Рішення № 137505836, 17.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/38264/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 23.10.2025 р. № UA500500/2025/000356/1 про коригування митної вартості товарів, а також визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2025 р. № UA500500/2025/000812..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом до Одеської митниці подана митна декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Однак за результатами митного оформлення митним органом прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості. Позивач з даним рішенням не погоджується та вважає його протиправним та таким, що порушує його права та інтереси. Документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування та картки відмови на позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача

Ухвалою судді від 18.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

03.12.2025 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

09.12.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

12.12.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з метою належного митного оформлення товарів, що поставляються на адресу позивача, між ТОВ «ОДЄТЕКС» (довіритель) та товариством з обмеженою відповідальністю «ОРІКС ЮГ» (далі ТОВ «ОРІКС ЮГ») (повірений) було укладено договір доручення на надання послуг з митного оформлення вантажів від 24.02.2015 р. № СМ-28 (далі Договір № СМ-28).

Пунктом 1.1 Договору № СМ-28 передбачено, що ТОВ «ОРІКС ЮГ» приймає на себе зобов`язання щодо надання на користь ТОВ «ОДЄТЕКС» послуг митного брокера по відношенню вантажів, майна та послуг ТОВ «ОДЄТЕКС», що переміщуються через митний кордон України, з виконанням всіх норм та вимог, визначених для ТОВ «ОДЄТЕКС», як декларанта. Надання послуг ТОВ «ОРІКС ЮГ» здійснюється на оплатній основі за рахунок ТОВ «ОДЄТЕКС».

Також, що з метою організації та забезпечення перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів позивача повітряним, морських і автомобільним транспортом між ТОВ «ОДЄТЕКС» (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «СУПРАМАРІН» (далі ТОВ «СУПРАМАРІН») (експедитор) було укладено генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005-48/20sm (далі Договір № 2005-48/20sm).

Пунктами 1.1, 2.1.1, 3.1 Договору № 2005-48/20sm передбачено, що у відповідності до цього Договору, Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу повітряним, морським і автомобільним транспортом відповідно з узгодженими заявками клієнта.

Експедитор має право укладати договори, угоди та представляти інтереси клієнта під час роботи з перевізниками, портами, складами, судноплавними / авіа / з/д компаніями / їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим Договором та додатками до нього. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб.

Послуги Експедитора, а також витрати, збори та інші платежі, здійснені експедитором на користь клієнта і пов`язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом протягом 3 календарних днів з моменту отримання скан-копії рахунку.

Так, між «SOLTEX PETROPRODUCTS» (продавець), з одного боку, та ТОВ «ОДЄТЕКС» (покупець), з іншого боку, було укладено контракт від 16.05.2023 р. № SP/1605 (далі Контракт № SP/1605).

Відповідно до п.п. 1.1 Контракту № SP/1605 продавець погоджується та зобов`язується передати у власність покупця, а покупець погоджується прийняти та оплатити полімерні матеріали (далі Товар).

ТОВ «ОДЄТЕКС», на підставі Договору № 2005-48/20sm, доручило ТОВ «СУПРАМАРІН» здійснити перевезення Товару за Контрактом № SP/1605, а відповідно ТОВ «ОРІКС ЮГ» здійснювало митне оформлення даного Товару за Контрактом № SP/1605, на підставі Договору № СМ-28.

Загальна вартість Контракту складає вартість всіх переданих по даному Контракту окремих партій Товару. Вартість кожної окремої партії Товару встановлюється Сторонами в подальших Проформах інвойсах до даного Контракту (п. 1.3 Контракту № SP/1605).

Ціни на Товар фіксуються в Доларах США за тонну і включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів (включаючи піддони), навантаження, маркування і експортні мита в країні Продавця, якщо такі є (п. 2.1 Контракту № SP/1605).

Продавець зобов`язується виготовити і здійснити поставку Товару Покупцю протягом не більше ніж 90-та календарних днів. Здійснення поставки Товару прирівнюється до моменту поставки, яким є дата навантаження Товару на транспортний засіб (в тому числі, але не виключно, на борт судна) на адресу Покупця (п. 2.2 Контракту № SP/1605).

Умови поставки обумовлюються сторонами згідно з Міжнародними правилами ІНКОТЕРМС-2010 і вказуються в Проформах інвойсам по поставці кожної окремої партії Товару, якщо інше не погоджено в спеціальних додаткових доповненнях чи додатках до даного Контракту (п. 2.3 Контракту № SP/1605).

Номенклатура, кількість, інші спеціальні дані, так само як і Проформа інвойс в цілому вважаються погодженими у випадках: а) оплати передоплати Покупцем з посиланням на номер та дату такого Інвойсу, або б) в випадку направлення Покупцем на адресу Продавця достатнього повідомлення про погодження Інвойсу (п. 2.4 Контракту № SP/1605).

Платіж по даному Контракту повинен бути здійснений в доларах США на рахунок Продавця на умовах обумовлених в Проформі інвойс (п. 3.1 Контракту № SP/1605).

Якщо не було вказаного іншого, партія Товару поставляється на умовах CIF Romania (п. 4.3 Контракту № SP/1605).

Продавець відповідає за належне пакування і достатнє маркування Товару, що включено до його вартості (п. 4.4 Контракту № SP/1605).

Відвантажувальними документами по кожній окремій партії Товару, що продається за даним Контрактом є: - коносамент; - інвойс; - пакувальний лист; - копія експортної декларації (п. 5.1 Контракту № SP/1605).

Контракт вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до закінчення виконання ними взаємних обов`язків по даному Контракту (п. 10.1 Контракту № SP/1605).

Між «SOLTEX PETROPRODUCTS», з одного боку, та ТОВ «ОДЄТЕКС», з іншого, було укладено додаткову угоду від 29.12.2024 р. № 1 до Контракту № SP/1605, якою продовженого його дію до 31.12.2026 р.

22.07.2025 р. SOLTEX PETROPRODUCTS» було направлено ТОВ «ОДЄТЕКС» комерційну пропозицію, яким запропоновано позивачу придбати Товар: CALCIUM CARBONATE FILLER MASTERBATCH (FMB) ER - 37; вартість одиниці (за 1 т.) Товару 460 доларів США, визначено умови поставки: FOB NHAVA SHEVA.

У зв`язку з прийняттям ТОВ «ОДЄТЕКС» вищевказаної комерційної пропозиції, 25.07.2025 р. «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD» у відповідності до вимог п.п. 1.2, 2.3 Контракту № SP/1605 було направлено ТОВ «ОДЄТЕКС» проформу інвойс за № РІ2025-26-102, яким встановлювалася загальна кількість Товару 24 тонни, а саме: calcium carbonate (FMB) ER37, яку зобов`язувалося поставити «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD» та загальна вартість Товару 11 040 доларів США, яку мало сплатити ТОВ «ОДЄТЕКС».

Також, вказаною проформою інвойс задекларовано, що даний документ відображає реальну ціну Товару

Визначено порт відвантаження продавцем Товару та умови поставки: FOB NHAVA SHEVA.

29.07.2025 р. ТОВ «ОДЄТЕКС» здійснило грошовий переказ на користь «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD» у сумі 11 040 доларів США, що дорівнювало 100 % вартості Товару, встановленою проформою інвойсом від 25.07.2025 р. № РІ2025-26-102.

07.08.2025 р. «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD», сформовано комерційний інвойс № EXP/SIL/48/25-26 на відвантажену кількість та вартість Товару, а саме: у загальній кількості 24 тонни, загальною вартістю Товару 11 040 доларів США.

Товар упаковано у 960 мішків по 25 кг кожний, палетовані та упаковані у 20 піддонів у одному контейнері під № MSBU3479353.

Зазначено, що поставка здійснюється на умовах: FOB NHAVA SHEVA.

Також, вказаним комерційним інвойсом задекларовано, що даний документ відображає реальну ціну Товару, зазначено, що всі відомості правдиві та точні.

Окрім того, вказано, що продавцем використано дерев`яні піддони, які входять у вартість товару.

SOLTEX PETROPRODUCTS LTD складено пакувальний лист на Товар, а саме: calcium carbonate (FMB) ER37, у загальній кількості 24 тонни, який упаковано у 960 мішків по 25 кг кожний, палетовані та упаковані у 20 піддонів у одному контейнері під № MSBU3479353.

Зазначено, що поставка здійснюється на умовах FOB NHAVA SHEVA.

Окрім того, вказано, що продавцем використано дерев`яні піддони, які входять у вартість товару.

У подальшому, продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, страхування Товару, у порт призначення: NHAVA SHEVA, що підтверджується, зокрема, експортною митною декларацією від 07.08.2025 р. № 4254866.

ТОВ «СУПРАМАРІН» забезпечило перевезення вищевказаного Товару на підставі Договору № 2005-48/20sm, на адресу покупця, ТОВ «ОДЄТЕКС», за маршрутом NHAVA SHEVA Одеса, Україна, що підтверджується коносаментом від 13.08.2025 р. № JPL/S/25-26/2095, міжнародною автотранспортною накладною (CMR) від 21.10.2025 р. № 353; рахунок на оплату від 17.10.2025 р. № 353; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.10.2025 р. № 2147; довідка про транспортні витрати від 20.10.2025 р. № 2010/12.

22.10.2025 у зв`язку з прибуттям Товару на митну територію України, ТОВ «ОРІКС ЮГ» в інтересах ТОВ «ОДЄТЕКС» на підставі Договору № СМ-28, було подано митну декларацію за № 25UA500500033069U2 на Товар: поліпропілен в первинній формі: (FMB)ER37 - являє собою домішку (мастербатч) на основі гранульованого поліпропілену наповненого карбонатом кальцію (75%+/-5%), білого кольору, без водо відштовхуючого покриття - 24000 кг. Поставляється в промисловій упаковці (мішки місткістю 25 кг) та призначений для використання у якості домішки при виробництві виробів з поліпропілену, з метою зменшення собівартості продукції. Використовується у власному виробництві. Виробник SOLTEX PETROPRODUCTS LTD; Торговельна марка SOLTEX; Країна виробництва IN. Місць - 20 PX/20/960 мішків на палетах з фанери; 1/ MSBU3479353/211/1.

У графі 22 МД заявлена ціна Товару: 11 040 дол. США, курс валюти 41,7441, у графі 45 зазначено митну вартість товару 661 052,06 грн.

До митної декларації за № 25UA500500033069U2 було додано наступні документи: - контракт від 16.05.2023 р. № SP/1605; - додаткова угода від 29.12.2024 р. № 1; - проформа інвойс від 25.07.2025 р. № РІ2025-26-102; - комерційний інвойс від 07.08.2025 р. № EXP/SIL/48/25-26; - пакувальний лист від 07.08.2025 р.; - сертифікат аналізу від 07.08.2025 р.; - сертифікат про походження товару від 22.02.2025 р. № ІМ/2025/016/09146004А/00036737; - інформацію про товар від 07.08.2025 р.; - платіжна інструкція від 29.07.2025 р. № 14; - виписка з банківського рахунку від 29.07.2025 р. № 42607545; - митна декларація країни відправлення від 07.08.2025 р. № 4254866; - коносамент від 13.08.2025 р. № JPL/S/25-26/2095; - міжнародну автотранспортну накладну (CMR) від 21.10.2025 р. № 353; - генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005- 48/20sm; - рахунок на оплату від 17.10.2025 р. № 353; - акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.10.2025 р. № 2147; - довідка про транспортні витрати від 20.10.2025 р. № 2010/12; - довідка про склад товару від 22.10.2025 р.; - договір доручення на надання послуг з митного оформлення вантажів від 24.02.2015 р. № СМ-28.

За митною декларацією (МД) №25UA500500033069U2 від 22.10.2025 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов`язкового контролю: 000 Інформаційне повідомлення 103-1 Перевірка поданих документів та відомостей (у тому числі наданих на вимогу митного органу) на предмет розбіжностей (невідповідностей) у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи інших документах (їх електронних копіях) 107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД підрозділом митного оформлення 108-3 Витребування документів та/або відомостей, необхідних для підтвердження заявлених кодів товарів згідно з УКТЗЕД 202-1 Проведення часткового огляду з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500500033069U2 від 22.10.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000356/1 від 23.10.2025, а саме:

- поставка оцінюваного товару заявлена на комерційних умовах поставки FOB Nhava Sheva. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов`язків продавця належить витрати, пов`язані з навантаженням товару на борт судна. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо зазначених витрат понесених продацем, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі. Також на вказаній копії митної декларації країни відправлення відсутні печатки митного органу країни відправлення, а наявний на ній QRкод не зчитується;

- відповідно до інвойсу від 07.08.2025 № EXP/SIL/48/25-26 поставка товару здійснюється на умовах FOB Nhava Sheva. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунокфактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;

- декларантом до митного оформлення надано рахунок від 17.10.2025 № 2147, в якому зазначено назву послуги, за яку виставлено рахунок, як «фрахт MSBU3479353». При цьому із вказаного рахунку не зрозуміло за що саме виставлений рахунок, зокрема не зрозуміло за яким маршрутом здійснювалось перевезення.

Оскільки, на переконання митниці, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

23.10.2025 декларантом додатково надано документи: пропозицію від заводу-виробника від 22.07.2025, сертифікат аналізу від виробника (повторно), виписку по рахунку №42607545 від 29.07.2025,акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2147 від 17.10.2025.

У відзиві відповідач зазначає, що з наданої пропозиції від заводу-виробника від 22.07.2025 неможливо встановити конкретний строк її дії та чи були актуальними ціни на товар на момент виставлення рахунку-фактури (інвойса) від 07.08.2025 № EXP/SIL/48/25-26. Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, надані не були.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500500033069U2 від 22.10.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано метод щодо подібних товарів (метод 2 б).

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є ЕМД від 27.11.2024 № UA500500/2024/040185, за якою оформлено ідентичний товар за ціною- 0.7867 дол. США за кг. ніж заявлено декларантом- 0,6598 дол. США за кг.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000356/1 від 23.10.2025, яким визначено митну вартість Товару: - графа 25: кількість 24000 кг; - графа 27: ціна товару 11 040 дол. США; - графа 28: розрахована декларантом митна вартість товару: валюта дол. США, курс 41,7441, сума у валюті 15835,82, сума у грн 661 052,06 грн; графа 29: код МВВ декларанта 1; - графа 30: коригування: валюта дол. США; вартість за одиницю: 0,07867; загальна сума 18 880,80, кількість 24 000 кг; графа 31: код МВВ митниці 2.

Також Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000812 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) 25UA500500033267U9 від 23.10.2025 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 25 439,08 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Зважаючи на безпідставну відмову митного органу в розмитнені товару за митною вартістю, визначеною декларантом, та на підставі повного пакету документів для митного оформлення товару, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані митна декларація країни експорту, документи, що містять відомості про вартість страхування, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16 та ін.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу митниці, надано всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при митному оформленні товару надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Щодо зауважень митного органу про відсутність у документах відомостей щодо витрат на навантаження товару на борт судна в порту відвантаження, суд зазначає, що відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010 у разі поставки на умовах FOB (Free on Board) Nhava Sheva обов`язок щодо завантаження товару на судно та несення всіх пов`язаних із цим витрат покладається виключно на продавця.

Оскільки п. 2.1 Контракту № SP/1605 прямо передбачає, що ціна товару включає вартість навантаження, а комерційна пропозиція від 22.07.2025 р. та комерційний інвойс від 07.08.2025 р. № EXP/SIL/48/25-26 фіксують остаточну вартість партії у сумі 11 040 доларів США саме на умовах FOB, ці витрати вже включені у вартість вантажу.

Відтак, позивач не мав і не міг мати окремих розрахункових документів на навантажувальні роботи, оскільки вони не здійснювалися за його рахунок, що повністю відповідає умовам поставки та не може вважатися розбіжністю.

Крім того, зауваження митного органу щодо відсутності печаток митного органу країни відправлення на копії експортної декларації та неможливості зчитування QR-коду суд відхиляє як формальні та необґрунтовані.

Митне законодавство України не містить норм, які б покладали на українського імпортера відповідальність за правила технічного оформлення документів державними органами іноземних країн (у даному випадку Республіки Індія).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17 визначив, що експортна декларація країни відправлення не є обов`язковим документом для підтвердження митної вартості, якщо заявлена ціна повністю й послідовно доводиться іншими наданими первинними документами, а відтак дрібні технічні недоліки цього документа не можуть слугувати самостійною підставою для невизнання основного методу визначення митної вартості.

Також доводи відповідача про те, що з наданого рахунку від 17.10.2025 р. № 2147 із назвою послуги «фрахт MSBU3479353» не зрозуміло, за який саме маршрут виставлено оплату, повністю нівелюються іншими документами, що подавалися у сукупності.

Матеріалами справи підтверджується, що разом із цим рахунком декларант надав довідку про транспортні витрати від 20.10.2025 р. № 2010/12, у якій чітко ідентифіковано номер контейнера MSBU3479353, маршрут транспортування «Nhava Sheva (Індія) - Одеса (Україна)» та порт вивантаження.

Оскільки аналогічні відомості про номер контейнера, судно та порти містяться в коносаменті від 13.08.2025 р. № JPL/S/25-26/2095 та міжнародній автотранспортній накладній (CMR) від 21.10.2025 р. № 353, митний орган мав можливість встановити точний маршрут перевезення та перевірити правильність включення транспортних витрат до митної вартості вантажу.

Також суд вважає неспроможними зауваження митниці щодо неможливості встановити строк дії комерційної пропозиції (оферти) від 22.07.2025 р. та її актуальності на момент виставлення інвойсу.

Відповідно до положень п. 1.3 Контракту № SP/1605, узгодження ціни та номенклатури кожної конкретної партії товару остаточно закріплюється сторонами у проформах-інвойсах.

Оскільки за офертою сторони погодили та підписали проформу-інвойс від 25.07.2025 р. № РІ2025-26-102 на суму 11 040 доларів США, яка була стовідсотково оплачена позивачем згідно з платіжною інструкцією від 29.07.2025 р. № 14, факт реального та комерційного погодження ціни є безспірним, що повністю нівелює будь-яку необхідність додаткового дослідження часових меж дії попередньої комерційної пропозиції.

Також суд зазначає, що сама по собі наявність у базах даних митного органу інформації про оформлення подібних чи ідентичних товарів за вищою ціною (зокрема, за митною декларацією від 27.11.2024 р. № UA500500/2024/040185 на рівні 0,7867 дол. США/кг) не є безумовним доказом недостовірності ціни, заявленої позивачем (0,6598 дол. США/кг), та не дає митниці права здійснювати автоматичне підвищення вартості.

Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідач не навів жодних порівняльних розрахунків, не врахував обсяги партій, комерційні умови поставок та часові фактори (різницю майже в один рік між порівнюваними поставками), а також не надав доказів того, що ціна за раніше оформленою декларацією не була скоригована / оскаржена в судовому порядку, що прямо суперечить вимогам ч. 2 ст. 55 та ст. 64 Митного кодексу України.

Вирішуючи спір, суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо цієї складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом.

Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 МК України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

При цьому суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення ЄСПЛ у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог митного законодавства і не довів правомірності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, у зв`язку із чим останні підлягають скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

З огляду на матеріали справи, між ТОВ «ОДЄТЕКС» та АО «Щит» укладено договір про надання правової допомоги від 11.09.2023 р. № 1-109.

01.05.2024 р. між ТОВ «ОДЄТЕКС» та АО «Щит» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги від 11.09.2023 р., якою внесено зміни до п. 1.1 Договору.

27.12.2024 р. між ТОВ «ОДЄТЕКС» та АО «Щит» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової допомоги від 11.09.2023 р., якою внесено зміни до п. 7.2 Договору.

09.12.2025 р. між ТОВ «ОДЄТЕКС» та АО «Щит» було складено акт приймання-передачі наданих правових послуг № 35 (далі Акт № 35), згідно якого АО «Щит» надало комплекс правових послуг, загальна вартість яких складає 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп., а саме: 1. Проведення усної консультації з питання оскарження рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів (справа № 420/38264/25), - витрачений час 30 хв. 2. Підготовка та подання до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, в тому числі, аналіз та дослідження наданих Клієнтом документів, пошук та вивчення судової практики Верховного Суду з аналогійних правовідносин, копіювання та засвідчення документів, які долучаються до позову (справа № 420/38264/25) - витрачений час 13 год. 3. Підготовка та подання додаткових пояснень (справа № 420/38264/25), - витрачений час 1,5 год.

Відповідно до п. 3 Акту № 34 АО «Щит» Клієнт зобов`язався здійснити оплату за даним актом протягом 5-ти робочих днів.

10.12.2025 р. ТОВ «ОДЄТЕКС» здійснило оплату згідно Акту № 35.

Таким чином, ТОВ «ОДЄТЕКС» просить стягнути на свою користь витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 12 000 (дванадцять) гривень, що підтверджується наступними доказами: договором про надання правової допомоги від 11.09.2023 р. № 1-109, додатковою угодою від 01.05.2024 р. № 1, додатковою угодою від 27.12.2024 р. № 2, актом приймання-передачі наданих правових послуг від 09.12.2025 р. № 35 та платіжною інструкцією від 10.12.2025 р. № 17418.

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем до суду надано заперечення, в якому митний орган зазначає, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн. становить 3,96 прожиткових мінімумів на працездатних осіб з 1 січня 2025 року, або 1,5 мінімальні заробітні плати у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 250 години роботи. Отже, гонорар представника позивача за надану правову допомогу в суді у розмірі 12 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності.

Разом з тим, розмір понесених витрат на правничу допомогу входить до предмету доказування по справі. При цьому, позовні заяви цієї категорії фактично є шаблонними та не потребують значного часу та витрат на їх складання, рівно як і за розглядуваних обставин не потребувало значного часу вивчення судової практики в аналогічних спорах. Так, правовий аналіз судової практики та складання позовної заяви по схожих справах є порівняно типовою роботою, яка не розпочинається спочатку при підготовці наступного позову, а робота із практикою в подальших роботах повторює первісні судові практики. Тобто обсяги роботи при складанні однотипних позовних заяв за аналогічних спірних правовідносин не потребують докладання однакових зусиль та часу у порівнянні із опрацюванням іншої категорії спорів.

При викладених обставинах, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову (позов немайнового характеру) і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 3000 грн.

При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» (65010, м. Одеса, вул. Бригадна, буд. 131; ЄДРПОУ 33387508) до Одеської митниці (65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок 21А; ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.10.2025 р. № UA500500/2025/000356/1, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2025 р. № UA500500/2025/000812.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн (три тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк