Рішення № 137505806, 17.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/41804/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині не зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 26.02.1993 згідно архівної довідки № 66-04-44/591 від 07.08.2025, виданої НТУ «Харківський політехнічний інститут» та період роботи з 10.03.1993 по 19.09.1995 у науково виробничому приватному підприємстві фірма «Водолій», згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 31.01.1983, та скасувати рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області №213050044210 від 05.11.2025 в цій частині; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 26.02.1993 згідно архівної довідки №66-04-44/591 від 07.08.2025, виданої НТУ «Харківський політехнічний інститут» та період роботи з 10.03.1993 по 19.09.1995 у науково виробничому приватному підприємстві фірма «Водолій», згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 31.01.1983.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії пенсійного органу щодо незарахування до його страхового стажу періоду навчання в НТУ «ХПІ» та періоду роботи в НВПП фірма «Водолій» є протиправним і порушують його право на соціальний захист. Стосовно періоду навчання вказав, що надав диплом та архівну довідку, які повністю підтверджують факт навчання, а відсутність інформації про академічну відпустку не може бути підставою для відмови. Щодо періоду роботи позивач наголосив, що його трудова книжка є основним документом, який належним чином підтверджує трудовий стаж, а можливі недоліки в її заповненні, зокрема відсутність підпису відповідальної особи під записом про звільнення є відповідальністю адміністрації підприємства і не можуть позбавляти працівника права на пенсію. Також пенсійний орган мав право самостійно перевірити документи, а перекладання на громадянина тягаря доведення правдивості відомостей у трудовій книжці суперечить принципу правової визначеності.

Ухвалою судді від 22.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

31.12.2025 до суду від ГУ ПФУ в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що страховий стаж позивача становив 23 роки 1 місяць 17 днів, тоді як відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV для виходу на пенсію у 60 років у 2025 році необхідна наявність щонайменше 32 років стажу. Період навчання позивача в НТУ «ХПІ» з 1986 по 1993 роки не підлягає зарахуванню через відсутність в архівній довідці відомостей про надання академічної відпустки, а також через розбіжність у написанні прізвища (« ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ») у наказі про навчання на повторному курсі. Стосовно періоду роботи в НВПП фірма «Водолій» з 1993 по 1995 роки відповідач вказав, що цей строк виключено зі стажу, оскільки запис у трудовій книжці про звільнення не засвідчений підписом відповідальної особи, що є порушенням вимог Інструкції № 53. За відсутності належно оформлених записів чи інших підтверджувальних документів стаж не може обчислюватися автоматично. Відтак, оскільки позивач не підтвердив наявність передбаченого законом страхового стажу, підстав для призначення йому пенсії немає.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 60 років, звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

05.11.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №213050044210 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідно до розрахунку пенсійного органу, загальний страховий стаж позивача, обчислений на підставі наданих документів та системи персоніфікованого обліку, склав 23 роки 1 місяць 17 днів, що є меншим за нормативно визначений мінімум (не менше 32 років для осіб, які виходять на пенсію у 2025 році за досягненням 60-річного віку).

Рішенням відповідача до страхового стажу позивача не було зараховано період його навчання з 01.09.1986 по 26.02.1993 року в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» згідно з архівною довідкою №66-04-44/591 від 07.08.2025.

Підставою для відмови в зарахуванні вказаного періоду навчання стало те, що в архівних документах відсутня інформація про надання студенту академічної відпустки, а також виявлено розбіжність у правописі прізвища: у наказі інституту №1188-III від 27.10.1992 про навчання на повторному курсі зазначено прізвище « ОСОБА_2 », яке не відповідає паспортним даним позивача « ОСОБА_3 »

Крім того, пенсійний орган не зарахував до страхового стажу позивача період його роботи з 10.03.1993 по 19.09.1995 у Науково-виробничому приватному підприємстві фірма «Водолій», посилаючись на те, що відповідний запис про звільнення у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 31.01.1983 не засвідчений підписом відповідальної особи.

Позивач вважає дії відповідача в частині не включення до пенсійного стажу період навчання з 01.09.1986 по 26.02.1993 згідно архівної довідки № 66-04-44/591 від 07.08.2025, виданої НТУ «Харківський політехнічний інститут», оскільки відсутня інформація про надання академічної відпустки та періоду роботи з 10.03.1993 по 19.09.1995 оскільки запис про звільнення не засвідчений підписом відповідальної особи неправомірними, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом. Також в іншій частині відмови (невірного зазначення прізвища « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ») позивач захищає свої порушені права в окремому провадженні у Херсонському міському суді Херсонської області.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( надалі Закон №1058-IV), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 року;

Пунктом 2 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

Пунктом 3 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів уній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній виникає необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу додатковими документами.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Отже період навчання за денною формою здобуття освіти підлягає зарахуванню до страхового стажу особи в разі його підтвердження, зокрема, довідками про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Позивач надав пенсійному органу копію диплома та трудової книжки, а також додатково архівну довідку інституту, яка підтверджує факт навчання у вказані періоди часу.

За змістом архівної довідки № 66-04-44/591 від 07.08.2025 « ОСОБА_4 (1965 р. н.) зачислен на Харьковского ордена Ленина политехнического института им. им. В. И. Ленина) на энергомашиностроительный факультет, приказ 1986 года. курс дневного обучения ОСОБА_5 (ХПИ № 787-111 от 18 августа. Приказом № 260-111 от 09 марта 1992 года, студенту 6 курса дневного обучения энергомашиностроительного факультета предоставлен повторный курс обучения с 27 февраля 1992 года в связи с болезнью. К занятиям приступить с 16 ноября 1992 года. Відповідно до наказу № 1188-III від 27 жовтня 1992 року. ОСОБА_1 (так у наказі), студента 6 курсу денного навчання Харківського політехнічного інституту з 30 жовтня 1992 року вважати таким, що приступив до занять у повторному курсі навчання. Відповідно до наказу № 200-III від 26 лютого 1993 року, ОСОБА_1 вважати таким, що закінчив повний курс навчання названого інституту за спеціальністю: «Котло та реакторобудування». Присвоєно кваліфікацію інженера механіка. Був виданий диплом НОМЕР_3 , реєстраційний № ЕМ-93019. Архівна довідка підготовлена мовою оригіналів документів».

Підставою для призначення (перерахунку) пенсії є відповідний стаж роботи (період навчання), а не дотримання формальних вимог при заповненні документів про стаж чи період навчання, а тому покликання пенсійного управління на відсутність інформації про надання академічної відпустки жодним чином не може означати, що позивач у періоді 01.09.1986 по 26.02.1993 не навчався в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

Оскільки з розрахунку страхового стажу позивача вбачається, що період з 01.09.1986 по 26.02.1993 не зарахований до страхового стажу позивача, відтак позивач має право на зарахування до загального страхового стажу цього періоду навчання.

Щодо зауважень пенсійного органу до періоду роботи позивача з 10.03.1993 по 19.09.1995, оскільки запис про звільнення не засвідчений підписом відповідальної особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно пункту 1.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 від 29.07.1993, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Посилання відповідача, як підставу відмови у задоволені позову, на порушення вимог законодавства в частині заповнення трудової книжки не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду.

Суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (установи) не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а.

Також, слід врахувати правову позицію, викладену Верховний Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 19.12.2019 у справі №307/541/17, згідно якої підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Суд наголошує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Тому період роботи позивача з 10.03.1993 по 19.09.1995 у Науково-виробничому приватному підприємстві фірма «Водолій» підлягає зарахуванню уповноваженим пенсійним органом.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області № 213050044210 від 05.11.2025 в цій частині.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3; ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 26.02.1993 згідно архівної довідки №66-04-44/591 від 07.08.2025, виданої НТУ «Харківський політехнічний інститут» та період роботи з 10.03.1993 по 19.09.1995 у науково виробничому приватному підприємстві фірма «Водолій», згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 31.01.1983.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №213050044210 від 05.11.2025 в частині незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 26.02.1993 згідно архівної довідки №66-04-44/591 від 07.08.2025, виданої НТУ «Харківський політехнічний інститут» та період роботи з 10.03.1993 по 19.09.1995 у науково виробничому приватному підприємстві фірма «Водолій», згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 31.01.1983.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 26.02.1993 згідно архівної довідки №66-04-44/591 від 07.08.2025, виданої НТУ «Харківський політехнічний інститут» та період роботи з 10.03.1993 по 19.09.1995 у науково виробничому приватному підприємстві фірма «Водолій», згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 31.01.1983.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк