Рішення № 137505657, 17.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Львівсправа № 380/4034/25

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Служби безпеки України (відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо зниження ОСОБА_1 із 07 серпня 2024 року розміру надбавки до 10% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та премії до 10% посадового окладу згідно з наказом начальника Департаменту військової контррозвідки від 07 вересня 2024 року № 280-ОС/дск «По особовому складу»;

- зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із 07 серпня 2024 року грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення та компенсаційні виплати у зв`язку із звільненням) виходячи із відсоткових розмірів надбавки від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та премії у відсотках від посадового окладу, встановлених станом на день вибуття на лікування 24 липня 2024 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом Першого заступника Голови Служби безпеки України від 28 листопада 2024 року № 1621-ОС/дск «По особовому складу» підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я, виключивши його зі списків особового складу з урахуванням часу на здавання посади з 29 листопада 2024 року. Із отриманого на адвокатський запит витягу із наказу начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 07 вересня 2024 року № 280-ОС/дск «По особовому складу» слідує, що ОСОБА_1 знижено із 07 серпня 2024 року розмір надбавки до 10% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 10% посадового окладу. Як зазначено у цьому витязі із наказу підставою є рапорт начальника управління від 07 серпня 2024 року.

Позивач зазначає, що був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку із захворюванням та перебував на лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 24 липня 2024 року по 03 жовтня 2024 року та, відповідно, мав право на час лікування у зв`язку із хворобою отримувати грошове забезпечення у розмірах станом на день вибуття на лікування.

Однак, як вважає позивач, відповідач вчинив щодо нього протиправні дії, оскільки під час його вибуття на лікування 24 липня 2024 року та перебування безперервно на лікуванні до 03 жовтня 2024 року наказом від 07 вересня 2024 року № 280-ОС/дск «По особовому складу», так би мовити «заднім числом», із 07 серпня 2024 року зменшив розмір грошового забезпечення у спосіб зниження надбавки до 10% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 10% посадового окладу.

Позивач, уважаючи свої права зазначеною поведінкою відповідача порушеними, з метою їх захисту звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.

Відповідач, належно повідомлений про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі та про своє право на подання відзиву на позовну заяву, а також доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 10 березня 2025 року, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 10 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 10 березня 2025 року клопотання представника позивача від 28 лютого 2025 року про витребування доказів задоволено частково; витребувано у Служби безпеки України належно засвідчені копії таких документів: усіх доказів, які слугували підставою для видання наказу від 07 вересня 2024 року № 280-ОС/дск «По особовому складу»; доказів про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивачу за період із 07 серпня 2024 року по дату звільнення.

Витребуваних доказів відповідач суду не надав, про причини їх неподання суд не повідомив.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Наказом Першого заступника Голови Служби безпеки України від 28 листопада 2024 року № 1621-ОС/дск «По особовому складу» підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я, виключивши його зі списків особового складу з урахуванням часу на здавання посади з 29 листопада 2024 року.

Відповідно до цього наказу вирішено виплатити позивачу: одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби за 18 календарних років служби; грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в розмірі 42331,75 грн; грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки (24 за 2021 рік, 40 за 2022 рік, 30 за 2023 рік, 25 за 2024 рік) та за 140 невикористаних днів додаткової відпустки за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки.

Згідно з довідкою № 878 про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця, виданою 05 серпня 2024 року військово-медичною службою УСБУ у Львівській області, позивач був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку із захворюванням у період з 24 липня 2024 року по 02 серпня 2024 року.

Згідно з довідкою № 883 про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця, виданою 05 серпня 2024 року військово-медичною службою УСБУ у Львівській області, позивач був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку із захворюванням у період з 05 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року.

Згідно з довідкою № 1021 про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця, виданою 10 вересня 2024 року військово-медичною службою УСБУ у Львівській області, позивач був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку із захворюванням у період з 05 вересня 2024 року по 09 вересня 2024 року.

Згідно з довідкою № 1022 про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця, виданою 10 вересня 2024 року військово-медичною службою УСБУ у Львівській області, позивач був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку із захворюванням у період з 10 вересня 2024 року по 27 вересня 2024 року.

Згідно з довідкою № 1088 про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця, виданою 30 вересня 2024 року військово-медичною службою УСБУ у Львівській області, позивач був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку із захворюванням у період з 28 вересня 2024 року по 04 жовтня 2024 року.

Згідно з довідкою № 1142 про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця, виданою 07 жовтня 2024 року військово-медичною службою УСБУ у Львівській області, позивач був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку із захворюванням у період з 05 жовтня 2024 року по 24 жовтня 2024 року.

Відповідно до витягу із наказу начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 07 вересня 2024 року № 280-ОС/дск «По особовому складу» згідно з розділом ІІІ Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБУ № 515/ДСК-2018 р., та наказом ЦУ СБУ № 385/ДСК-2023 р. знижено підполковнику ОСОБА_1 розмір надбавки до 10% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 10% посадового окладу з 07 серпня 2024 року. Підставою зазначено рапорт начальника управління від 07 серпня 2024 року.

Позивач, уважаючи протиправною поведінку відповідача щодо зниження із 07 серпня 2024 року розміру надбавки до 10% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 10% посадового окладу згідно з наказом начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 07 вересня 2024 року № 280-ОС/дск «По особовому складу», звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності поведінки відповідача щодо зниження позивачу із 07 серпня 2024 розміру надбавки до 10% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 10% посадового окладу згідно з наказом начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 07 вересня 2024 року № 280-ОС/дск «По особовому складу».

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

За змістом частини першої статті 19 Закону України від 25 березня 1992 року № 2229-XII (далі Закон № 2229) кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. Порядок обліку кадрів Служби безпеки України затверджується Головою Служби безпеки України.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2229 умови і порядок виконання своїх обов`язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону № 2229 держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України.

Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 2229 форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Отже, форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи та стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Суд встановив, що до 29 листопада 2024 року позивач мав статус військовослужбовця Служби безпеки України та в період з 24 липня 2024 року по 24 жовтня 2024 року був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку із захворюванням, що підтверджується довідками військово-медичної служби УСБУ у Львівській області № 878 від 05 серпня 2024 року, № 883 від 05 серпня 2024 року, № 1021 від 10 вересня 2024 року, № 1022 від 10 вересня 2024 року, № 1088 від 30 вересня 2024 року та № 1142 від 07 жовтня 2024 року.

Зі змісту витягу із наказу начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 07 вересня 2024 року № 280-ОС/дск «По особовому складу» слідує, що позивачу з 07 серпня 2024 року знижено розмір надбавки до 10% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 10% посадового окладу. Підставою зазначено рапорт начальника управління від 07 серпня 2024 року.

У позовній заяві позивач не погоджується із такими діями відповідача, вважає їх протиправними, оскільки він був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку із захворюванням та перебував на лікуванні в закладах охорони здоров`я та, відповідно, мав право на час лікування у зв`язку із хворобою отримувати грошове забезпечення у розмірах станом на день вибуття на лікування.

Ураховуючи предмет та підстави поданого позову, суд, керуючись принципом офіційного з`ясування всіх обставин справи, передбаченим статтею 9 КАС України, з метою встановлення причин зменшення позивачу розмірів складових грошового забезпечення згідно з вищевказаним наказом, своєю ухвалою від 10 березня 2025 року витребував у відповідача належно засвідчені копії таких документів: усіх доказів, які слугували підставою для видання наказу від 07 вересня 2024 року № 280-ОС/дск «По особовому складу»; доказів про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивачу за період із 07 серпня 2024 року по дату звільнення.

В цій ухвалі суд також застеріг, що якщо витребувані судом документи згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, віднесені до державної таємниці та їм присвоєно ступінь секретності інформації «особливої важливості», «цілком таємно» або «таємно» та робота з ними вимагає спеціального допуску, то відповідачу належить повідомити суд про вказану обставину у п`ятиденний строк з дня отримання ухвали.

Вказану ухвалу відповідач отримав 10 березня 2025 року в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 10 березня 2025 року, утім, витребуваних документів суду не надав, про причини їх неподання суд не повідомив.

Суд відзначає, що згідно з приписами частини дев`ятої статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Отже, враховуючи неподання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, витребуваних судом доказів без повідомлення причин, суд під час розгляду цієї справи враховує наслідки такого неподання, передбачені частиною дев`ятою статті 80 КАС України.

Суд також відзначає, що відповідно до частини першої статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

А за змістом абзаців першого, другого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В ухвалі від 10 березня 2025 року про відкриття провадження у справі суд роз`яснив відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу про відкриття провадження у справі згідно з довідкою про доставку електронного листа від 10 березня 2025 року відповідач отримав у своєму електронному кабінеті 10 березня 2025 року, проте відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, у встановлений судом строк не подав.

Про наявність будь-яких причин, які перешкоджали відповідачу подати відзив на позов та могли б бути визнані судом поважними, відповідач суд не повідомляв.

Отже, суд констатує про неподання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, відзиву на позов без поважних причин.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Водночас суд ураховує, що відповідачем у цій справі є суб`єкт владних повноважень. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Ураховуючи поведінку відповідача у цій справі загалом, а надто ж ненадання витребуваних судом доказів, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позовну заяву як визнання позову ОСОБА_1 .

Суд також наголошує, що, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду. Натомість відповідач належними та допустимими доказами повинен довести правомірність ухваленого ним рішення, вчиненої дії/бездіяльності щодо позивача.

Суд констатує, що жодних доказів, доводів на підтвердження правомірності вчинених дій щодо зниження позивачу із 07 серпня 2024 року розміру надбавки до 10% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 10% посадового окладу, які оскаржуються позивачем у цій справі, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не подав, а отже, не довів правомірності таких.

Тобто відповідач, як суб`єкт владних повноважень, свій обов`язок щодо доведення правомірності його поведінки стосовно позивача у межах спірних правовідносин не виконав.

Ураховуючи викладене у сукупності, суд задовольняє поданий позивачем позов повністю, а саме:

- визнає протиправними дії Служби безпеки України щодо зниження ОСОБА_1 із 07 серпня 2024 року розміру надбавки до 10% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 10% посадового окладу згідно з наказом начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 07 вересня 2024 року № 280-ОС/дск «По особовому складу»;

- зобов`язує Службу безпеки України нарахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_2 із 07 серпня 2024 року грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премію), одноразові додаткові види грошового забезпечення та компенсаційні виплати у зв`язку із звільненням) виходячи із відсоткових розмірів надбавки від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання у відсотках від посадового окладу, встановлених станом на день вибуття на лікування 24 липня 2024 року.

За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачував, а тому його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл також не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Служби безпеки України (вул. Володимирівська, 33, м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 00034074) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо зниження ОСОБА_1 із 07 серпня 2024 року розміру надбавки до 10% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 10% посадового окладу згідно з наказом начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 07 вересня 2024 року № 280-ОС/дск «По особовому складу».

Зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_2 із 07 серпня 2024 року грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премію), одноразові додаткові види грошового забезпечення та компенсаційні виплати у зв`язку із звільненням) виходячи із відсоткових розмірів надбавки від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання у відсотках від посадового окладу, встановлених станом на день вибуття на лікування 24 липня 2024 року.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 17 червня 2026 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна