Ухвала суду № 137505690, 18.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 червня 2026 р. № 400/12127/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання рішення суду по адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , проСт. 382 судовий контроль,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі №400/12127/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 22.09.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за цей період грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням виплачених сум; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 за період з 22.09.2022 року по 19.05.2023 року провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також виплачених за цей період грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного судового рішення 09.06.2025 року судом видано виконавчий лист.

02.10.2025 від позивача надійшла заява про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення МОАС від 06.03.2025 по справі №400/12127/24. Необхідність встановлення судового контролю обумовлена тим, що станом на день подання заяви відповідачем судове рішення по справі №400/12127/24 не виконано.

Ухвалою суду від 20.10.2025 встановлено судовий контроль, поклавши на Військову частину НОМЕР_1 зобов`язання подати протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили цієї ухвали по справі № 400/12127/24 звіт про виконання судового рішення.

19.01.2026 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 17.02.2026 встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі № 400/12127/24 у тримісячний строк з моменту набрання законної сили цією ухвалою.

26.03.2026 відповідачем подано звіт про виконання рішення суду від 06.03.2025 по справі №400/12127/24.

Суд розглянув питання про прийняття звіту по справі №400/12127/24 в порядку письмового провадження.

Дослідив звіт, суд встановив, що Військовою частиною НОМЕР_1 , після надходження коштів від забезпечувального органу, було здійснено перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії ОСОБА_1 за період з 22.09.2022 року по 19.05.2023 року, та 26.03.2026 року провела відповідну виплату, що підтверджується Перерахунком грошового забезпечення та платіжною інструкцією №976 від 25.03.2026 року на суму 21592,06 гривень.

Позивач, в свою чергу, 15.05.2026 надав свою позицію стосовно звіту відповідача, за якою просив не приймати звіт у зв`язку з невиконанням рішення суду, встановити новий термін для подання звіту про виконання судового рішення та накласти штраф на командира Військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з невиконанням рішення суду. При цьому, позивач спирається на те, що відповідачем при перерахунку грошового забезпечення застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн як для 2022 року, так і для 2023 року, що автоматично призвело до пропорційного зменшення додаткових видів грошового забезпечення, а також, у розрахунку застосовано занижені відсоткові показники щомісячної премії, відповідно до встановлених Міністерством оборони України розмірів щомісячної премії, зокрема згідно з Порядком виплати грошового забезпечення, затвердженим наказом №260, для військовослужбовців 4-го тарифного розряду, до якого відноситься позивач, передбачено відсоток премії у розмірі 556 %.

11.06.2026 відповідачем подано другий звіт про виконання рішення суду від 06.03.2025 по справі №400/12127/24.

Дослідив звіт, суд встановив, що Військова частина НОМЕР_1 , ознайомившись із поясненнями представника позивача, усунула виявлені недоліки, пререрахувала грошове забезпечення та додаткові види грошового забезпечення позивача з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та здійснила доплату у розмірі 31311,60 гривень , що підтверджується платіжною інструкцією №1766 від 08.06.2026, до раніше виплаченої суми.

Дослідив матеріали справи, суд звертає увагу, що рішення суду по справі №400/12127/24 в частині перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також виплачених за цей період грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року було виконано відповідачем, на підтвердження чого відповідачем надано оновлений Перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Суд встановив, що позивачу на виконання рішення суду нараховано грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премію та забезпечено їх виплату в повному обсязі.

Тобто, фактично рішення суду виконано у повному обсязі.

Щодо твердження позивача стосовно застосування відсотку премії у розмірі 556%, то суд зазначає, що встановлення розміру премії згідно з Порядком виплати грошового забезпечення, затвердженого наказом Міністра оборони України №260, не було предметом розгляду у цій справі, і не може бути предметом оцінки в межах виконання рішенні суду у справі №400/12127/24 в порядку ст.ст.382, 383 КАС України.

За таких обставин, суд приймає звіт відповідача.

Відповідно до ст.382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Щодо накладення штрафу, то відповідно до правової позиції Верховного Суду від 24.01.2018 по справі №405/3663/13-а не виконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. За такого, застосування штрафу відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» є протиправним.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду постановах від 21.02.2018 у справі № 814/2655/14, від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18 та від 19.08.2020 у справі №140/784/19 та багатьох інших.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду, діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.

За таких обставин, суд зобов`язаний врахувати правовий висновок, численно викладений у постановах Верховного Суду, зазначених вище.

Необхідно розуміти, що накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, можливо лише у тому випадку, коли невиконання судового рішення відбулося саме з вини цієї посадовою особи. Натомість у цьому випадку, суд вбачає, що невиконання судового рішення в частині виплати нарахованої виплати позивачу, відбулося не у зв`язку з небажанням командира військової частини НОМЕР_1 виконувати судове рішення, а у зв`язку з відсутності фінансування з державного бюджету на цю виплату. Тобто, відсутня особиста вина командира військової частини НОМЕР_1 у невиконанні судового рішення, а відсутність бюджетного фінансування для виконання рішення суду, є поважною причиною його невиконання з боку боржника у цьому випадку.

Враховуючи відсутність в нього цих коштів, на переконання суду, відсутні підстави для застосування штрафу до командира військової частини НОМЕР_2 .

Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду, суд позбавлений можливості накласти штраф на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 248, 382-3 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 по справі №400/12127/24.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя В. В. Біоносенко