщенні, так як він не міг пересуватися самостійно через ампутацію кінцівок. Її робота складалася з приготування їжі, допомоги по господарству та допомогу у прийнятті водних процедур ОСОБА_2 . У середині літа 2024 року ОСОБА_2 повідомив їй, що ільше не потребує її послуг. Після того, як вона припинала надавати послуги ОСОБА_2 вона не цікавилася його долею, а в кінці 2024 року вона дізналася про його смерть. В грудні 2025 року вона випадково зустріла ОСОБА_1 і повідомила йому про смерть ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Відповідно до статей 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Виходячи з вищевикладеного, можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

Виникнення у нього права на спадкування за законом залежить виключно від дій спадкоємців попередньої черги та, лише у разі відмови тих від спадщини, неприйняття ними спадщини або позбавлення права на спадщину, робить названу особу учасником спадкових правовідносин, які, як правило, базуються на родинних стосункам спадкодавця і спадкоємця.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у постанові від 03 лютого 2025 року у справі № 496/6349/22.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Отже, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд оцінює поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивач у встановлений законом строк не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/3327/22).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив визначити додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили, достатній для подання заяви про прийняття спадщини у нотаріальному порядку. Зазначив, що у встановлений законом строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки він не був обізнаний про смерть ОСОБА_2 , та про цей факт дізнався лише на початку грудня 2025 року. Окрім того він здійснював догляд за своїм сином ОСОБА_5 , який є інвалідом першої групи та дружиною ОСОБА_6 , яка має третю групу інвалідності та не мав можливості звернутися здо нотаріуса.

Однак, суд приходить до висоновку, що під час судового розгляду позивач не навів та не обґрунтував поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій.

Так наведені позивачем доводи не можуть бути підставою для визнання поважною причини пропуску такого строку, оскільки поважність причин підлягає доведенню на підставі сукупності доказів, які в достатній мірі підтверджують наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги.

Щодо посилань позивача, як на причини пропуску строку для прийняття спадщини, не обізнаність про дату смерті ОСОБА_2 , здійснення догляду за сином ОСОБА_7 та дію військового стану на території України, суд зазначає наступне.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання положень закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19), від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20).

Суд вважає, що обставини як то не обізнаність про дату смерті ОСОБА_2 , здійснення догляду за сином ОСОБА_7 та дію військового стану на території України не є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини в розумінні закону, та більш того не є такими перешкодами, що унеможливлювали своєчасне звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення позивачем дій із прийняття спадщини.

У зв`язку із наведеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки обставини, якими обґрунтовані підстави позову, не свідчать про неможливість вчинення позивачем дій з дня відкриття спадщини щодо прийняття спадщини, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання поважними причини пропустку строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , визначення додаткового строку для подачі ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Нескородова Ольга Анатоліївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.Ю.Онупко